Поверніть у школу молоко і булочку!

      Не надто приємний спогад зі шкільного дитинства: стакан кип'яченого молока з плівкою, в яке, підозрюю, ще й додавали масло, інакше звідки там могли взятися жовті кружальця жиру? Такий «перекус» колись нам, школярам, пропонували між уроками, на довгі роки відбиваючи бажання пити молоко. Але часи дешевого молока, якого вдосталь можна було напитися вдома, минули. Нині школярі уже далеко не з такою огидою відвертали б свої носи від стакана з білим напоєм, бо у деяких неблагополучних родинах уже й смак хліба забули, не те що молока. Та й кип'ятити його тепер не потрібно, адже сучасні технології високотемпературної обробки молока дозволяють зберігати напій свіжим аж до трьох місяців при кімнатній температурі. Одначе безкоштовного молока у школах уже давно не наливають. Лише Київ є приємним винятком, де школярі досі на перервах п'ють молоко і соки з безкоштовними булочками та печивом. Одначе регіони цю столичну ініціативу не підхопили, а шкода.

      Співробітник Інституту гігієни та екології Марія Гуліч розповідає, що у 2001 році вони проводили дослідження, яке мало з'ясувати, як нині харчується наше підростаюче покоління. І що ж маємо? Вранці чай з хлібом, на обід — суп, на вечерю — картопля. «Раціон дітей різко зміщений у бік жиро-вуглеводних компонентів, — каже Марія Павлівна. — Школярі з надлишком їдять картоплі, хліба, макаронів, солодощів. А от білків тваринного походження, мінералів і вітамінів — обмаль. Що й казати, коли навіть у сільській місцевості діти у вересні не їдять удосталь свіжих овочів та фруктів. Молока сільські діти п'ють менше за норму на 50—60 %, а в містах — і поготів. Наша їжа стає дедалі більш сурогатною. Якщо для дорослого організму — це ще сяк-так, то для дітей — справжня біда». Цьогоріч Інститут гігієни планує повторити своє дослідження, але воно, побоюються фахівці, навряд чи буде оптимістичнішим. Ні школярі, ні призовна молодь нині міцним здоров'ям не вирізняються. Але справжні «ягідки» такого «харчування» ми побачимо, коли підросте нинішнє «чіпсово-сухарикове» покоління. «Особливо вразливою в харчуванні є молодь 14—17 років, — продовжує Марія Гуліч. — У родинах їх уже вважають дорослими, в школі теж. Що впродовж дня їла така дитина — батьки контролюють не так прискіпливо, як у молодших дітей. Самі ж підлітки, якщо й мають кишенькові гроші, то швидше витратять їх на цукерки-сигарети, ніж на щось корисніше».

      Ось тут і став би в пригоді шкільний стакан молока з булочкою. Якщо випивати цього напою літр у день, то доросла людина задовольнить цим добову потребу у жирах, кальції, фосфорі, на 53 % — в білках, на 35 % — у вітамінах А, В та тіаміні, на 26 % — в енергії. «Молоко — це геніальний продукт, в якому дуже раціонально збалансовані жири, білки і вуглеводи», — каже Марія Гуліч. А сучасні технології — спосіб обробки та упаковки молока в асептичну упаковку — дозволяють зробити доставку і зберігання молока в школах максимально зручними. До того ж таке молоко не тільки зберігає свої харчові властивості, а й смак. Бо не потребує кип'ятіння і, відповідно, подобається дітям.

      Оскільки в держбюджеті фінансування шкільного харчування не передбачене, подбати про це мали б місцеві органи влади. А вони не поспішають брати на себе такі зобов'язання. Розв'язати цю проблему взялася Громадська рада з соціальних проблем підростаючого покоління, започаткувавши програму «Мами за здорове молоко». «Ми хочемо повернути стакан молока і булочку — цю чудову традицію, в школи», — каже керівник програми Марина Галябарник. Наразі, як розповів координатор програми Ростислав Гаврилов, Громадська рада розробляє інформаційну програму, мета якої — інформувати населення про те, яке молоко і в яких кількостях бажано пити та яка з того користь. До участі в програмі будуть залучені громадські та урядові організації, а також виробники молочної продукції, аби всім разом подбати про здорове харчування і майбутнє наших дітей.

Ліна СКОРНЯК.