Тут живуть боги — Тіна в Акрополі. (фото Олександра КТИТОРЧУКА.)
Після оголошення результатів «Євробачення» в Афінах ми згадували старий анекдот: «Приїжджає культурна делегацiя з СРСР до США. Концерт, виступають «Веселые ребята». Відіграли — де-не-де похлопування. Потім — Людмила Зикіна. Те ж саме. Вийшов ансамбль народної піснi з далекого азійського аулу, закінчили — шквал овацій! В американців питають: «Чому?». «Та, — кажуть, — у нас цих груп і співачок — бери не хочу, аж не цікаво. А от коли вистрибнула мавпа, та ще й на лопаті почала грати! Клас!».
Під час оголошення результатів конкурсу троє-четверо фінів iз прапорами зіскакували зі своїх місць кожного разу, коли хтось віддавав «Лорді» 12 балів і подекуди галакали, коли група не входила у трійку призерів. Вони були одинокі у своїх радощах. Перше місце на конкурсі Фінляндія зайняла вперше за всю історію виступів. На переможців у прес-центрі чекали дуже довго. Зовсім не «лорди» з групи «Лорді» вийшли під гучні вітання фінів та представників інших скандинавських країн; на щастя, без пишних букетів, з якими стояли на сцені, — нон-конформізм лився б через край. Інші журналісти та фанати конкурсу не відводили очей вiд екрана, монструазне обмундирування музикантів вимагало десяти хвилин, щоб його роздивитися. Червоні лінзи, у клавішниці не закривається рот (за принципом «як прибили, так і стоїть»), але звичайні голоси учасників «Лорді» в житті насправді зовсім не пасували до їхнього сценічного іміджу. Вокаліст манірно (ну ясно, з такими нігтями!) тримав у руках запалену цигарку. «Дивно, що ми посіли перше місце на поп-фестивалі, де у фаворі зазвичай тільки жінки. Але якщо ми все ж таки перемогли, то це означає, що не все так погано у Європі. Ми думали, що потрапимо в п'ятірку чи десятку. І якщо б у п'ятірку, то це мав би бути найуспішніший вигляд за всю історію фінських учасників на конкурсі. Те, що за нас проголосували, говорить про справжню демократію. Це також перемога не тільки рок-групи, а й рок-музики взагалі, — сказав містер Лорді й заспівав на свій лад пісню латвійців We are the winners of Eurovision. — Минулого року, коли нам подзвонили фінські організатори конкурсу і запропонували взяти участь у «Євробаченні», ми саме працювали над новою піснею, тому одразу погодилися». У національному відбірковому турі рокери отримали 42,2 відсотка голосів, а їхній конкурент набрав лише 28,5 відсотка. Навіщо було брати участь у поп-фестивалі рок-музикантам і так тішитися зі своєї перемоги за принципом «молодець серед овець...», якщо у Європі достатньо відповідних музичних фестивалів, учасники «Лорді» не уточнили.
В інтерв'ю журналу Suomen Kuvalehti 32-річний вокаліст розповідав, що найбільше його дратують звинувачення у сатанізмі. Отож на прес-конференції він одразу заявив: «Я хочу роз'яснити це раз і назавжди — ми не маємо нічого спільного з сатаністами. Це просто шоу. Наприклад, нас люблять діти, тому що ми виглядаємо, як ляльки з якихось мультиків. Я не розумію, чому люди не відрізняють театр від дійсності». Втім на фотографіях добре видно, як містер Лорді показує так званий знак сатанiстів: перевернуту долоню з виставленими вперед мізинцем та вказівним пальцем. Ходили чутки, що перед початком півфіналу досить солідні організатори конкурсу з грецької сторони подали до суду на фінських учасників, вимагаючи дискваліфікувати групу. Нічого дивного — Греція дуже релігійна країна, де до церкви ходять кожної неділі. Схоже, ситуація вирішилася не на користь оргкомітету.
Також подейкують, свій образ фіни поцупили у віртуальної комп'ютерної гри. «Всі цікавляться, як ви виглядаєте під маскою?» — запитали групу «Лорді». «Під якою маскою?» — звивувалися вони. Потім додали: «Лорді» живуть під цими масками, ті, що під ними, — звичайні люди, приймають душ зранку і таке інше. Це також шматочок містерії і загадки, яка веде до успіху». Один із журналістів розповідав «УМ», що зустрів вокаліста «Лорді» Томі Путаансуу — довговолосого рокера з наколками на руках — у коридорах однієї грецької телекомпанії. А в інтернеті з'явилося фото деяких учасників групи, зокрема, милої в житті клавішниці Ави, яка на сцені попискувала на бек-вокалі.
Поки всі групувалися і обговорювали те, що сталося, очікуючи «Лорді», росіяни встигли обстрибати все приміщення, не минаючи президії, зі своїми прапорами на плечах. Вони скандували «Ді-ма-бі-лан» і приліпили на стіл під мікрофонами портрет свого виконавця. Прихильники Харі Мата Харі з Боснії і Герцеговини, схоже, розчаровані кудись випарувалися, хоча весь фінал просиділи у перших рядах. Хоча нібито третє місце теж було почесним.
Зате напівсп'янілі від алкоголю та отриманого другого, а, на їхню думку, насправді першого місця, представники російської делегації розповідали «УМ», що все одно наступного року з задоволенням поїдуть до своїх сусідів і будуть «пригощати їх російською горілкою». Помічниця співачки Валерії Юля Дергалюк:
— Насправді ми зайняли перше місце!
«УМ»: — А от у Росії якось так виходить: женуться за першим місцем, а отримують десь там наприкінці або десь одразу перед першим... цього року росіяни, мабуть, вперше не одягли пафосну маску, хоча Філіппа Кіркорова таки прихопили...
Поруч стоїть співачка Олена Перова, яка в російській делегації виконує функції фотографа, вона затягується цигаркою в прес-конференц-залі й відповідає: «Я розумію, про що ви говорите, але насправді важко визначити, що грає вирішальну роль у цьому конкурсі: виступ, пісня...»
П'яний голос збоку: — Політика.
О.П.: — Розумієте, Росія доволі потужна країна і з цим не можна не рахуватися.
«УМ»: — Як ви собі це уявляєте: сидить 15-річний тінейджер біля телевізора з поп-корном і думає, що за цю країну він не проголосує, тому що її президент, наприклад, тиран?
О.П.: — Так. Перед очима людей, які голосують, стоїть питання: вони згадують, що країна, яка зараз співає, своєю силою чи покладами корисних копалин напружує багатьох. І от поки ця країна не прогнеться, першого місця їй не бачити. А група «Лорді» для мене взагалі не співставляється з конкурсом «Євробачення». Вони — представники такого, я б сказала, скандинавського року, учасники відповідних фестивалів...
Після півфіналу «УМ» поставила кілька запитань Філліппу Кіркорову, який, схоже, володіє авторським правом на супровід російського виконавця на «Євробачення». Його присутність цього року «напрягала» багатьох іноземних журналістів. Щоправда, порівнюючи пафосну поведінку Філіппа Бедросовича минулого року, коли він представляв Анжеліку Агурбаш, і цьогоріч, слiд вiдзначити, що понтів стало менше. «В будь-якому випадку Тіна — наша улюблениця, — розповів Кіркоров. — Ми настільки вражені тим, що з пісні, яку я чув в інтернеті й навіть трошки розстроївся, ця дівчинка зробила таку цукерочку! Все було чудово: енергетика, тіло дуже гарне... Їй однозначно дала путівку в життя «Нова хвиля», добре, що вона виправдала довіру Алли Борисівни».
Яна Рудковська, продюсер Діми Білана, а також власниця московського бутіка «Дольче і Габбана» (майка, джинси і кросівки Діми Білана для виступу були саме цієї марки, а номер 13 на 10 він просто намалював фломастером) розповідає «УМ», що номер поставив Петро Кагородський, який займається постановками у Великому театрі. Але ідея з балеринами виникла у самого Білана та чоловіка Яни Віктора Батурина — «уже дістав цей пафос, хотілося чогось чистого і прекрасного». А такі, сказати б, екстравагантні стрибки і горизонтальні рухи стегнами на сцені Діма придумав сам.
Цьогорічний виступ Росії і справді був, мабуть, найкращим серед її минулорічних представників, Діма не тільки «понтувався в міру», а своїм стріт-стайлом і гарненьким обличчям підкорив багатьох греків та представників інших, не слов'янських делегацій. Крім того, Росія виділялася креативним промо. Замовили, наприклад, шовкові подушки з Діминим обличчям у Лондоні. І хоча ідея за принципом «проведи ніч із зіркою» не нова — цьогорічний ведучий «Євробачення», секс-символ Сакіс Рувас теж може похвалитися цілим набором постільної білизни зі своїм зображенням — подушки розхапали на ура. На російську вечірку, скажімо, треба було приходити зі спеціальними дзеркальними запрошенням. А балерину (за задумом — музу, що ожила), яка ховалася в роялі, спеціально фарбували двічі на день з допомогою спеціального аерозолю — тривало це приблизно годину.
Звичайно, після довгої роботи над своїм представленням росіяни другим місцем не задовольнилися, і Яна Рудковська розповіла «УМ», що «серед живих людей, а не звірів ми — на першому. Я розчарована, все ж таки думала, що це конкурс пісні й трошки мистецтва...»
За деякими даними, Тіна Кароль після фіналу розплакалася, тому перед журналістами не з'явилася. Її персональний фотограф в Афінах Олександр Ктиторчук розповідав «УМ»: «Думаєте, тут узагалі може бути щось цікаве? Кожен день одне і те саме. Репетиція, готель, потім знову репетиція, підходять одні й ті самi люди, просять зробити фотографії, то Кіркоров прийде, якісь дволикі слова скаже. Це ж прийнято в шоу-бізнесі — щось прихвалити, десь поусміхатися, хоча у кожного дуля в кишені...» З командою Кароль Ктиторчук працює вже рік. «Спеціальних побажань в Афінах не було, вони знають, що я свою справу роблю добре, — говорить він. — Ми снідали разом, і можна було підглядати в тарілки один до одного — це я і робив, бо знав, що якісь видання будуть про це питати. Тіна їла мюслі з молоком, смажені яйця і фрукти». Не дуже переборщували з важкою їжею і учасники балету «Дельс-Арт», які танцювали з Кароль на сцені. Крім того, вони повинні були бути у своїх номерах уже о восьмій годині вечора.
Вся українська делегація нараховувала 27 осіб без журналістів: майже половина з них — це команда Тіни. З 11 по 21 травня всі українці жили в готелі «Роял Олімпік», де також зупинилася російська делегація, в двомісних та одномісних номерах в середньому по 250 євро. Українцям виділили дві машини: мінібус і легкову, які вони ділили за потребами. Голова української делегації Світлана Бажанова розповіла «УМ», що улюбленим місцем для обіду в українців виявився невеликий ресторанчик поблизу готелю, а улюбленою стравою — грецький салат, який замовляли щоразу. У Тіни Кароль було лише два дні, коли вона могла подивитися місто. В одній з крамничок у туристичному районі «УМ» бачила її листівку поряд з касою. Продавець магазинчика розповів, що співачка купувала в нього сувеніри і подарувала картку.
У Бориспіль Тіна Кароль прилетіла о 14.50. Її зустрічали батько та молодший брат, а також представники офісу та телеканалів. Співачку просто завалили квітами — вона отримала 12 букетів. Між іншим, квіти від Президента після півфіналу Кароль особисто вручив консул України в Греції. Виступ Тіни та її реакцію для «УМ» коментує її продюсер Олег Чорний, який в Афінах не відходив від співачки ні на крок: «Пiсля фiналу Тіна не спілкувалася з журналістами, тому що була засмучена. Вона — дуже віруюча людина, і просто не могла усвідомити, що перемогли фіни. Ми навіть почали жалкувати, що взагалі заварили цю кашу. Але зараз заспокоїлися, усвідомили, що сьоме місце — зовсім не таке й погане, як здавалося спочатку. Звичайно, якби з'явилося серце, це був би безперечно гарний елемент шоу, але тільки якщо б усе було вистроєним із самого початку. Найважливіше — і це не тільки моя думка — вона за ті 8 репетицій дуже виросла, тепер її професіоналізм помітний «неозброєним оком». В Афінах говорила мені: «На сцені дуже зручно, виходжу і відчуваю себе, наче вдома». Крім того, рік тому бренду Тіни Кароль ще не існувало, а тепер у нас червоні вуха від телефонних розмов. Дзвонив, наприклад, Костянтин Ернст, запрошував у «Росію» на концерт від «Фабрики зірок», у якому також братимуть участь Кіркоров і Білан, але ми не могли, і заради нас зйомку перенесли на день раніше!»
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
