Так він себе називає сам — «майстер два в одному», і це не можна назвати нескромністю. Якщо бути до кінця відвертим, то руки жителя міста Гнівань, на Вінниччині, Івана Головенка можуть позмагатися з руками спеціалістів щонайменше десятка професій. Він і будівельник (ошатний двоповерховий особняк вимурував сам), і майстер із транспортних засобів (свій легковик та невелику колекцію мотоциклів власноруч перебрав до запчастиночки, сконструював веломобіль), і художник-оформлювач (це вже за місцем служби, яке не міняє понад двадцять п'ять років) — перелік можна продовжити. Словом, і швець, і жнець, і на дуду грець.

Упродовж трьох минулих вихідних іванофранківці гучно святкували 344-ту річницю з часу надання їхньому місту, розташованому у межиріччі Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської, Магдебурзького права. Обласний центр Прикарпаття співав, танцював, чаркувався, дрібно хуліганив, брав участь у фольклорних дійствах, змагався у призових забігах і футболі та просто розслаблявся у супроводі відомих співачок — француженки Іn-C-гid й українки Таїсії Повалій та гурту «Тартак». Але справжньою окрасою дня народження міста став міжнародний фестиваль «Свято ковалів-2006».

Людей, котрі рiк у рік протягом тривалого часу зберігають вірність одному періодичному виданню, мені доводилося зустрічати немало. Але після відрядження до Немирова повертався з переконанням: мати таких читачів, про яких йтиметься нижче, було б за щастя журналістам будь-якої газети. І тому про них хочеться розповісти більше.