Кiношний КАННкан

Каннський тамада i його Монiка

      Сьогодні увечері пройде церемонія відкриття 59-го Каннського міжнародного кінофестивалю — найпрестижнішого щорічного кінофоруму світу. Ведучим церемоній відкриття та закриття і головним тамадою всього фестивального дійства буде популярний французький актор Венсан Кассель. Його дружина, італійська акторка Моніка Беллуччі, входить до складу головного фестивального журі.  Головою цього «судового органу» в складі восьми осіб, який перегляне 20 фільмів головного конкурсу з 13 країн світу і 28 травня оголосить свій вердикт, є режисер із Гонконгу Вонг Кар-Вай. Хоча за головний фестивальний приз «Золоту пальму» будуть змагатися роботи багатьох відомих майстрів кіно, але організатори фестивалю стверджують, що цього разу вони дали шанс молодим. І на доказ цього наводять факт, що серед конкурсантів є лише один режисер, який у попередні роки здобував «Золоту пальму» — італієць Нанні Моретті (у 2001 році переміг із фільмом «Кімната сина»). Тепер він виносить на суд журі та публіки гостросатиричний фільм «Кайман» про екс-прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі. Кажуть, ця стрічка, прем'єра якої в Італії відбулася незадовго до парламентських виборів, сприяла перемозі лівих та поразці правого табору Берлусконі. Минулого року в головному конкурсі були роботи чотирьох режисерів, які вже відбували додому з Канн із «Золотою пальмою».

Велика гра в конкурс

      Та все ж організатори трохи лукавлять, оскільки і цього року серед 20 конкурсних художніх фільмів переважають роботи маститих майстрів. Що з того, що іспанець Педро Альмодовар, фін Акі Каурісмякі, британець Кен Лоуч жодного разу не відзначалися «Золотою пальмою», якщо їхні фільми та їхня режисерська майстерність і так вважаються еталонами сучасного кіномистецтва? Кожного з цієї святої кінематографічної трійці вважають реальним претендентом на перемогу цього року. Альмодовар привіз до Канн родинну драму «Вольвер» із Пенелопою Крус у головній ролі. Каурісмякі сподівається на успіх своєї останньої роботи «Спалахи на світанку», а Лоуч буде намагатися підкорити журі та фестивальну публіку воєнною драмою про двох братів-партизанів «Вітер, який сколихнув ячмінь».

      Кольори Франції будуть захищати також доволі відомі кінематографісти: режисер Брюно Дюмон із фільмом «Фландерс» про звичайних людей, які виявилися втягнутими в неоголошену війну в пустелі та чергова режисерська робота донедавна відомої французької акторки Ніколь Гарсія «Чарлі сказав», в якій семеро головних героїв переживають екзистенційну кризу. Третім і останнім конкурсним фільмом від Франції є робота режисера Ксав'є Джаннолі «Я зробив це по-своєму» з Жераром Депардьє в ролі старіючого клубного співака, шляхи якого перетинаються з розлученою жінкою (Сесіль де Франс). Це фестивальна «темна конячка», оскільки внесення стрічки до конкурсу було повною несподіванкою, і їй наразі не пророкують успіху. Умовно французькою можна вважати стрічку «Дні слави», яка виступає під прапором Алжиру і знята режисером із цієї країни Рашидом Бушаребом. У ній розповідається про роль солдатів із Північної Африки у звільненні Франції в роки Другої світової війни. Фільм формально є франко-алжирсько-марокканською копродукцією, але зйомки відбувалися переважно за французькі гроші.  Кольори сусідньої Бельгії та франкомовного кіно загалом захищає соціальний трилер бельгійського режисера Луки Бельвю «Слабший завжди правий».

      «Цього року ми відчинили і двері, і вікна, щоб впустити до Канн нові таланти», — заявив художній директор фестивалю Т'єрі Фремо. Можливо, під «новими талантами» він розуміє американку Софію Копполу, відому у світі завдяки своєму фільму «Труднощі перекладу», а до Канн привезла нову роботу — модерністську історичну драму «Марія-Антуанетта». Кінокритики ще до початку фестивалю оголосили «Марію-Антуанетту» одним із фаворитів конкурсу та претендентом на перемогу. Зйомки стрічки відбувалися у Версалі, а постать французької королеви, про яку історики кажуть, що вона була «єдиним справжнім чоловіком» при дворі короля Людовіка XVI, на екрані створила чарівна і талановита американська акторка Кірстен Данст.

      Не є новачком і мексиканець Алехандро Гонсалес Інарріту, якому на головні ролі у фільмі «Бабель» вдалося залучити  зірок першої величини: Бреда Пітта, Кейт Бланшетт та Гаеля Гарсія Бернала. У головній конкурсній програмі Мексика цього року представлена двома фільмами. Сценарист та режисер Гіллермо дель Торо пропонує стрічку про події в Іспанії часів диктатури генерала Франко «Лабіринт Пана». Португальський режисер та сценарист Педро Коста представлений у конкурсі соціальною драмою про бідну португальську молодь «Молоді на марші». Окрім вже згаданого фільму Наннi Моретті «Кайман», Італію у головному конкурсі репрезентує ще одна стрічка — драматичний трилер режисера Паоло Соррентіно «Друг сім'ї» про лихваря, який втерся в довіру до італійської родини.

      Представник американського незалежного кіно Річард Лінклейтер представив у Канні дві роботи: у головному конкурсі — екранізацію книжкового бестселера «Фаст-фудівська нація» та у другому за значимістю фестивальному форумі «Особливий погляд» екранізацію іншого американського бестселера письменника Філіппа К. Діка «Темне сканування» з Кіану Рівзом у головній ролі. Іншою американською конкурсною пропозицією є музикально-фантастична комедія «Саутлендські оповідання» зі співаком Джастіном Тімберлейком та борцем Дуейном «Скелею» Джонсоном у головних ролях.

      Єдиним дебютом у головному конкурсі є робота британки Андре Арнольд «Червона дорога». У ній розповідається про жінку, яка здійснює моніторинг телепрограм і завдяки цьому знову повертається до свого болючого минулого.  Андре Арнольд вже була відзначена 2003 року «Оскаром» за короткометражку «Оса».

      Азія представлена в головному конкурсі як ніколи слабко — лише фільмом китайського режисера Лу Є «Літній палац» про проблеми дорослішання молоді. Це якщо відносити до європейського, а не азійського кіно конкурсну стрічку турецького режисера Нурі Більге Джейлана «Клімати» про дві самотні душі, які шукають своє щастя. На жаль, до конкурсної програми не потрапив фільм Еміра Кустуріци, оскільки режисер не встиг закінчити його монтаж до початку травня. Цього разу Кустуріца відмовився від традиційної фольково-циганської тематики і зняв стрічку про барвисте життя зірки футболу Дієго Марадони.

      Кінозірки залюбки приїздять до розігрітого майже літнім сонцем Канна та лагідного моря. Цього року очікують, зокрема, Одрі Тоту, Жана Рено, Тома Хенкса, Сіднея Пуатьє, Пенелопу Крус, Кірстен Данст, Азію Ардженто, Фанні Ардан, Ніка Нолті, Тіма Рота та багато інших. У рамках фестивалю відбудуться світові прем'єри 48 художніх фільмів. Сьогодні фестиваль відкриється позаконкусним показом і одночасно світовою прем'єрою фільму американського режисера Рона Говарда «Код Да Вінчі», екранізація роману-бестселера Дена Брауна, який на цей час розійшовся у світі загальним накладом 40 млн. примірників. На екрани світу, включно з Україною, стрічка виходить завтра. Вона вже здобула скандальну славу до прем'єри, оскільки численні релігійні організації та офіційний Ватикан висловили свій протест проти блюзнірського змісту книги та фільму. В них стверджується, що Ісус Христос не помер у стражданнях на хресті, а одружився з Марією Магдаленою. Плодом цього зв'язку було потомство, факт існування якого Католицька церква приховує до цього часу. Фільм та книга підривають засади християнського вчення та віри.

Скромнiсть схiдноєвропейського кiнематографа

      Українських фільмів годі шукати в будь-якій фестивальній програмі. Хіба що в «каннських масовках», якими є програма «Кіномарш», де заявлено 10 тисяч учасників, тобто всі, хто бажав і мав гроші приїхати до Канн,  та кіноринок, на якому будуть демонструвати з метою комерційного розповсюдження 1400 фільмів. Та й взагалі, Східна Європа представлена на фестивалі поодинокими особами та кінороботами. Журі конкурсу короткометражних фільмів очолює російський режисер Андрій Кончаловський.  Хіба що секцію «Особливий погляд» можна умовно назвати східноєвропейською — з 22 її фільмів майже третина походить із нашої частини континенту: «977» режисера Миколи Хомерікі (Росія), «З повернутого» Славоміра Фабіцького (Польща), «Як я відсвяткував кінець світу» (фільм знятий румунським режисером Каталіном Мітулеску з румунськими діалогами, але чомусь репрезентує Польщу), «Таксідермія» Дьордя Палфі (Угорщина), «Щоб потрапити до раю, потрібно спочатку померти» Джамседа Установа (Таджикистан) та «Ти є я» Крістійонаса Вільджюнаса (Литва). Вже другий рік на фестивалі діє нова секція «Світове кіно», з семи фільмів якої один представила Росія. В рамках посвят легендам світового кіно цього року покажуть три фільми радянського режисера Сергія Ейзенштейна:  «Жовтень» (1927), «Бежин луг» (1937) та «Олександр Невський» (1938).

      Цілком несподіваним елементом цьогорічного фестивалю стане... страйк сотень поліцейських, покликаних охороняти безпеку фестивальних заходів та високих гостей. Перший двогодинний страйк поліцейські проведуть 19 травня перед його головною штаб-квартирою — Палацом фестивалів, а другий — на цьому ж місці через чотири дні. Профспілка поліцейських таким чином хоче привернути увагу до важких умов праці правоохоронців та висловити вимогу звільнити з посади голову служби безпеки Канн Гі Ерона, повідомляє Бі-Бі-Сі.