Ліфт-убивця

      Горе прийшло в сім'ю Сидоренків 26 березня. Кабінка ліфта стала причиною загибелі 7-місячного Дениска. Мало не стала інвалідом його 19-річна мати, яка майже три години провисіла в шахті ліфта. Минуло більш нiж місяць, біль від втрати сина, онука не зник, але бабуся хлопчика, Руслана Миколаївна, погодилася поспілкуватися з кореспондентом «УМ» в надії на те, що публікація статті проб’є ту стіну байдужості з боку місцевих органів влади, якою вона вiдгородилася вiд родини після трагедії. І що це допоможе знайти винних.

Фатальна шахта ліфта

      У день виборів, 26 березня, у Кіровограді було тепло — 7-місячного Денискa після нежитю вперше вивезли на прогулянку. На 6-й поверх помешкання хлопчика завжди вивозили ліфтом — тато Руслан заходив першим, далі коляска з малюком і мама Інна. Цього разу було все, як завжди. Що сталося далі, ні потерпілі, ні представники ліфтового господарства, ні рятувальники з МінНС досі зрозуміти не можуть: ліфт із відкритими дверима почав рухатися вгору. Інна пам'ятає, що натиснула кнопку свого поверху, і ліфт настільки різко рвонув вгору, що і вона, і коляска випали в шахту.

      Далі був просто жах: візочок затисло між ліфтом і шахтою, а мати повисла вниз головою, зачепившись ногою. Денискa вона почула тільки один раз: заплакав, і на неї впала пустушка... Хлопчик загинув практично відразу — дитині затисло голівку. Далі кричала Інна. А ще чоловік Руслан, який залишився закритим у кабінці ліфта і нічим не міг допомогти своїм рідним.

«Рятувати можна було швидше...»

      Хто зателефонував до МінНС, не пам'ятають. Але спочатку допомагали сусіди. Інну в шахті підтримував її татко. Пробували випилювати двері ліфта, витягнути візочок. Команда МінНС прибула швидко. От тільки без потрібного обладнання. Вони змінили дідуся і стали підтримувати знесилену від болю Інну — у неї був перелом п'яти, два переломи кісток тазу. Наступна команда рятувальників визволяла з пастки сім'ю більше як годину.

      Сусіди по будинку постійно згадують дії рятувальників МінНС: свідкам трагедії здається, що все можна було зробити швидше. На запитання про адекватність дій рятувальників Віктор Фісенко, начальник Головного управління МНС України в Кіровоградській області, відповів: «Настільки неординарною була ситуація, що самі рятувальники не могли пояснити, що відбувається. А рятувати і справді можна було швидше, тільки невідомо, чим би це закінчилося. Можливо, ще однією трагедією — в сім'ї рятувальника. А обладнання не було, бо кожен випадок  iз ліфтом —унікальний, та й не вистачає у нас потрібного обладнання».

Від Інни приховували, що син загинув

      Руслана Миколаївна каже, що всі 5 днів реанімації від Інни приховували, що син загинув. Перше запитання, яке вона поставила своїй матері, Руслані Миколаївні, після реанімації, було: «Мамо, що з Дениском?..»

      Рівно через місяць після трагедії Інну забрали додому. Тепер у цій родині при матері про хлопчика не згадують. У квартирі нічого не нагадує про малу дитину: всі речі Дениса вивезені. Але й це не допомагає: жінка дивиться у вікно й плаче, повірити в дійсність їй дуже важко. Із ліжка Інна ще не встає, її ні на хвилину не залишають, чергують родичі. Руслан перші тижні був у шоці, тепер, як може, підтримує дружину.

      Громадою як рятували, так і допомагали сім'ї з лікуванням. Родичі, знайомі та й зовсім чужі кіровоградці приносили хто скільки міг грошей — один день Інни в реанімації коштував більше нiж тисяча гривень. На четвертий день завбудинку звернулася до головного лікаря обласної лікарні Валерія Шевчука, і з цього моменту лікування стало практично безплатним. Дівчині збиралися відрізати ліву ногу — ту, яка дві з половиною години була затиснута дверима ліфта. Але лікарі ногу врятували.

      Небайдужi були всi... Крім державних установ, КРЕПу та ліфтового господарства. За весь час до Сидоренків ніхто навіть не зателефонував, не те щоб зайшов. У мiсцевiй приймальні Президента їм порадили написати заяву на матеріальну допомогу на Кіровоградський міськвиконком. Написали. Але допомоги ще не дочекалися — виборчі перепитії в місті затягнулися, і новий виконавчий комітет запрацює не скоро. Та і 300-400 гривень, які їм пообіцяли, суттєво ситуацію не виправлять.

Все, що потрібно, відремонтували до приїзду експертів

      Причини настільки дивної «поведінки» ліфта тепер досліджує слідчий обласної прокуратури Андрій Шеремет. Справний ліфт не може рушити при відкритих дверях. Але що там казати, коли ліфтове господарство Кіровограда давно вже «дістало» більшість мешканців міста. Плати квартплату чи не плати (у неї входить і сума на обслуговування ліфтів), а доводиться або ходити пішки, або збирати самим кошти на ремонт ліфтів у своїх підїздах. Так робили і в будинку на вулиці Жадова, 23, де сталася аварія. З 26 березня ліфт не працює — чекає на експертну оцінку. Жителі будинку кажуть, що ліфт так і не опломбували, і робітники ліфтового господарства все, що потрібно, відремонтували до приїзду експертів. Так що винних прокуратурі знайти буде важко.

      Із недавнього часу обслуговує ліфти Кіровограда ЗАТ «Геркон», проти якого і порушила справу прокуратура області. Помітних змін із передачею в нове обслуговування мешканці міста так і не відчули. Ні капітальних ремонтів, обов'язкових для експлуатації ліфтів, ні поточних. Все більше кіровоградців сідати в ліфти просто бояться. Із малими дітьми просто йдуть пішки.

      Сусіди постраждалих по будинку запуску ліфта не вимагають — навіть підходити до нього їм моторошно, не те щоб їхати. Рідним не до ліфта — потрібно рятувати сім'ю, виборсатися із лікарень і боргів. А сама Інна  просить лише одного: не потрібні гроші, допомога. Знайдіть тих, хто винен у загибелі її синочка!