«Чорноокi горошини» зi своїми «Греммi».
Київ є одним із найбільших європейських міст, але за кількістю концертів провідних західних естрадних зірок залишається «пустелею». Можна лише заздрити сусіднім столицям — Будапешту, Празі чи Москві, які можуть щомісяця приймати на своїх концертних майданчиках десятки справді популярних виконавців. У Києві ж набудували потворних «квадратів», але надалі немає концертної зали європейського рівня. Щоправда, раз у квартал чи півроку трапляються приємні винятки. Про один із них уже сповіщають рекламні бігборди: 7 червня в столичному Палаці спорту відбудеться концерт американського хіп-хопового квартету Black Eyed Peas («Чорноокі горошини», або ж ВЕР). Це підтверджує і сайт групи www.blackeyedpeas.com. Причому в рамках свого літнього турне ВЕР, крім Києва, відвідають лише одне місто Східної Європи — Братиславу. Виявляється, що при бажанні наші організатори концертів можуть діяти незалежно від російських колег...
Одну з найдорожчих американських груп, яка на цей час дійсно перебуває «на топі», не завжди можуть «підняти» навіть організатори найбільших американських рок-фестивалів (у США Black Eyed Peas беруть за один виступ від 100 до 200 тис. доларів). Про статус «Горошин» свідчить те, що після Ізраїлю, Словаччини, України й Туреччини вони виступатимуть на кращих багатотисячних аренах чотирьох найбільших британських міст — Глазго, Бірмінгема, Манчестера та Лондона (на стадіоні «Уемблі»), будуть хедлайнерами провідних літніх європейських рок-фестивалів — «Зулу» (Копенгаген, Данія), «Алгарве» (Фару, Португалія), «Сандантер» (Сандантер, Іспанія), «Опен єйр» (Фроєнфельд, Швейцарія), «Рок верхтер» (Льовен, Бельгія), «Корнетто Фрі Мюзік» (Рим, Італія). А 1 липня американці виступлять на найвідомішому джазовому фестивалі світу у швейцарському місті Монтре.
У перерві між американським та європейським турне група має реалізувати ще один свій великий проект: безкоштовний благодійний концерт, який запланований на 28 травня в Південно-Африканській Республіці. Серед 60 тисяч глядачів, які вміщає стадіон Йоганнесбурга, мають бути колишній президент ПАР Нельсон Мандела. Очікується, що ведучою концерту, в якому також задіяні провідні африканські виконавці, буде американська телезірка Опра Уїнфрі. Цим виступом в Африці «Горошини» започатковують свій благодійний фонд The Peapod Foundation («Фонд горохового стручка») — у його назві обігрується назва групи. Завданням фонду буде доброчинна допомога дітям Африки.
Останнім часом численні неурядові організації активно залучають до збору коштів популярних поп-виконавців, повідомляє агенція «Рейтер». Для цього створено інтернет-магазин Big Noise Music Store («Музична крамниця «Великий галас»), через який організатори акції продають музичні записи її учасників. 85 відсотків віртості кожного скачаного з інтернету запису отримує виконавець, а 15 відсотків йде до фонду неурядової організації, яка використовує отримані таким чином кошти на благодійні цілі. ВЕР таким чином працюють на правозахисну організацію «Міжнародна амністія». Спеціально для розповсюдження «Міжнародною амністією» ВЕР записали класичну пісню Джона Леннона Power to the People («Владу народу»).
«Горошини» можуть дозволити собі благодійність, оскільки на цей час є одним із найбільш комерційно успішних музичних колективів США. Їхні чотири базові альбоми (не рахуючи реміксів, сольних записів членів групи, альбомів-збірок із кращими піснями та записів з іншими артистами) розійшлися загальним накладом 17 млн. примірників. Тобто кожен альбом є мультиплатиновим (у США золоту платівку вручають за збірку, продану півмільйонним накладом, а платинову — за мільйонний наклад). Група має в своєму активі дев'ять номінацій на найпрестижнішу американську музичну нагороду «Греммі» і двічі поспіль (минулого і цього року) перемагала в категорії «Кращі реп-виконавці в складі дуету або групи». Інші сім номінацій були як у жанрі «реп», так і «поп», що свідчить про різнобічність групи та широкий спектр пропонованої ВЕР музики. «Горошини» також мають відзнаки телеканалу MTV у жанрах поп і реп, нагороди фахового часопису американської музичної індустрії «Біллборд».
«Чорнооких горошин» часто вважають чужими в середовищі «справжніх» реперів, яке звинувачує їх у «попсовості». Справді, музика і тексти групи мають позитивний месидж, а це є, радше, винятком у такому жанрі. Водночас якось забувається, що на момент зародження брейк-денсу та хіп-хоп культури вони також мали позитивне послання. Це вже в середині 90-х років прийшла мода на гангста-реп з відвертими закликами «вбий поліцейського» чи «замочи нігера-братана», які супроводжувалися практичними діями. «Горошини» і під час виступів, і в тестах своїх пісень також намагаються видаватися «крутими», бо того вимагає специфіка жанру. Але вони ніколи не були «бандюками» і не закликали до насилля. ВЕР, радше, продовжують традиції негритянських «піжонів», виконавців ритм-енд-блюзу 60-х років, «крутизна» яких полягала в тому, щоб мати найкращий «прикид», розкішні машини та всіх вродливих дівчат.
Історія групи бере свій початок 1989 року в Лос-Анджелесі, коли двоє старшокласників, чорношкірий на прізвиська Will.I.Am (справжнє ім'я та прізвище Уїлл Адамс) та емігрант iз Філіппін Apl.De.Ap (Аллен Пінеда) приєдналися до групи брейк-денсерів під назвою Tribal Nation («Племінна нація»). Уїлл.ай.ема, його двох братів та сестру виховувала мати-одиначка. Ця чорношкіра жінка, вчителька за фахом, пізніше всиновила ще двох дівчаток і двох хлопчиків, таким чином самотужки піднявши на ноги вісьмох дітей. «Вона справжня супермама», — так тепер відгукується про свою маму Уїлл.
Оскільки дует початківців більше цікавила музика як така, а не танці, невдовзі вони організували хіп-хоп дует A Tribe Beyond a Nation («Плем'я поза нацією»). 1992 року хлопці підписали контракт із фірмою звукозапису Ruthless Records, яка спеціалізувалася на випуску платівок із записами гангстерського репу. Власник фірми, репер Eazy-E швидко розчарувався в дуеті «хлюпиків», які не бажали виспівувати бандитський репертуар. Коли ж 1995 року Eazy-E загинув за нез'ясованих обставин, то розпалася і його фірма, на якій хлопці так і не встигли видати вже записаний дебютний альбом.
Дещо навчені таким прикрим досвідом «музичної кар'єри», Уїлл.ай.ем та Епл.де.еп рекрутували ще одного негритянського танцюриста-співака на прізвисько Табу (Джеймі Гомес) і назвали нове тріо Black Eyed Peas. Тріо підписало контракт зі студією грамзапису «Інтерскоп рекордз» і розпочало активно виступати в Лос-Анджелесі та околицях, швидко здобувши локальну славу, яка переросла в загальнонаціональну після появи 1998 року дебютного альбому ВЕР під назвою Behind the Front («За фронтом»). Музичні критики хвалили професіоналізм трьох реперів і відзначали високий рівень їхньої музичної супроводжуючої групи та бек-вокалістки Кім Хілл. Концертні виступи приваблювали яскравістю шоу та жанровою різноманітністю: «Горошини» часто запрошували на спільні виступи інших відомих реп-зірок та чи не найкращу на цей час виконавицю музики соул Мейсі Грей. Виданий 2000 року другий альбом групи Bridging the Gap («Міст над ущелиною», або, в переносному значенні, «Долаючи розбіжності») зробив тріо відомим у світі.
Третя платівка групи Elephunk («Слонячий фанк»), яка побачила світ 2003 року, вважається кращою (у комерційному та артистичному відношеннях) у всьому доробку групи. Успіх значною мірою пояснюється тим, що на ньому бек-вокалістку Кім Хілл замінила досвідченiша Ферджі (справжнє ім'я та прізвище Стейсі Фергюсон), яка одночасно стала четвертим повноцінним членом групи. З її приходом звучання групи отримало новий, більш м'який та мелодійний, вимір. Недарма тепер стиль ВЕР визначають як поп-реп. Три пісні з цього альбому потрапили в американський Топ-40. Одна з них, антивоєнний гімн Where is the Love? («Де любов?»), шість тижнів протрималася на вершині британського хіт-параду і розійшлася на синглі найбільшим накладом на Британських островах за 2003 рік.
Останній альбом групи Monkey Business («Мавп'ячий бізнес», що в розмовній мові означає «Дурна робота») мав супер-хіт My Humps («Мої горби»), який, за висловом американських музичних критиків, «запустив «Горошин» у стратосферу». Пісня до цього часу перебуває в перших десятках хіт-парадів багатьох країн світу. Ця композиція також встановила інший рекорд — першою в США перевищила позначку в два мільйони замовлених примірників як мелодія для стільникових телефонів.
«Чорноокі горошини» на цей час є потужною бізнесово-музичною структурою. Як зазначає газета «Вашингтон пост», лідер групи Уїлл.ай.ем відбудовує у східній частині Лос-Анджелеса великий будинок в азійському стилі, який стане «штабом» його бізнес-імперії. Саме звідти Адамс керуватиме своєю компанією з випуску одягу I.Am Clothing, яка розміщується в цьому ж районі, музичною компанією Will.I.Am Music Group та триматиме там свою велетенську колекцію старовинних клавішних інструментів. 31-річний репер, продюсер, автор пісень, реміксер, аранжувальник, клавішник, барабанщик, танцюрист, дизайнер одягу, власник фірми грамзапису та фахівець iз реклами в одній особі вважається однiєю із найбільш творчих особистостей Сполучених Штатів. Найбільші зірки сучасної поп-музики — Мері Дж. Блайдж, Карлос Сантана, «Роллінг стоунз», Серджіо Мендес чи Джастін Тімберлейк — навзаєм змагаються за співпрацю з ним, найкрутіші репери мріють, аби він продюсував їхні альбоми.
Ферджі, яка до приходу в ВЕР успішно знімалася в телесеріалах, а пізніше була вокалісткою жіночої рок-групи Wild Orchid («Дика орхідея»), тепер є загальнонаціональною зіркою і готується до випуску свого першого сольного альбому. Записана нею спільно з Уїлл.ай.емом пісня True увійшла до саундтреку фільму «50 перших побачень». Не забуває Ферджі і про свій акторський досвід, тому знялася у фільмі «Посейдон», прем'єра якого очікується невдовзі (в українському прокаті — 22 червня), та з'явиться у ролі стриптизерки в новому осінньому сезоні популярного американського гангстерського телесеріалу «Родина Сопрано».
До слова, оскільки до складу ВЕР входить філіппінець Епл.де.еп, на Філіппінах «Горошини» є мало не національними героями. Про Епла, який виїхав до США у 14 років, та ВЕР там складають пісні, а філіппінське телебачення демонструє телесеріал, знятий за історією життя Пінеди під назвою «Чи ти пам'ятаєш?». У самих Сполучених Штатах є популярною відеогра The Urbz: Sims in the City , героями якої є члени ВЕР і яка супроводжується їхніми піснями.
Крім іншого, група спільно з британським музикантом та композитором Браяном Іно записала офіційну пісню чемпіонату світу з футболу 2006 року.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
