Запливи для зростання: на зимовому ЧС українські плавці оновили національні рекорди, але залишилися без нагород
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Ось і завершився у Ризі 17-денний марафон під назвою 70-й чемпіонат світу з хокею. Чемпіони світу-2005 — чехи — передали трон новим королям — шведам, без питань поступившись їм у фінальному матчі. Востаннє «Тре крунур» вигравали золоті медалі світових першостей аж у 1998 році, а загалом цей титул на чемпіонатах світу для «жовто-синіх» восьмий. При цьому збірна Швеції увійшла в історію хокею як перша команда, що за один рік виграла і Олімпійські ігри, і «мундіаль».
Склад учасників своєрідного «фіналу чотирьох» на ЧС-2006 можна назвати закономірним, оскільки до півфінальної стадії пробилися збірні, що посідають перші чотири місця у рейтингу Міжнародної федерації хокею: Швеція, Чехія, Канада й Фінляндія. Найтитулованішими в цій компанії є канадці — вони 17-разові чемпіони світу й 7-разові переможці Олімпійських ігор. У шведської національної команди таких титулів було сім і два відповідно, у чехів — п’ять і один (до цього можна додати шість титулів ще об’єднаної Чехословаччини), фіни лише раз вигравали світову першість.
Доволі високі ціни на квитки дещо налякали глядачів, і десятитисячна «Рига Арена» в останні два дні турніру повністю була заповнена лише на вирішальній грі. Що й не дивно, адже за перепустку на півфінали й зустріч за третє місце в залежності від розташування трибуни треба було викласти від 35 до 78 латів (1 лат = 10 гривень), а на фінал — від 75 до 123 латів.
Передбачити переможців обох півфінальних пар було непросто. Букмекери помилилися, спрогнозувавши перевагу фінів і канадців. Уже не вперше всупереч очікуванням прогнозистів виступили чехи. В цю команду, яка носила звання чемпіона світу, ніхто особливо не вірив, адже на світовій першості в ній дебютувало відразу 12 (!) хокеїстів. Але, зігравши в першому матчі внічию з латвійцями, далі підопічні Алоїса Гадамчика набрали хід і проти кожного конкретного опонента знаходили нові козирі. У комбінаційній манері, продемонструвавши високу реалізацію гольових моментів, чехи здолали канадців. У чвертьфіналі проти росіян усі шайби в основний час закинули в більшості, а в овертаймі «вистрілив» маловідомий гравець четвертої ланки Збинек Іргль. У півфіналі змусив говорити про себе ще один «широко відомий у вузькому колі» форвард Томаш Плеканец, який підписав «смертельний вирок» фінам.
У першому періоді на льоду «Рига Арени» домінували хокеїсти Суомі, а чехи лише намагалися знайти свою гру. Загрозу воротам Норрени створювала хіба перша ланка на чолі з капітаном команди Давидом Виборни. Проте гол у ворота збірної Чехії вийшов не зовсім логічним. Ріку Хахль вкидав шайбу в зону суперника потужним пострілом і... поцілив «дев’ятку» воріт Мілана Гнілічки. Досвідчений голкіпер, який особливо не вражав і в попередніх поєдинках, але на якого зробив ставку Гадамчик, ледь не став антигероєм. Та його партнери витримали несприятливий початок. При цьому й фортуна двічі посміхнулася чехам, коли шайба влучала у штангу їхніх воріт.
Уперше «леви» огризнулися, коли на це найменше чекали. 23-річний форвард «Монреаля» Плеканец у меншості втік від захисників і майстерно поцілив під поперечину воріт. Попри те що в третій 20-хвиниці фіни активізувалися, чехам вдалося нав’язати їм свою гру, а потім і розіграти вирішальну більшість: Виборни підправив шайбу після кидка захисника «Торонто» Томаша Каберле. На останній хвилині матчу Ярослав Глінка перехопив шайбу й відправив її вже в порожні ворота фінів, які замінили голкіпера шостим польовим гравцем, 3:1.
За 12 секунд до сирени розлючений Оллі Йокінен спровокував на бійку Каберле, й опоненти показали, що можуть не тільки грати в хокей, а й боксувати...
У принциповому протистоянні шведського й канадського хокею настав час скандинавів, які в повній мірі помстилися родоначальникам хокею за прикрі поразки у фіналах ЧС-2003 і 2004. Рік тому в кваліфікаційному раунді підопічні Густаффсона виграли у «кленових» — 5:4, а тепер із таким же рахунком подолали заокеанський бар’єр на шляху до вирішального матчу.
Гра справді класних команд із самого початку нагадували гру в квача: «Тре крунур» тікали вперед, а північноамериканці намагалися наздогнати. Однак шведи врахували уроки минулого, коли, ведучи 3:1, програвали 3:5, й цього разу вистояли. Щоправда, не найкращим чином діяли й канадці, які довго не могли налагодити комбінаційні дії й підтверджували думки фахівців про сильний напад, але не надто надійну оборону. Крім іншого, захисник Стюарт відправив шайбу у власні ворота, досвідчений лідер «Детройта» Шенахан за стартові 17 хвилин тричі сідав на лаву штрафників, не супернадійно діяв і голкіпер «Коламбуса» Дені, хоча невідомо, чи міг би хтось врятувати ворота після майстерних кидків скандинавів.
Проте канадці, помінявши Дені на Оулда, який уже не дозволяв шведам себе пробити, билися до кінця. Коли наприкінці другого періоду юне дарування збірної Канади Сідні Кросбі проштовхнув шайбу у ворота Холмквіста, Ханнула накинувся на кращого бомбардира світової першості з кулаками. Після масової бійки швед отримав вилучення до кінця чемпіонату. На початку третього періоду Кросбі не реалізував вихід сам на сам, та невдовзі Бержерону вдався фантастичний постріл, і рахунок скоротився до мінімуму. Але «синьо-жовті» свого вже не випустили, хоча 18-річний Кросбі за 20 секунд до фінальної сирени міг перевести гру в овертайм, та схибив з вигідної позиції.
Чесно кажучи, матчі завершального дня чемпіонату не порадували глядачів наявністю інтриги: перевага однієї зі сторін була явною. У зустрічі за бронзові медалі збірна Фінляндії переважала канадців у всіх компонентах гри, а головне — в бажанні виграти. Якщо на груповому етапі, коли командам були потрібні очки, північноамериканці здолали «біло-блакитних» із рахунком 4:2, то тепер склали зброю — 0:5. Це пояснюється канадським девізом «Усе або нічого», тобто або золоті медалі, або все одно яке місце. Захисник фінів Петтері Нуммелін, зробивши три гольові передачі, став кращим у Ризі серед асистентів — 11 пасів. Натомість не сказали свого слова ані Кросбі, ані його партнер і водночас суперник у суперечці за бомбардирські лаври Патріс Бержерон.
У вирішальному матчі збірна Швеції, тріумфатор Олімпійських ігор у Турині, довела, що є на сьогодні справді найсильнішою командою планети. Перед нею склали зброю минулорічні чемпіони світу. Причому справжньої боротьби у фіналі чехи також не показали. Зіграні й фізично міцні скандинави зовні легко розібрали суперника «на запчастини». Команда Алоїса Гадамчика виглядала втомленою, оскільки її лідери всі сили виклали у попередніх двобоях, а нових героїв серед «левів» не знайшлося. Не виручив чехів і воротар Гнілічка.
...Уже після другого періоду, в якому «Тре крунур» довели рахунок до 4:0, прес-аташе збірної Чехії привітав шведського колегу з перемогою.
Цікавою виявилась роль Єспера Маттсона у тріумфі скандинавів. Його внесок став невеликим, але вирішальним. У зустрічі з канадцями кидок форварда «Фар’єстада» воротар відбив, але шайбу у ворота «кленових» спрямував власний захисник. У поєдинку з чехами гол Єспера також вийшов кумедним: після його кидка шайба зрикошетила від ключки оборонця й парашутом опустилася за спину Гнілічки. Другий гол у фіналі відбувся після його потужного пострілу також у ключку, але вже партнера по команді.
В останні дні чемпіонату світу у столиці Латвії проходив конгрес Міжнародної федерації хокею (ІІХФ) — на ньому ухвалили рішення провести чемпіонат світу 2011 року у Словаччині (ця країна прийматиме «мундіаль» уперше).
У суботу в прес-центрі «Рига Арени» відбулася прес-конференція президента ІІХФ швейцарця Рене Фазеля й легендарного воротаря московського ЦСКА та збірної СРСР 1970-80-х років Владислава Третяка, місяць тому обраного на пост президента Федерації хокею Росії. Саме Російська Федерація — Москва й Петербург — прийматимуть світову першість наступного року. Стало відомо, що на попередніх етапах наступних двох чемпіонатів світу команди по групах розподілятиме не жереб, а рейтинг ІІХФ.
Отже, склад груп на ЧС-2007
буде таким:
група А — Швеція, Швейцарія, Латвія, Італія;
група В — Чехія, США, Білорусь, Австрія;
група С — Росія, Фінляндія, УКРАЇНА, Данія;
група D — Канада, Словаччина, Німеччина, Норвегія.
На післяматчеву прес-конференцію першим прийшов керманич переможців Бенгт-Аке Густаффсон. При цьому головний тренер збірної Швеції не соромлячись пив пиво просто з пляшки, яку тримав у руці. Звісно, настрій у нього був найкращий і в компліментах своїм хлопцям він не скупився:
— Ми дуже щасливі, що виграли й Олімпіаду, й чемпіонат світу — для нас це велика честь. Ми добре й без утоми діяли в усіх лініях, можна навіть сказати, що наша гра близька до ідеальної. А першим випробуванням, коли ми перевірили свої сили й повірили, що здатні виграти в Ризі золоті медалі, став матч iз Росією.
Секрет шведського успіху такий: треба зібрати великих хокеїстів, організувати їхню гру, побудувати й реалізувати певні тактичні задумки.
На запитання, чи той самий на ньому «фартовий» одяг, що й під час фіналу Олімпійських ігор, Густаффсон пожартував: «Піджак той самий, а от труси я поміняв».
Головний тренер збірної Чехії Алоїс Гадамчик поводився значно скромніше, але теж пишався своєю командою:
— Так, я сумую, але лише сьогодні, бо ми програли дійсно кращій команді турніру. А в цілому я приємно здивований виступом збірної Чехії на чемпіонаті. Ми продемонстрували колективний хокей, що й дозволило нам піднятися так високо.
Чемпіонат світу. Рига
Півфінали
Фінляндія — Чехія — 1:3 (1:0, 0:1, 0:2)
Суддя: Шюц (Німеччина)
Штраф: 45 — 37
Кидки: 34 — 21 (13 — 3, 15 — 8, 6 — 10)
Шайби: Хахль (Я. Рууту, Нуммелін), 9 — Плеканец (Іргль), 27 (менш.); Виборни (Каберле), 57 (більш.); Глінка, 60 (п. в.).
Швеція — Канада — 5:4 (3:2, 2:1, 0:1)
Суддя: Мінарж (Чехія)
Штраф: 39 — 18
Кидки: 25 — 39 (9 — 12, 8 — 5, 8 — 15)
Шайби: Кронваль (Ніландер), 2 (більш.); Й. Йонссон (Самульссон, Ніландер), 5 (більш.); Мартенссон (Тімандер), 12; Самуельссон (Хальберг, Ніландер), 22; Нордквіст (Ханнула), 23 — Калдер (Річардс), 9; Комрі (Каммаллері), 17 (більш.); Кросбі, 40; Бержерон (Кросбі, Уїльямс), 44 (більш.).
Матч за 3-тє місце
Канада — Фінляндія — 0:5 (0:1, 0:2, 0:2)
Суддя: Йонак (Словаччина)
Штраф: 32 — 34
Кидки: 37 — 33 (16 — 14, 11 — 12, 10 — 7)
Шайби: Калліо, 5 (більш.); О. Йокінен, 26 (більш.); Хахль, 37; Мієттінен, 43; Ю. Йокінен, 54 (більш.).
Фінал
Швеція — Чехія — 4:0 (2:0, 2:0, 0:0)
Суддя: Шюц (Німеччина)
Штраф: 10 — 10
Кидки: 26 — 15 (9 — 7, 10 — 4, 7 — 4)
Шайби: 14:36 Маттссон (Кронваль, Карлссон) — 1:0; 15:13 Емваль (Маттссон, Карлссон) — 2:0; 24:07 Кронваль (Ніландер, Сундін) — 3:0; 37:01 Й. Йонссон (Ніландер, Самуельссон, 2-більш.) — 4:0.
Воротарі: Холмквіст (відбив 15 із 15) — Гнілічка (22 із 26)
Кращі бомбардири: Кросбі (Канада) — 16 очок (8 шайб + 8 передач), Бержерон (Канада) — 14 (6+8), Нуммелін (Фінляндія) — 14 (3+11), Кронваль (Швеція) — 10 (2+8).
Команда зірок за версією журналістів: воротар — Мезін (Білорусь), захисники — Нуммелін (Фінляндія), Кронваль (Швеція), нападаючі — Кросбі (Канада), Виборни (Чехія), Овечкін (Росія).
Кращі за версією директорату: воротар — Холмквіст (Швеція); захисник — Кронваль; нападаючий — Кросбі.
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Підбивати у футболі наприкінці року підсумки роботи подобається далеко не всім, адже, серед іншого, оцінювати доводиться лише половину зіграного сезону, відтак і оцінки часто носять половинчастий характер. >>
Після перемоги навесні на чемпіонаті світу в дивізіоні IB українська хокейна збірна у серпні-вересні спробувала відібратись на Олімпіаду-2026. >>
Футболіст збірної України Михайло Мудрик, який наразі грає за лондонський Челсі підтвердив, що його проба на допінг виявилася позитивною. >>
Statbet — це спортивний портал, який пропонує не лише актуальні новини, але й глибокий аналіз подій та розширену статистику. >>
Григорій Козловський очолив ФК «Рух» у незвичному хокейному матчі з «Шахтарем». Козловський став MVP матчу, забивши 8 голів >>