Центральна виборча комісія зареєструвала майже всіх народних депутатів, обраних до Верховної Ради за результатами минулих виборів. Днями до гурту новоспечених парламентаріїв додалися й урядовці. Свою кабмінівську декаду — а вона, як відомо, тепер обов'язково завершується з обранням нового парламенту — вони майже відбули. Попереду — десять днів роботи, а потім ще трішки у статусі «в. о.». Й уже з парламенту вони продовжать будувати свою політичну кар'єру. Не виключено, що в тому-таки уряді.

Робоча група з питань підготовки першого засідання Верховної Ради нарешті вилізла з ями непорозумінь, підозр і політичних лінощів. Найважливіше — вона обрала собі голову. Ця посада є технічною, однак навіть за цей маленький і пісний шматочок влади майже два тижні тривали політичні сутички. Зрештою, прототип «демократичної коаліції» у робочій групі (представники БЮТ, «НУ» і СПУ, яких загалом більшість — 17) проголосував за те, аби призначити головою «орговиків» соціаліста Івана Бокого.

«Ой людочки, він же пішов, ой, а що ж тепер буде, як же це...» — розпачливо притиснувши до грудей папку з паперами, голосила повна жіночка, розриваючись між бажанням залишитися на стільці, аби його не зайняв хтось інший, і побігти услід за мером. «Пішов — і правильно, — флегматично зауважила її сусідка по дислокації, витягаючи з сумки бутерброд. — А ви сидіть — народ розійдеться, а він потім усе одно вернеться, нікуди не подінеться, і до нас підійде». Поруч роздавали свою друковану продукцію прихильники китайського вчення «Фалуньгун». Газета з розповіддю про суть учення й інформацією про трагічну долю його китайських прихильників, яких комуністичний режим КНР запроторює до концтаборів, розходилася «на ура» — із них одразу ж робили панамки від незвично пекучого травневого сонечка. Так минулої суботи розпочався перший «демократичний» прийом громадян, ініційований новим мером Києва.