На призи Кличків, але без Кличків

      Зі спортивної точки зору VI Міжнародний турнір на призи братів Кличків, він же відкритий чемпіонат Збройних сил України, виправдав сподівання організаторів. 160 боксерів із 14 країн одержали змагальну практику високого рівня, що й не дивно, адже Європейська федерація надала турніру категорію А. І це — попри неприїзд кількох сильних збірних. Причина відома: керівництво національної Федерації боксу, якому авторитет наших братів-суперваговиків — немов кістка в горлі, направило відмову у відповідні  міжнародні інстанції. Справедливість було відновлено лише після втручання президента НОК Сергія Бубки, однак час на оформлення документів боксерами кількох країн було втрачено.

      Фінальнi поєдинки відбулися у Палаці спорту, що вже є досягненням для нашого аматорського боксу. Однак глядачів прийшло малувато. Та й самих «винуватців свята», Володимира та Віталія Кличків, не було. Як розповів перший наставник уславлених братів-боксерів, головний організатор турніру Володимир Золотарьов, Володі напередодні було зроблено операцію на руці, а Віталій поїхав у Німеччину, щоб підтримати молодшого брата.

      Насправді заслуженому тренерові України виправдати Кличків не вдалося. Адже, як писав офіційний сайт братів, саме в ці дні Володимир та Віталій стали гостями популярного в Німеччині телешоу Йоганнеса Кернера, а також були присутні на церемонії вручення престижної премії Golden Sportpyramide Award у берлінському отелі «Адлон», де зібралися представники спортивної, політичної та бізнесової еліти  Німеччини.

      Отже, переможці київського турніру так і не дочекалися обіцяної нагоди одержати нагороду з рук нового чемпіона світу IBF. Чи розуміють самі Клички, що Німеччина Німеччиною, а до київського Палацу спорту варто було б завітати принаймні на турнір свого імені? Надихнути нове покоління боксерів? Порадувати найпалкіших прихильників Володі? Віддати належне симпатикам Віталія — до речі, депутата Київради, який уже почав її ігнорувати.

      Утім військове, всеукраїнське та столичне спортивне відомства, а також Фонд братів Кличків організували все на вищому рівні. Славнозвісна українська гостинність, щоправда, не поширювалася на ринг. У запеклих сутичках наші співвітчизники у 11 вагових категоріях взяли 6 золотих, по 4 срібні та бронзові медалі. І це при тому, що серед суперників було чимало переможців, призерів та учасників чемпіонатів світу, Європи та Олімпійських ігор. Як скажімо, чемпіон Європи білорус Хаважі Хацигов, якого переміг наш Олексій Джунківський. Останнім докором нашим знаменитим суперваговикам стало те, що єдиною категорією, де в призерах не виявилося жодного українця, була саме суперважка.

ТАБЛО

Призери VI Міжнародного турніру на призи братів Кличків — відкритого чемпіонату ЗСУ

      48 кг. 1. Грищук. 2. Гнатовський (обидва — Україна). 3. Мазур (Молдова) і Буссалах (Єгипет)

      51 кг. 1. Ванкієв (Білорусь). 2. Гузенко (Україна). 3. Бекіш (Білорусь) і Абієв (Азербайджан)

      54 кг. 1. Джунківський (Україна). 2. Хацигов (Білорусь). 3. Альхарагхір (Іорданія) і Усаров (Росія)

      57 кг. Нежмауї (Туніс). 2. Чорноус (Україна). 3. Шулаков (Казахстан) і Куніцин (Білорусь)

      60 кг. Матвійчук (Україна). 2. Хассіні (Туніс). 3 Калиниченко (Росія) і Букрєєв (Україна)

      64 кг. Лукіянчук (Україна). 2. Алишов (Азербайджан). 3. Туффахі (Туніс) і Постол (Україна)

      69 кг. 1. Ахмедов (Азербайджан). 2. Фісенчук. 3. Єльников (обидва — Україна) і Веселов (Білорусь)

      75 кг. 1. Смирнов (Україна). 2. Елеусінов (Казахстан). 3. Нікітін (Білорусь) і Софієв (Азербайджан)

      81 кг. 1. Мирук (Білорусь). 2. Гюнеш (Туреччина). 3. Савілов (Азербайджан) і Пивоваренко (Україна)

      91 кг. 1. Сивко (Україна). 2. Мунтян (Молдова). 3. Мірсатаєв (Казахстан) і Шайбак (Білорусь)

      Понад 91 кг. 1. Апанасьонок (Білорусь). 2. Кузьмін (Росія). 3. Урсу (Молдова) і Алзаабі (ОАЕ)