Черговою знаменитістю, в якої кореспондентка «УМ» півгодини випитувала секрети зіркового здоров'я, став Олег Скрипка. Співака вдалося «зловити» на презентації нового кліпу гурту «Мандри». Бадьорий «вевешник» саме дожовував багатий на вітаміни плід ківі, коли отримав перше запитання:
— Як часто у вас виникають проблеми зі здоров'ям?
— Коли ти дуже зайнятий, маєш багато роботи, в тебе просто немає часу хворіти. Але людині потрібно хворіти, і коли в тебе є кілька днів вихідних, ти обов'язково лежиш із високою температурою. Розумієш, що тобі не можна вибиватися з колії, і просто змушуєш свій організм терпіти, а коли видається якась вільна днина, ти дуже активно відпочиваєш — хворієш. Минає кілька днів, і все в порядку.
— А часто у вас бувають такі вихідні, коли можна полежати з високою температурою?
— Раз на рік, десь два-три дні валяюсь із температурою 39. А потім усе проходить.
— Яка ваша «улюблена» хвороба?
— Ангіна. Звичайно, кращим варіантом був би грип, щоб горло не боліло, але так виходить, що ангіна... Мабуть, тому що в мене слабке горло.
— Ви морозиво часто їсте?
— Я часто співаю (сміється).
— Для того щоб тримати себе у тонусі, робите якісь фізичні вправи? Ранкова гімнастика — це для вас?
— Із задоволенням робив би гімнастику, чесно, але я абсолютно не в змозі примусити себе щось робити. Така вже людина — не вмію тиснути ні на інших, ні на себе.
— Так розумію, про легенькі пробіжки й мови бути не може?
— Пробіжки? Блі-і-ін... Ненавиджу просто! Це справжнє знущання над собою. Ну є люди, в яких садо-мазо відносини з собою, вони можуть примусити себе це робити — таке солдафонське ставлення до свого тіла. Я таким не страждаю.
— Цікаво, що з таким ставленням до фізичних навантажень ви робили в школі на уроках фізкультури?
— Наскільки я пам'ятаю, ми у футбол грали, і все. А просто бігати і м'яча ганяти — це тотожні речі.
— А ви би зараз грали у футбол, якби хтось запропонував?
— Нє, ну це ж небезпечно! Ноги-руки поламаєш... Треба поступово входити у футбол, бо якщо зараз мене вигнати на поле, я обов'язково собі щось порву...
— Зрозуміло... Може, ви любите обливатися холодною водою? Тут і рухатися особливо не треба...
— Блі-і-ін, ненавиджу холодну воду...
— А як же тоді хоч якесь загартування?
— Та яке загартування? Ти просто хворієш, і все тут... Одна справа, що від загартування ти хворієш, так ще й товстієш на додачу!
Від холоду тіло автоматично набирає жир, і люди, які часто обливаються, навіть не знають, що вони мають таке сало по боках завдяки холодній воді.
— Ви це серйозно?!
— Так. Люди товсті, тому що часто мерзнуть.
— Як же їм, бідахам, можна схуднути?
— Для цього існує дуже багато рецептів. Наприклад, дієта — не треба обмежувати себе в кількості їжі, а їсти те, що перебиває апетит і містить мало жиру. Що саме їсти — кожен вибирає індивідуально.
— Яку їжу ви вважаєте найбільш здоровою?
— Японську. Потім йде китайська і фрацузька (крім сирів і картоплі-фрі).
— Ви часто вживаєте «правильну» їжу?
— Я не маю вибору. У мене дуже слабкий шлунок, і коли з'їм щось не те, він відразу реагує на «ліві» харчі та починає боліти.
— А якби вам сказали: «Треба схуднути, хоч стріляйся», що б ви зробили?
— Найшвидший спосіб схуднути — піти в запій на два-три дні і не спати. От побачиш, через три дні ти скинеш кілограмів 10 і будеш худа!
— А потім ці кілограми повертаються назад, до того ж дуже швидко і в більших обсягах, ніж було до того?
— Нє, оце якраз єдиний варіант, коли ти не набираєш вагу знову. Стовідсотково!
— А що треба пити?
— Дуже міцні напої.
— Горілку?
— Ні, якраз горілку взагалі небажано вживати. Коньяки, віски, краще текілу. Будеш дві ночі підряд пити текілу, танцювати, не їсти нічого (а коли ти бухаєш і танцюєш, то їсти не хочеться), от і все, ти схуднеш!
— Треба якось спробувати. Але ж печінку шкода...
— Так, це для організму дуже важко. А хто казав, що худіти легко? От усі кажуть, що я стрибаю на сцені, і це допомагає без проблем підтримувати форму. Але це не допомагає! Півтори години роботи на концерті — для схуднення дуже мало. Ти потанцював, потім наївся на банкеті, і воно те саме стало.
Чарівні ліки
— У деякі моменти людина відчуває — ще трохи, і грип чи застуда (або ангіна, як у декого) звалить її з ніг. Що ви робите в такій ситуації?
— Раніше були дуже класні в'єтнамські ліки, які продавалися в аптеці «Світ сходу». Я близько чотирьох років пив ці чарівні ліки і не хворів. Головне — спіймати початкову стадію захворювання і вчасно прийняти цей в'єтнамський продукт. На жаль, ця аптека вже не існує, і зараз, коли немає цих ліків, мені важко, дуже важко...
— Не пробували шукати їх в інших аптеках чи, скажімо, через інтернет?
— Безрезультатно. Я думаю, існує спеціальна мафія, яка постачає дуже погані ліки, щоб люди хворіли. І якщо на ринку з'являються ефективні ліки, які справді допомагають, їх відразу фьють (показує рукою) і викидають.
— Це як мобільний телефон — щойно з'являється цікава якісна модель без «глюків», як її знімають з виробництва.
— Або як гарна музика — їй дуже важко пробитися до слухача. І всі прекрасно знають, чому. Якщо на ринку буде багато гарної музики, ніхто ж г...но слухати не буде... Харчі не так кардинально впливають на нас, як культурна продукція, яку ми споживаємо. Яку ти музику слухаєш, такою людиною ти є. Є велика різниця — шансон чи рок, попса чи джаз... І голова від поганої музики може заболіти дуже швидко.
— Але ж у «попсовика» від року теж може голова розболітися — людині, яка звикла до «соплiв у шоколаді», без підготовки важко сприйняти важчу музику.
— Це як із кухнею. Якщо людина не розуміє сиру «Рокфор» з гарним французьким вином, то, ясна річ, вона і не вживає, а п'є солодке пойло і якийсь сирок «Пошехонський». Щоб споживати, треба розуміти. Немає різниці, що — музику, їжу чи ліки.