Дванадцять років тому колишня киянка, яка вже тривалий час мешкала за кордоном, Тамара Тарнавська створила у Києві товариство захисту тварин SOS. Цій організації за підтримки колег із-за кордону вдалося на той час неможливе — вперше на теренах СНД закрити міську «шкуродерню», яка впродовж багатьох десятиліть займалася відловом безпритульних тварин. Потім було створено перший на пострадянському просторі притулок для тварин, де собак почали стерилізувати, як це робить увесь цивілізований світ; через товариство SOS у київські ВНЗ вперше потрапили комп'ютерні програми, які на Заході вже давно замінили живих істот у навчальному процесі; зрештою в Україні не без участі цієї організації з'явився закон про захист тварин від жорстокого поводження. Парадоксально, але за це десятиліття життя тварин у місті дуже мало змінилося. Переломити світогляд суспільства виявилося дуже важко. Київські захисники тварин навіть до Європарламенту дійшли — там показали фільм про життя наших бездомних собак. Іноземці — у шоці. У нас же навіть ніхто не знає, що такий виступ відбувся...