Завдяки багатьом критичним відгукам у ЗМІ (зокрема й в «УМ») може скластися враження, що телебачення — це пережиток, а телевізор лише того й вартий, щоб викинути його у вікно, як це роблять на Новий рік італійці. Як на мене, цього аж ніяк не варто робити! Бо хоч інтернет дуже корисна річ, але далеко не всі мають вільний доступ у цю мережу, тому про події в країні та у світі дізнаються переважно з «ящика», а потім читають у газетах або слухають по радіо. Але обминемо випуски новин, спортивні та політичні програми. Їх існує досить багато, виконаних на досить фаховому рівні, справді цікавих, важливих і корисних.
Та якщо не лукавити, то у більшості випадків «тєлєк» ми дивимося переважно задля розваги. Тож вмикаймо свого «плоскоекранного друга» й отримуймо задоволення. А найповнішого задоволення можна досягти тільки на вихідні.
По суботах розважаємося разом із Кузьмою у його «Шиканемо» («Інтер»). Цілком зрозуміло, що це досить новеньке «реаліті-шоу» у багатьох викликає лише роздратування, особливо у людей похилого віку. Викидати шалені гроші на якісь дрібниці за обмежений час — якось безглуздо. Надто коли людина їх заробляє важкою працею і ледве зводить кінці з кінцями. Безумовно, це божевілля, але так хочеться відчути себе «халіфом» хоча б на годину, здійснити свої заповітні мрії і доторкнутися до невідомого для себе виміру! Особисто у мене, як і у більшості жінок, просто талант тринькати гроші. Щойно отримавши зарплатню, дорогою додому заскочила до кількох бутиків, спокусилася на кілька «вкрай необхідних речей» — і можна знову йти отримувати гроші (якби ж то їх платили щодня!). Тому, якщо Кузьма читає «УМ», користуючись нагодою, передаю йому велике вітання. Так кортить дізнатися, де він виловлюватиме своїх наступних «жертв», і зовсім «випадково» опинитись у потрібному місці у потрібний час.
Щонеділі — «Караоке на майдані» та «Шанс» («Інтер»). Ці шоу вже котрий рік поспіль є беззастережними народними улюбленцями, тому перетягують на себе ковдру найвищих рейтингів. Ідея програм сама по собі цікава. Україна завжди була і залишається співочою нацією. А мрія прокинутися «зіркою» властива майже кожному. Ось ми і вболіваємо за сміливців, які не побоялися випробувати себе у цьому шоу.
«Все для тебе» на тому таки «Інтері» теж щонеділі. Хто сказав, що романтики вимерли, мов мамонти, і вже не існують у нашому світі?! Такі люди, певно, не бачили цієї програми. І життя, і сльози, і любов... Для закоханих немає нічого неможливого чи недоречного. Герої цієї передачі готові зважитися на будь-що, лиш би довести коханій (коханому) свою відданість і любов. А глядачам залишається спостерігати, вболівати і трішечки заздрити щасливцям, які несподівано отримують усе, про що мріяли, а на додачу ще й руку із серцем.
Комфорт-шоу «Квадратний метр» («Інтер») + «Квартирне питання» (НТВ). Вітальня у єгипетському або у середземноморському стилі, «Ванна для Джульєтти», кухня у стилі «модерн»... Про це та багато іншого йдеться у цих передачах. А саме, як перетворити звичайнісіньку «хрущовку» на помешкання для персон класу VIP. Також дається інформація, де можна придбати необхідні матеріали, їхня вартість, переваги та недоліки.
«Лінія конфлікту» з Машею Єфросиніною (ICTV) — ток-шоу порівняно юне. В ньому порушуються актуальні теми, а обговорювати їх приходять яскраві, неординарні та публічні люди з усіх куточків СНД. Цей проект не можна назвати оригінальним — існує безліч подібних ток-шоу. А підкреслена спрямованість на «есендешну» аудиторію на ту оригінальність тим більше не працює. Але красуня-ведуча робить усе, щоб її програма не викликала нудьги. Принаймні щосили намагається «зіштовхнути лобами» героїв своїх програм і схилити їх до гострої дискусії. Тож кому який вихідний чи «відгул» трапиться посеред тижня (себто з понеділка по четвер), сміливо вмикайте канал ІCTV.
«Їмо вдома» з Юлією Висоцькою (НТВ) хоч і не є продуктом вітчизняного виробництва, але я регулярно дивлюся цю програму. Як молода господиня, звісно, мушу вміти готувати, але... не будемо про сумне! Разом із Юлією особисто я вчусь готувати швидко і смачно, до того ж із тих продуктів, які легко придбати у сусідньому супермаркеті. Так, існують й інші подібні передачі, але коли дивишся на Бориса Бурду, відразу виникає бажання сісти на дієту, хоча можна послухати цікаві історії у його виконанні. «Няня Віка» переважно спілкується з героями своєї передачі і готує такі страви, які або не по кишені пересічному громадянинові, або ж відверто неїстівні. А спостерігаючи, як готує молода струнка Юля, хочеться стати такою ж справною господинею, як і ведуча.
Є ще безліч передач, про які варто згадати. От хоча б «Судові справи» з Ігорем Годецьким («1+1»). Якщо вас «дістали» надто галасливі сусіди, обрахували у крамниці чи трапилось щось іще серйозніше — дивіться вирішення схожих конфліктів і дійте. Щоправда, коментарі письменниці-фантастки Марини Дяченко у цій програмі більше нагадують напучування шкільної вчительки, ніж всесвітньо відомої письменниці...
Катерина БУДЯК,
відданий телеглядач.