Ідея продавати тільки українські книги у приміщенні кнайп-клубу «Купідон», створюючи тим самим щось на зразок кав'ярні-читальні, виникла у його господаря Федора Баландіна одночасно з чутками про закриття українських книгарень на Хрещатику.
«Вийшов такий просто Божий задум — я готував майданчик для книгарні заздалегідь», — розповідає він «УМ». Тоді ж до Баландіна звернулося видавництво «Нора-Друк» і днями воно презентувало упорядковану книгарню в додатковому приміщенні кнайп-клубу. «От уже скільки років ми говоримо про українську мову, книгу, музику. Але все якось так воно просувається хоча і вперед, але «робким зигзагом». І от зараз ми спробуємо втілити мрію багатьох — відкрити першу, мабуть, книгарню, в якій будуть тільки українські книги», — говорить на відкритті арт-директор «Купідона» письменник Юрій Покальчук. Він закликає бути оригінальними — українцями в Україні — і оголошує «процес дефлорації» нової книгарні відкритим.
Першим клієнтам книгарні обіцяли подарувати шоколадки від солодкого спонсора. Одним із перших у книгарню буквально ввірвався Славко Вакарчук, і одразу купив книжок на 90 гривень. Серед інших своїм вибором він вшанував Сергія Жадана, Тараса Прохаська, Марію Матіос («Чув, не читав, але радили»). Літературний дебют Кузьми Скрябіна залишився на полиці чекати «іншого разу». Директор видавництва «Нора-Друк» Елеонора Семенова говорить, що першою клієнткою ще не відкритої книгарні стала в той же день українка, яка мешкає в Нью-Джерсі. Вона випадково заховалася в «Купідоні» від дощу, а вийшла звідси зі стосом новодруків — в Америці такого немає.
За словами Елеонори Семенової, відкриття книгарні — це, в першу чергу, комерція. Якби всі це усвідомили, то і проблем з пунктами продажу не було б. Скажімо, рік тому «Нора-Друк» відкрила літературну крамничку в Гусятині (райцентрі Тернопільської області). Книги, які не продаватимуться, обіцяють відправляти на склад, крім того, мають налагодити бук-кросинг і щочетверга проводити мистецькі акції.
Федір Баландін говорить, що це — уже традиція, тому що свого часу акції «в четвер, але не після дощичка» робив журнал «Четвер». Стосовно видавництва «Кальварія», яке видавало цей часопис і з «Купідоном» довгий час співпрацювало, то в кнайп-клубі і зараз є стійка кальварійської продукції: «Це унікальний проект для крадіжок книжок. У нас є премія «Літературний олімп», яка присуджується авторам, книжки яких вкрали найбільше. Так, премії отримували вже Василь Герасим'юк, Любко Дереш і Лесь Подерев'янський», — розповів Баландін.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
