«Ми — ліберали, але...»

      Усi звикли  до того, що публічно і привселюдно в нас кредит з дебетом зводять або перед дефолтом, або перед приватизацією. Насправді ж цією рутинною роботою на підприємствах займаються постійно, проте сьогоднi Мінпаливенерго вимушене робити це в публічний спосіб внаслідок серйозної ситуації, що склалася в паливно-економічному секторі країни. У міністерстві двічі збиралися для з'ясування стану розрахунків — 5 та 10 травня. Ішлося про оплату спожитого газу, тепла та електроенергії в 2006 році. При цьому не бралися до уваги ніякі заяви про автономість роботи будь-яких компаній (говорити про це дуже любив екс-голова «Нафтогазу» Олексій Івченко). Участь у нарадах нагадувала загальну мобілізацію: на них були присутні керівники обласних енерго- та теплопостачальних компаній, газорозподільчих підприємств, НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України», ДП «Енергоринок», Національної комісії з регулювання електроенергетики.

Дебет-кредит на всі пори року

      Аби покращити стан платежів, вирішили застосовувати заходи впливу на споживачів-боржників, незалежно від форм власності, аж до повного припинення електро-, тепло-, та газопостачання. Це не так уже й жорстоко: не дозволяти ж окремим, навіть дуже шанованим промисловим велетням, отримувати надприбутки за рахунок розвалу енергетичної галузі країни. Цими днями, з легкої руки Прем'єра Юрія Єханурова і з подачі Івана Плачкова, країну облетів архівний циркуляр колишнього Раднаркому, датований 1919 роком, за підписом Ульянова-Леніна. У ньому вождь світового пролетаріату розв'язував аналогічну проблему платежів із безапеляційністю, притаманною військовому стану: до керівників підприємств- боржників, які не розрахувалися за паливо та електроенергію, наказував вживати найжорсткіших засобів впливу, аж до арешту і заслання до концентраційних таборів. Ознайомивши членів уряду з цією давньою постановою, пан Єхануров зазначив: «Ми — ліберали, —  але...» Усі зрозуміли, що він хотів сказати.

      Звідси й та безпрецедентна суворість, з якою мають повестися з підприємствами, що заборгували за енергоносії й електрику. Відновлення енергопостачання їм забезпечуватиметься винятково за умови наявності та виконання гарантійного листа, яким споживач зобов'язується забезпечувати стовідсоткову оплату поточного споживання і в рахунок погашення заборгованості оплату не менше 10 відсотків від середньомісячного енергоспоживання за 2005 рік. Ще однією умовою є обов'язкова попередня оплата в розмірі не менше 10 відсотків середньомісячного енергоспоживання, яке було в минулому році.

      Утім, схоже, рiч не так у заборгованості, як у  непід'ємності нової ціни на газ для постачальних і розподільчих компаній. Крім того, раніше Кабмін заявляв про необхідність домогтися скорочення обсягів споживання газу в Україні цього року на 10 відсотків. Однак цієї мети не було досягнуто, навпаки, житлово-комунальний сектор збільшив споживання «блакитного палива». Скажімо, у Запоріжжі внаслідок підвищення вартості «блакитного палива» підприємства теплоенергетики, як заявили в прес-службі мерії, зазнали збитків у розмірі 13 мільйонів гривень і дійшли до критичного стану. Наприкінці минулого тижня всі котельні запорізького КП «Міські теплові мережі» припинили подачу гарячої води населенню, оскільки були на вимогу ДК «Газ України» відключені від газозабезпечення у зв'язку з відсутністю виділених лімітів.       

Острівець стабільності

      Отож уряд не тільки пристібає «рятівні ремені» передоплати, а й мобілізує всі можливі методи з налагодження конкурентного ринку енергоносіїв. Це тим необхідніше, що з минулого року вітчизняний ринок нафтопродуктів відкритий для імпорту. За даними АМК, такі основні гравці, як Лисичанський, Кременчуцький та Надвірнянський НПЗ мають ознаки монопольного становища за результатами минулорічної діяльності. Уже наприкінці травня вони повинні надати обгрунтування встановлених цін та детальну інформацію про обсяги виробництва і реалізації. А днями було оштрафовано сумських паливних  трейдерів за змову.

      Відчайдушні спроби наростити обсяги власного видобування вуглеводнів увінчалися успіхом передусім у секторі нафти. У січні—квітні цього року її видобуток зріс на 9 відсотків, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, — до 1,5 мільйона тонн, повідомили в Мінпаливенерго. Це досі не бачені темпи, тому що в 2005-му, щоб збільшити видобуток нафти на 4,9 відсотка, вітчизняним підприємствам потрібно було працювати цілий рік. Знаковою в цьому сенсі стала заява новообраного голови наглядової ради ВАТ «Укрнафта» Володимира Каретка про відродження ідеї створення ВІНКу  — вертикально-інтегрованої нафтової компанії. Це, згідно з Енергетичною стратегією України, означає, що мають зміцніти горизонтальні зв'язки між провідними національними компаніями у сфері видобутку нафти і газу. 

      Тим часом за першу декаду травня середні великооптові ціни на бензин А-76/80 й А-92 підвищилися на 0,12-0,16 відсотка, до 4054-4396 гривень за тонну, а на бензин А-95 — знизилися на 0,07 відсотка, до 4 514 гривень за тонну. У цілому динаміка цін надзвичайно стрімка: з початку року великооптові ціни на бензин А-76/80 підвищилися на 25,63 відсотка, на А-92 — на 20,37, на бензин А-95 — на 20,44 відсотка. Проте Мінекономіки прогнозує стабілізацію цін на внутрішньому ринку нафтопродуктів у цьому місяці і помірне їхнє зростання в червні. «Нафтопродукти в Києві до кінця травня не дорожчатимуть, а в регіонах буде по-різному: деінде ціни підвищаться до рівня столичних, у деяких — будуть нижчi», — пояснив керівник відомства Арсеній Яценюк. Швидше за все, в червні Росія збільшить експортний збір з 186 до 200 доларів. «Тому може бути прогнозоване помірне зростання цін, але воно  залежатиме від тенденції на світовому ринку», — зауважив він. За результатами нещодавних торгів на світових біржах, ціна нафти зменшилася із 74 доларів до 69,9 долара за барель. «Тобто цінова ситуація на ринку нафтопродуктів, — підкреслив міністр, — є абсолютно стабільна і нормальна, ніяких значних коливань ми не бачимо». 

      У свою чергу, секретар РНБО Анатолій Кінах запевняє, що в Україні не буде бензину дорожчого, ніж по 5 гривень за літр, а влада при цьому не застосовуватиме адміністративних важелів для стримування цін на нафтопродукти. Єдиним механізмом запобігання цього має бути насичення внутрішнього ринку, формування балансу попиту і пропозиції. Ситуація під контролем і ресурс нафти і нафтопродуктів у нас є, запевнив секретар РНБО.

Опалювальна тактика

      Мінпаливенерго підготувало проект заходів, спрямованих на стабілізацію ринку енергоносіїв. Ясна річ, найбільше занепокоєння викликає сектор газу. Подробиці цього документа невідомі, водночас заслуговує на увагу заява, зроблена Юрієм Єхануровим, що уряд має встановити практику затвердження  заходів з підготовки до опалювального сезону до 1 липня і пропозицiя дотримуватися цієї дати щороку.«Давайте зробимо висновки з минулої зими», — застеріг керівник уряду.

      Крiм того, певно, є зв’язок мiж уроками минулого опалювального сезону i рішеннями Національної комісії з регулювання енергетики (НКРЕ). Зокрема, вона взяла курс на подорожчання послуг із зберігання палива у підземних сховищах ДК «Укртрансгаз»: тариф з 1 червня 2006 року буде збільшено в 3,3 раза — до 33 гривень за тисячу кубометрів.  За даними НКРЕ, в цьому році в підземні сховища  (ПГС) закачають 18 мільярдів кубометрів «блакитного палива»(при місткості  понад 32 мільярди — Авт.).   Оскільки згадана державна компанія є монополістом з перекачування газу з Росії в країни ЄС, а українські ПГС є найпотужнішим комплексом у Європі, ця нова цінова політика  може мати серйозний вплив на ринок. За попередньою інформацією, в уряді готують рішення про виділення підземних сховищ газу для окремої акціонерної компанії, яка прямо підпорядковуватиметься Кабміну.

      Проте досі не з'ясовано питання гарантій щодо поставок газу в країну. Через цю проблему, як пояснив журналістам Арсеній Яценюк, відомство не має чіткої цінової динаміки до кінця цього року, не кажучи про наступний». «Мабуть, «Газпром» свої проблеми вже вирішив, а ми поки що своїх проблем не вирішили, і їхнього вирішення не бачимо», — зазначив міністр. Він нагадав, що з Росією досі немає міжурядового протоколу у сфері поставок «блакитного палива», який сторони підписують щороку. На цьому тлі виглядає безхмарним ідеалізмом заява міністра палива та енергетики Івана Плачкова про те, що вже підготовлено й відправлено в Туркменістан проект довгострокового контракту, де щорічні обсяги поставки становлять близько 40—60 мільярдів кубометрів газу. Але, як стверджують експерти, одна «труба» не може пропустити такий самий обсяг «блакитного палива» і в Росію, про що та, у свою чергу, домовляється з Туркменбаші. Доводиться радіти, що є базова міжурядова угода з Росією. Учора, за інформацією пана Яценюка, газові перемовини з російською стороною мали поновитися.