Обдаровані й знедолені

      Талановиті сироти та діти з малозабезпечених сімей почасти не мають можливості отримати хорошу освіту, розвивати свої таланти. Однак існують все ж добродії, які допомагають здійснити мрію незахищених дітлахів. Одним із таких меценатів є культурно-мистецький благодійний фонд «Надія—Молодість—Майбутнє», який уже втретє проводив Всеукраїнський фестиваль дитячої та юнацької творчості «Звичайне диво». Переможці цього фестивалю (а їх, до речі, було четверо) тепер учитимуться у найкращих вищих навчальних закладах України й отримуватимуть щомісячну стипендію упродовж усього терміну навчання у розмірі 150 гривень — такий подарунок підготували організатори. «Ідея такого фестивалю виникла тому, що однією з проблем сьогодення є фінансова неспроможність обдарованої молоді самореалізуватися та отримати професійну освіту, — каже президент фонду Надія Курляк. — Тому завдання фестивалю: пошук талановитих дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених сімей і надання їм фінансової підтримки».

      До Києва, де проходив фінал та гала-концерт, з'їхалося понад 160 талановитих дітей із 20 областей України. Вони виступали у чотирьох номінаціях: вокал, хореографія, оригінальний жанр та образотворче мистецтво. За словами журі, головними критеріями оцінювання конкурсантів були артистизм, оригінальність і наявність таланту. Найскладнішою для журі виявилася номінація «Вокал», яка відкрила талант і високий рівень підготовки майже всіх учасників. І все ж спів Євгенії Соболевської з Нової Каховки був, на думку професійного журі, найкращим. Усі лауреати у цій номінації отримали головний подарунок — запис пісні у професійній студії звукозапису.

      Одинадцять років наполегливої праці над удосконаленням майстерності в індійському танці принесли перемогу Лідії Журавльовій із Вінницької області. Виступаючи на фестивалі «Звичайне диво» вже вдруге, вона показала точну й строгу техніку класичного індійського танцю. Зміст кожного руху дівчина вивчала за книжками, а пластику — по відео. Любов до індійської культури Лідії привив її батько, котрий викладає індійський класичний танець у Вінницькому палаці дітей та юнацтва. Своє майбутнє юна танцівниця хоче присвятити вивченню мови та культури Індії. І, звичайно ж, відвідати цю країну.

      Більшість дітей, які приїхали на цьогорічний конкурс, хочуть займатися мистецтвом професійно. Хмельниччанин Олександр Фурман, лауреат гран-прі у номінації «Оригінальний жанр», у майбутньому бачить себе актором або ж режисером. Але є ще одна професія, яку з задоволенням обирають діти. «Якщо не стану співачкою, буду навчати дітей», — приблизно таку фразу можна було почути з уст багатьох учасників фестивалю. Так, одинадцятикласниця Анастасія Михайлова з Кіровограда мріє стати вчителькою молодших класів, бо хоче присвятити все життя дітям — сама ж дівчинка позбавлена батьківської любові.

      Про майбутню професію ще не задумується шестикласник Степан Присяжний, вихованець Коропецької школи-інтернату, що на Тернопільщині. Хлопець на фестивалі представив свої вироби з бісеру — прикраси, вишиту бісером сорочку. За саморобним верстатом просиджує хлопець увесь свій вільний час. Бісером займається уже два роки, частину узорів придумує сам, деякі ж запозичує з книжок. Робота над однією прикрасою триває 2—3 тижні, зізнався юнак, однак якби більше вільного часу, то було б набагато швидше. А ще хлопчик мріє купити кларнет. Щоб якось здійснити свою мрію і зібрати 1000 гривень, Степан із допомогою своєї вчительки продає ці прикраси в Тернополі. І хоча він не здобув переможного місця на цьогорічному фестивалі, йому по праву можна віддати приз глядацьких симпатій. Власницею ж гран-прі у номінації «Образотворче мистецтво» стала юна художниця Анастасія Монастирська. Учасники фестивалю отримали цінні подарунки, а також путівки до «Артеку». До того ж багато хто з них уперше побачив Київ, мав можливiсть відвідати упродовж трьох днів історичні місця столиці.

Олена БРЕЗІЦЬКА.