Пісня «Покажи мені свою любов» прозвучала сильно. А серце «на шарнірах», заплановане для оздоблення виступу Тетяни, до Афін усе ніяк не доїде. (Фото РЕЙТЕР.)
Сьогодні о 22.00 біля екранів телевізорів засяде, за попередніми підрахунками, близько 100 мільйонів меломанів, які й визначать переможця 51-го міжнародного музичного конкурсу «Євробачення». Наша година «Ч» настане о 23.16. Українка Тіна Кароль, яка, за підсумками позавчорашнього відбіркового «заспіву», впевнено пройшла у фінал разом із представниками Росії, Македонії, Боснії і Герцеговини, Литви, Фінляндії, Ірландії, Швеції, Туреччини і Вірменії, у вирішальному концерті виступить вісімнадцятою. Після двох серйозних конкурентів — «орків» iз Фінляндії та Анни Віссі з Греції.
Журналісти жартують, що на «Євробачення» треба приїжджати вп'ятьох від одного «органу»: один ходить на репетиції, інший — на прес-конференції, які відбуваються одночасно, хтось фотографує, ще один — відвідує презентації країн у «Євроклубі», а комусь дістанеться почесна місія — спати за всіх. Кореспондент «УМ» прилетіла в Афіни в кількості «один штука», тому крутиться, як ошпарена. «На перше» пропонуємо спорадичні нотатки про учасників фіналу, коментарі від української делегації та, в двох словах, про атмосферу конкурсу.
Буквально про повітря. Воно в Афінах завдяки вузеньким вуличкам та великій кількості машин дуже забруднене. Центр міста знаходиться в улоговині, отож вранці ми, спускаючись із готелю, який навмисне вибирали трохи вище і далі, бачимо смогову хмару над середмістям. Ситуація ускладнюється 34-ма градусами на сонці. У такий час греки на вулицях майже не з'являються, зміщуючи свій графік на вечір чи навіть ніч — о третій годині ночі тут запросто можна зустріти людей, які п'ють чай за столиками на подвір'ях тисяч таверн. А от делегації змушені пріти під сонцем на здоровенній території спорткомплексу ОАКА, де в 2004-му відбувалася Олімпіада. Його територію не обійдеш і за годину: басейни, закритий та відкритий стадіони, гігантські модернові споруди. Скажімо, під час півфіналу велика біла стіна, яка складалася з довгих пластин, почала підніматися й опускатися, створюючи гігантську хвилю.
Самі греки пісенним конкурсом не надто переймаються. У місті висять плакати з рекламою «Євробачення», але такого ажіотажу, який був минулоріч у Києві, немає. Зате плакати та символи Олімпіади ще можна знайти у туристичних районах та на стінах будинків. Один грецький знайомий пообіцяв, що заради України навіть ввімкне телевізор і проголосує (звичайно, за нас), але виступу Тіни Кароль не дочекався — заснув. Квитки на репетиції і телеконцерти коштують від 90 до 250 євро, але на півфінал квитки розійшлися не всі, у прес-центрі висіло оголошення: продаються квитки зі знижкою — 150 євро. Організатори кажуть, що на фінал розкуплено набагато більше вхідних білетів.
Після четвергового півфіналу Тіна була спокійна, наче удав. Вона почувається настільки впевнено, що деякі іноземні журналісти після заключної прес-конференції з учасниками говорили «УМ», що Кароль має всі шанси зайняти перше місце. Цінний коментар, адже одна справа, коли за Тіну вболіваємо ми, інша — коли нашу думку підтримують у «старій» Європі. Втім не тільки Захід — під час півфіналу російська делегація в прес-центрі говорила українській, що Тіна — молодець, і з Дімою Біланом вони обов'язково пройдуть до фіналу. Білоруска Поліна Смолова у фінал не потрапила, відтак 12 балів від Росії варто очікувати Україні. І звичайно, взаємну подяку від нас отримає Діма Білан. Україна оголосить свої результати двадцятою, потім — Росія і Польща. Останньою, 24-ю, голосуватиме Вірменія, а першою Словенія. До речі, генеральний директор Європейської мовної спілки Сванте Стокселіус сказав українським журналістам: я не голосую, але мені дуже подобається учасниця з України.
Трьома великими фан-групами у просто гігантському прес-залі (не дивно — 2000 акредитованих журналістів) засідали прихильники Македонії, Туреччини та Боснії і Герцоговини, які, втім, завжди леліють ніжні патріотичні почуття до своїх представників. Під час оголошення результатів вони влаштували мікс цирку і балагану та благодать для телевізійних журналістів і фотографів, які вистроїлися в чітку лінію навпроти: фан-групи вилізли на стільці, розмахували великими прапорами та голосно гелготіли. Українських фанатів у Греції обмаль, зате журналісти задніх не пасли і своїм «патріотизмом» теж відзначилися. Вони помітили український прапор кількома рядами далі у... сербського фаната конкурсу (Сербія цього року не бере участі у конкурсі). Виявляється, жовто-синю фану він привіз ще зi Стамбула-2004. Отож стільці під українською делегацією теж були задіяні.
Коли оголошували останнього фіналіста, у прес-центрі сперечалися: хтось вболівав за Словенію, а комусь видавалася достойною Кейт Райян із Бельгії. Вірменія побила рекорд: уперше взяла участь у «Євробаченні» і з першого ж разу вийшла в фінал, причому виступаючи під не дуже вдалим першим номером. Виконавець Андре звістку про те, що вийшов до фіналу, почув останнім, уже, мабуть, не сподіваючись на удачу. На прес-конференції він ніяк не міг прийти до тями, весь час повторюючи, що шок ще триває. «Я весь час був фанатом «Євробачення». Вірменія не мала права голосу, але моя родина завжди дивилася трансляцію і сперечалася між собою, хто переможе. Мої прогнози завжди здійснювалися», — сказав Андре. Фіни з групи «Лорді» своїм виступом залишилися задоволеними. На прес-конференції їхній вокаліст сказав: «Самі можете уявити, що означає ввійти з такою музикою у фінал. Ми змінили міні-історію конкурсу, але попереду ще фінал, і ми там це теж зробимо!».
Тіна Кароль цвіла і пахла, не стомлюючись дякувати Богові та своїй команді, а також повторювала свої життєві принципи: впертість, працелюбство та старанність. «Дякую всім, хто мало не зламав свої стільці вдома. Ви собі не уявляєте, скільки потів зійшло з нас, коли ми очікували на результати півфіналу. Одну сходинку ми вже здолали, тепер залишилося тільки перемогти. Мені розповідали, що була трансляція навіть на Хрещатику, і що було дуже багато людей. Я просто не маю слів, щоб висловити свою подяку за це! Я вірю не тільки в себе, а й шлю поцілунки для тих, хто вважає, що це все куплено, чи фігня...
— Ти казала, що тато твої виступи не дивиться. Цього разу теж так було?
— Так. Але одразу після фіналу я розмовляла з мамою. Вона завжди була строгою, і це дуже добре, тому що хтось повинен і критикувати. Але мама сказала, що цього разу їй сподобалося. Я зараз не маю свого мобільного, та коли ми тільки виступили, я одразу отримала 20 СМС — ще не читала (як стало відомо «УМ», одразу після виступу телефонувала Софія Михайлівна Ротару. Після прес-конференції підходив Філіпп Кіркоров, вітав, переказував вітання від Алли Борисівни).
— Що ти будеш зараз робити?
— Треба готуватися на завтра...
— (До розмови приєднується DJ Паша, який стоїть поруч) — А як же святкувати?
— Святкувати ми будемо, коли переможемо! «Євробачення» останнім часом перетворюється на конкурс виступу, а не на конкурс пісні. Пісні-фіналісти дуже рівні, і передбачити щось тут дуже важко. Втім я своє завдання бачу чітко — просто гарно виступити.
— Чому не було обіцяного серця на дистанційному управлінні?
— Я вже питала своїх продюсерів, куди ж воно поділося. Якщо воно приїде завтра, обов'язково використаємо його в фіналі. Це навіть і на краще — внесемо свіжість у виступ (пізніше Олег Чорний розповів «УМ», що серця не буде, натомість — «невеличкий скандал із німцями». Німецька фірма не встигла виконати замовлення, і серце на радіоуправлінні буде готове тільки... 21 травня, на другий день після фіналу. А як же славнозвісна німецька пунктуальність?).
— Ти вже встигла з кимось подружитися?
— Не маю на це часу. Але можу сказати, що представники багатьох країн самі підходять і знайомляться. Дуже багато людей зупиняють на вулиці і висловлюють своє захоплення.
Хореограф та учасник балету «Дельс-Арт» Олег Жужель: «Напевно, люди, які сиділи біля телевізорів чи в прес-центрі, переживали набагато більше, ніж ми. А ми знали, куди йшли, для чого йшли, готувалися до цього, і жодних сумнівів на сцені не було: ми це зробимо добре!».
Продюсер Тіни Кароль Олег Чорний: «В Афінах ми організували аукціон, на який виставили перший костюм Тіни, в ньому вона перемогла на «Новій хвилі». Купив поляк за 200 євро. Тоді ми відразу провели ще один конкурс: вибрали людину, яка гарно знає текст пісні Show Me Your Love, і віддали їй грошовий приз.
— Зізнайтеся, скільки карток місцевих мобільних операторів купили, щоб голосувати за Тіну?
— Ой, ми взагалі зателефонували всьому світу, де живуть знайомі, — щоб підтримували або голосували: в Ізраїль, Німеччину, Вірменію та іншим. А що робилося в Україні... Думаю, якби ми могли голосувати самі за себе, то всі сто відсотків голосів отримала б Тіна. А купили ми близько 500 карток, використали десь половину.
До речі, з українською делегацією приїхав також Олександр Балабан, який допомагає Тіні з вокалом. Він — постійний режисер «Нової хвилі», з першого дня працював з Алсу та іншими російськими зірками.
* Цьогорічний конкурс уже струсонуло кілька скандалів. У п'ятницю по обіді в прес-центрі хтось спроектував зображення чоловіків, які займаються оральним сексом, на великий екран. У цей час там транслювався повтор прес-конференції з представниками Європейської мовної спілки — організатора конкурсу.
* Штаб-квартира епатажної ісландки Сильвії Найт отримала офіційне попередження від оргкомітету конкурсу, яке стосувалося використання нецензурних слів у тексті її пісні Congratulations: неприйнятною визнали фразу «Голосування розпочалося. Я, б..., виграю». Після довгих і не менш нецензурних «роздумів» Сильвія правил таки не порушила. Зі сцени на репетиції півфіналу вона відверто «посилала» Грецію, за що отримала не менш відверту зневагу від більшості журналістів чи фанатів конкурсу.
* Непорозумінням, за чутками, стала історія з фанатами Кароли зі Швеції. Її охоронець начебто вдарив одного з фанатів, тому співачку мали дискваліфікувати, але все обійшлося, і Карола потрапила у фінал.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
