«Сил вистачило на 40 хвилин»

      Виконавши завдання зберегти місце в еліті ще на рік, українські хокеїсти, а разом з ними й наші вболівальники, полегшено зітхнули. Але часу на перепочинок жорсткий регламент турніру не дав. Уже наступного вечора «синьо-жовті» вийшли на двобій проти переможця групи С — збірної Росії, яка на першому етапі виграла всі три матчі.

      Ситуація для української команди ускладнилася через проблеми зі складом. Травми не дозволили зіграти захисникам Завальнюку й Ісаєнку, а капітан Климентьєв відбуває двоматчеву дискваліфікацію. Оскільки у збірній залишилося тільки п'ять боєздатних гравців оборони, тренери перевели у захист центрфорварда Бобровникова. Неприємною несподіванкою для всіх стало рішення  Семенченка залишити табір національної команди. Нападаючий мінської «Юності» аргументував своє рішення недостатнім ігровим часом, який відводять йому тренери, і місцем лише у четвертій ланці. Виявилося, що на Сема приїхали подивитися скаути закордонних клубів, а свого шансу він так і не отримав. Олександр Сеуканд після очної розмови погодився перевести Віталія до першої трійки нападу, але той уже налаштувався на від'їзд...

      Відтак не викликала питань участь у матчі з росіянами ще двох дебютантів світових першостей. На другий етап Україна заявила нападаючих Доніку з російського «Нафтовика» й Бобкіна з «Сокола».

      І якщо перший, за словами Сеуканда, зіграв нормально, то Бобкін свій дебют провалив. Уже на 15-й хвилині матчу спробував застосувати силовий прийом проти Олександра Харитонова, внаслідок чого той отримав серйозну травму. Росіянин на лід у четвер більше не виходив, а вчинок українця німецький рефері Ріхард Шюц потрактував як навмисну грубість і вилучив Боба до кінця матчу. Хоча, думається, «ламати» суперника Сашко не збирався, оскільки в момент зіткнення різких рухів не робив, а Харитонов, навпаки,стрiмко падав, опустивши голову донизу, й просто наскочив на коліно українця. Подібний випадок за декілька хвилин до цього трапився біля воріт Сергія Звягіна — тоді нашого гравця суперник прийняв на стегно. Однак у тому епізоді арбітр навіть не зафіксував порушення, оскільки українець вдало приземлився й швидко підвівся на ноги.

      Ще до цього відкривати рахунок мала наша команда. Вадим Шахрайчук з метра не зумів вразити порожній кут воріт — влучив у щиток Звягіна, хоча вже почав піднімати руки, радіючи успіху. Хтозна, як би розвивалися події далі, але гра нашої збірної не виглядала цілісним явищем. Два періоди наші трималися (0:1), а ось третій період відверто провалили. Рахунок міг бути ще більшим, якби не чудова гра на останньому рубежі Ігоря Карпенка.

      Цікавим підтекстом матчу став виступ по різні боки «барикад» двох братів Міхнових — вихованців київського хокею. Старший, Олексій, обрав збірну Росії, а молодший, 22-річний Андрій, — светр із тризубом. І хоча українець виходив на лід у другій ланці, а росіянин — у третій, інколи їхні шляхи перетиналися.

      Попри поразку, для українців позавчора в Ризі було й дві приємні новини. По-перше, під час другої перерви до роздягальні збірної зателефонував Президент Віктор Ющенко. Телефонний зв'язок, до речі, главі держави забезпечили редактори «України молодої» та «Української хокейної агенції». Олександр Сеуканд навіть не повірив, коли менеджер команди Василь Фадєєв підніс йому трубку зі словами: «З вами говоритиме Президент Ющенко» — думав, жарт. Привітавши тренерів та збірників з перемогою над італійцями й збереженням місця в елітному дивізіоні, Віктор Андрійович сказав, що пiсля чемпiонату треба порадитися, як пiдтримати  хокей в Україні. Сеуканд вельми розчулився — справді, хокеїсти в нас не зманіжені увагою влади.

      А друга новина — позавчора нашого співвітчизника вперше офіційно ввели до Зали слави Міжнародної федерації хокею. Така честь випала на долю Анатолія Хорозова, котрий очолював Федерацію хокею України з 1965 по 2000 рік.

* * *

      Поразка України з рахунком 0:6 не стала найбільшим розгромом четверга. Ще відчутніше, ніж ми, була бита збірна Латвії. Господарів чемпіонату «образили» родоначальники хокею — канадці. Хоча заради справедливості треба визнати, що американський арбітр Рік Лукер карав латвійців за найменший натяк на фол, а канадцям дозволяв діяти у жорсткій манері. З шiстдесяти  ігрових хвилин гравці «малинових» провели на лаві штрафників 32, а гості з-за океану — 16. Не дивно, що дев'ять з одинадцяти шайб канадці закинули у більшості.

      Нерви у палких латвійських фанів вперше не витримали за рахунку 0:4, коли хтось пожбурив у суддю чоботом. За взуттям на лід із трибун полетіли й інші сторонні предмети. Арбітр вирішив дограти дві хвилини першого періоду в другому, а в третій 20-хвилинці змушений був знову зупинити гру. Цього разу вболівальників попросив заспокоїтися гравець збірної Латвії Яніс Спруктс.

      Навіть розгромна поразка не відвернула латвійських фанів від своєї команди: після фінальної сирени вони співали пісні, тримаючи в руках національні прапори й шарфи...

* * *

      Наступний матч Україна проведе в Ризі вже сьогодні — проти білорусів.

ТАБЛО

Група F

Росія — Україна — 6:0 (1:0, 0:0, 5:0)

Головний суддя: Шюц (Німеччина)

      Штраф: 8 — 41 (6 — 29, 2 — 6, 0 — 6)

      Кидки: 50 — 25 (15 — 11, 16 — 6, 19 — 8)

      Шайби: Сушинський (Овечкін, Куляш), 16:06 (більш.). Сушинський (Овечкін, Малкін), 41:03 (більш.); Овечкін (Кручинін, Сушинський), 46:06. Куляш (Нікулін), 48:19 (більш.). Мозякін (Мишарін), 53:47. Григоренко (Горовиков, Мозякін), 57:03 (більш.).

      Воротарі: Звягін (відбив 23 кидки з 23), Фомичов (2 з 2) — Карпенко (44 з 50).

      Турнірне становище: Росія — 6 (3 матчі), Швеція — 3 (2), Швейцарія — 3 (2), Білорусь — 2 (2), Словаччина — 0 (2), Україна — 0 (3).

Група Е

Латвія — Канада — 0:11 (Уїльямс, 6 (більш.); Кросбі, 9 (більш.); Боїс, 15 (більш.); Бержерон, 18 (більш.); Шенахан, 26 (більш.); Кардер, 41; Петтінгер, 42 (більш.); Річардс, 43 (більш.); Калдер, 46 (більш.), 47; Хартнелл, 51).

      Турнірне становище: Канада — 6 (3), Фінляндія — 3 (2), США — 2 (2), Чехія — 2 (2), Латвія — 1 (3), Норвегія — 0 (2).

ПІСЛЯМОВА

Олександр Сеуканд, тренер збірної України:

      — У двобої з Італією ми витратили забагато фізичних сил і емоцій, а грати два дні поспіль для нас дуже важко. На матч

із Росією команда вийшла у скороченому складі — з різних причин ми втратили трьох захисників і форварда. Тягатися з росіянами, та ще й маючи кадрові проблеми, ми наразі не готові. Сил вистачило на 40 хвилин...

Володимир Крикунов, тренер збірної Росії:

      — Упродовж двох періодів зустріч була дуже напруженою, і за рахунку 1:0 гра йшла до гола. Добре, що в третьому періоді Росія відзначилася першою, після чого колективні дії у суперника розладналися. Шкода лише, що, здається, ми втратили на цей чемпіонат Харитонова.

Костянтин Касянчук, нападаючий збірної України:

      — Ми виглядали втомленими після вирішального для нас матчу з Італією. Мабуть, через це в нас не виходило дотримуватися тактики й діяти в захисті просто та надійно. До того ж, ви знаєте, у нас є проблеми зі складом, у збірній багато новачків, тому основне навантаження лягло фактично лише на половину команди.

Олександр Овечкін, нападаючий збірної Росії:

      — Нам цілком вистачило одного дня на відпочинок після двобою зі словаками — фізичної втоми я не відчуваю. Ми очікували, що простою прогулянкою ця гра не буде. Адже хокеїсти колишніх республік СРСР завжди по-особливому налаштовуються на матчі з Росією. Cуперник завдав травму нашому гравцеві, і це нас розізлило. Думаю, Бобкін навмисно «зламав» Харитонова. А навіщо це робити, коли немає шансів пройти далі? До певного часу Україну рятував воротар, але потім все стало на свої місця.