В Україні створено Всеукраїнську асоціацію «За європейські цінності в науці», яка може стати альтернативою «монополістам» — Академії наук України та Вищій атестаційній комісії України.
Члени асоціації у зверненні, переданому ЗМІ, з сумом констатують, що «керівництво Національної Академії Наук України за ці 15 років не змогло адекватно сприйняти зміни в суспільстві, реформувати структуру Академії та методи управління на основі передового європейського досвіду для забезпечення високого рівня наукових досліджень». А також вказують на занепад, який переживають наукові центри в переважній більшості університетів, на зниження якості освіти та фактичну безперспективність наукових розробок, здійснених у нашій країні. «Здібна молодь та науковці середнього віку, яких кинули напризволяще, були змушені масово полишати науку, йдучи в бізнес або виїжджаючи за кордон в пошуках професійного щастя. Авторитет України як наукової держави в світі суттєво знизився, а в засобах масової інформації України запанували антинаукові погляди та обскурантизм».
Асоціацію зареєстровано як громадську організацію. Її засновники планують активно співпрацювати з найвищими гілками української влади та запропонувати концепцію реформування та розвитку освіти та науки в Україні. Асоціація прагне сприяти поширенню та поглибленню активної участі українських науковців у європейських наукових програмах та захищати спільні наукові інтереси та соціальні права своїх членів.
Асоціація приймає науковців не за гроші чи по блату, а лише на основі публікацій: у журналах зі списку ISI (Інститут наукової інформації, Філадельфія, США, www.isinet.com); матеріалах або працях (не тезах!) всесвітніх та європейських фахових конгресів, симпозіумів чи конференцій або тих, у кого є наукові монографії або розділи у колективних працях, виданих у провідних світових видавництвах. Для молодих науковців вимоги трохи полегшені. Члени Асоціації мають активно займатися наукою та сприяти діяльності ВУА «За європейські цінності в науці».
До складу Координаційної ради Асоціації увійшли математик Роман Черніга (голова), філософ Володимир Кузнєцов (заступник голови), фізик Олександр Габович, хімік Ірина Бачерикова, хімік Валерій Зажигалов, геохімік Володимир Хоменко, хімік Ігор Шевченко.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
