У Міністерстві юстиції працюють над законопроектом, який має чітко визначити юридичний статус державних свят, а також окреслити, які саме свята можуть претендувати на цей високий статус. Як розповів Сергій Головатий, державними або національними є визначальні для народу та держави свята. У ці дні офіційні установи підіймають державний прапор, депутати і Президент беруть участь в урочистих заходах.
Мін'юст пропонує як державні відзначати 22 січня — День cоборності України, 9 березня — Шевченківський день, 9 травня — День Перемоги в Другій світовій війні, 15 травня — День матері, 28 червня — День Конституції, 16 липня — День проголошення державного суверенітету, 24 серпня — День незалежності, 1 грудня — День національного єднання.
Водночас невідомо, чи залишаться вихідними свята, які перейшли нам у спадок від радянських часів — 8 березня та 1-2 травня, адже Міністерство фінансів, Міністерство економіки та Мінпраці проти того, щоб кількість вихідних та неробочих днів у нашій державі різко збільшувалася. Це може негативно позначитися на бюджеті країни. Хоча, додамо від себе, численні пільги нардепам видаються значно важчим вантажем для економіки країни, ніж кілька масово прогуляних днів.
Релігійні свята, які офіційно є вихідними у нашій країні — Різдво, Великдень та Трійця (50-й день після Великодня) так і залишаться неробочими (принаймні такою є позиція Міністерства юстиції та пана Головатого зокрема), незважаючи на те, що Україна є поліконфесійною державою, де Різдво, Великдень, традицiйно Новий рік представники різних конфесій святкують у різні дні.
На думку Сергія Головатого, частина державних свят може бути робочими днями, а їхнє відзначення відбуватиметься передусім на офіційному рівні. Такими можуть бути Шевченківський день, День соборності та День національного єднання.
Над законопроектом у Міністерстві працюватимуть до 1 грудня цього року. А поки що на сайті Міністерства юстиції «вивішено» два законопроекти та йде активне їхне обговорення у формі електронних листів. За словами міністра юстиції, більша частина зауважень стосується свят, які символізують кроки нашої держави до незалежності (їх пропонують об'єднати в одне), Дня матері (дехто вважає, що краще святкувати «жіночий» день 8 березня, а інколи пропонують ввести додатково і «чоловічий» день) та Шевченківського дня (на адресу міністерства надійшов лист, автор якого вважає, що офіційне відзначення дня Шевченка чомусь ображатиме тих, хто любить Пушкіна).
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
