«Червона рута» навіяла...

      Про що розмовляють митці поза сценою? Правильно, про те, що українська культура дихає на ладан, що без державної підтримки її перспективи безрадісні й невиразні, а походеньки по спонсорах можуть довести, швидше, до інфаркту, ніж до якихось матеріальних домовленостей. Такі розмови — неодмінний атрибут життя людей мистецтва. Не знаю, наскільки активно приєднується до цих справедливих нарікань композитор Остап Гавриш, але в нього вистачає часу та бажання опиратися такому стану речей реальними справами. Днями пан Гавриш презентував музичний фільм «Де смереки стрункі», музика та вірші в якому написані на основі народних мелодій Карпат. Стрічку знімали протягом двох тижнів у Косівському та Верховинському районах Iвано-Франкiвської області. Разом із відомими артистами та колективами — «Дзвони», Надія Крутова-Шестак, Іво Бобул, Лілія Сандулеса, Ольга Макаренко та інші — у фільмі знімалися місцеві жителі. А камера, «ковзаючи» розкішними карпатсьми краєвидами, не забувала завітати і до майстерень народних майстрів кераміки, різьблення по дереву, ліжникарства, ткацтва, вишивки та бон- дарства. Фільм «Де смереки стрункі» можна сміливо рекомендувати туристичним компаніям, які шукають яскраві, влучні та переконливі промоматеріали про Україну. «Цей фільм я задумав ще тридцять років тому, — розповідає народний артист України Остап Гавриш. — Після того як подивився «Червону руту». Працював над ним із колегами та друзями, з якими мене звела творча дорога, — це Вадим Крищенко, Зоя Кучерява, Іво Бобул та інші. Цей фільм, що триває годину, — як один день життя у Карпатах. Він починається музикою трембіт та піснею Вадима Крищенка «Там, де гори сині...», а завершується моєю інструментальною композицією, яку виконує саксофоніст Ігор Рудий».

      Усього до фільму ввійшло 10 пісень і одна інструментальна композиція. Його прем'єра вже відбулася на УТ-1. Щоправда, повноцінною її назвати складно, бо про численну аудиторію фільму, який не мав реклами й ефір якого призначили на ранок, говорити не доводиться. Тож зараз Остап Гавриш має дві мрії: випустити тисячу примірників музичного фільму на DVD та порозумітися з іншими телеканалами, які не мають звички показувати вітчизняну естраду вночі або ж рано-вранці.