На війну до Ратуші

Біблія від Федорова і ланцюг від Франца-Йосифа

      У Яворові, що на Львівщині, новообраний мер, 27-річний юрист Віталій Домашовець влаштував собі незвичну інавгурацію. Голова міського виборчкому перед громадою натерла його обличчя попелом, а священик помазав голову болотом. Потім Домашовця до всього ще й відшмагали вербовою гілкою. Сам головний персонаж пояснив таке знущання над собою намаганням з його ж ініціативи відновити давню козацьку традицію, згідно з якою у такий спосіб урочисто ставали гетьманами. Єдина лиш проблема, що Львівщина ніколи не була козацьким регіоном.

      А от інавгурація нового мера древнього Львова була буденнішою. Тридцятисемирічний Андрій Садовий навіть не захотів вдягати мантії, яку так любив накидати на себе з нагоди різних свят львівський мер 1994—2002 років і основний конкурент переможця нинішніх виборів рухівець Василь Куйбіда. Також Куйбіда вдягав церемоніальний ланцюг роботи сучасних ювелірів. А для інавгурації Садового з історичного музею принесли срібний ланцюг президента Львова, який виготовили у 1892 році з нагоди приїзду до міста австрійського імператора Франца-Йосифа. Ще в музеї позичили символічні ключі від Львова XVIII століття, які дали потримати під час інавгурації новому меру, церемоніальну подушку, печатку магістрату Львова XVIII ст. та Острозьку Біблію (яку в 1581 році виготовив український першодрукар Іван Федоров), на якій Садовий давав присягу.

Романтика сучасного Львова

      Йдучи на урочисте присягання нового бургомістра, львівській громаді доводилося долати перешкоди. Спочатку черевичок зашпортався об неохайно викладену бруківку на початку однієї з вуличок, яка веде до площі Ринок. Потім довелося обійти дерев'яний паркан, який перегороджує цю вулицю. А за ним ховається колоритний львівський пейзаж. Площа Ринок перерита вздовж і поперек, начищені туфлі вмить покриваються всюдисущим пилом. На високій горі розібраної бруківки сидить парочка закоханих і ніжиться під сонцем. Туристи і просто перехожі позбиралися біля котлованів та із непідробною цікавістю спостерігають, як дівчата-археологи щось там «видзьобують» із земних шарів. Справжня львівська романтика... Бракує лише мелодійного гуркотіння та скрипіння львівського трамваю, який до початку «земних робіт» курсував площею.

      Буквально два тижні тому атмосфера там була зовсім інша. Все вирувало через реставрацію площі Ринок. Поспішати треба, бо зовсім скоро Львів відзначатиме свої 750 років. І хоча традиційно останнім часом рiчницю столиці Галичини святкують у травні, на цей раз, аби підготуватися як слід, офіційну і урочисту забаву перенесли на осінь. Але зараз виникла чергова заминка у підготовці до свята. Ремонтники вимушені були поступитись площею археологам після того, як тривалу боротьбу із вантажівками та бульдозерами проводив молодіжний рух «Опора». Львівська молодь, яка вирізняється високою суспільною та політичною активністю, поприковувала себе до будівельних машин з вимогою припинити ремонтні роботи. Мовляв, влада міста нахабно ховає під землю історію, оскільки не надала достатнього часу археологам вивчити котловани. Тепер новообраний мер має клопіт: як продовжити ремонт і нікому не нашкодити.

      При цьому розрита площа Ринок, яку в її теперішньому стані новий мер сприймає як «віддзеркалення душі Львова», допомогла Андрію Садовому розставити необхідні йому акценти в інавгураційній промові. А саме: вкотре покритикувати попередню владу, а себе представити як рятівника «пораненого, стривоженого» Львова. За словами Садового, зараз Львів виглядає страшніше, ніж після Другої світової війни. І хоча сам він на власні очі цього не бачив, але йому про це розповів старенький львів'янин.

      Садовий каже, що для Львова з обранням нової місцевої влади настає нова епоха. Але наразі важко сказати, як прийдешній мер буде справлятися з «цілим букетом проблем», — саме так охрестив спадщину, яка перейшла в руки Садовому, уже екс-секретар міськради та в.о. мера Зеновій Сірик. «Ховати у Львові людей практично немає де, вивозити сміття — нікуди, є також транспортні, житлові проблеми та водопостачання. Додайте сюди ще святкування 750-річчя. І от вам увесь букет проблем, які чекають нагального вирішення», — заявив Сірик. Він також визнав, що за одну каденцію усіх проблем міста вирішити неможливо, оскільки на все потрібні гроші. А з ними навіть для підготовки до ювілею Львова є проблеми. Держава виділила на це 100 мільйонів гривень. Але якщо оглянути старі львівські будинки, з яких час від часу падають частини балконів, зрозуміло, що цього ой як замало. За словами Сірика, для хорошого ремонту треба 4 мільярди. Тому навіть дороги на площі Ринок ремонтують лише з двох, а не чотирьох боків.

Без водяних обіцянок, зате із «Самопоміччю»

      Але насправді пересічних львів'ян більше хвилює, коли у їхніх кранах тектиме цілодобово вода. Ця тема стала в кілька разів дражливішою та часто сприймається з іронією після того, як попередній мер Любомир Буняк переміг на мерських виборах якраз завдяки обіцянці за два роки забезпечити місто цілодобовим водопостачанням. А радіотехнік за освітою, бізнесмен і засновник Інституту розвитку міста Андрій Садовий на тодішніх виборах, балотуючись вперше на цю високу посаду, якоїсь схожої «фішки» не мав і зайняв третє місце. Навчившись на власних помилках, за два роки до нових виборів мера Андрій Іванович віднайшов таки свій «козир» — створив на той час доволі унікальну організацію «Самопоміч» (за неофіційною інформацією, за порадою польських консультантів), яка здебільшого допомагала львів'янам боротися з ЖЕКами, які не забезпечували гідних умов життя мешканцям львівських будинків. Втiм Садовий заперечує, що його організація створена під вибори. Але якою б не була справжня мета заснування «Самопомочі» (офіційна ціль — навчити львів'ян виборювати свої права на гідне життя), вона таки виконала вагому місію — подарувала Львову кращого мера Садового, аніж яким він міг бути без «Самопомочі». Адже, виїжджаючи у супроводі журналістів на місце чергової комунальної «трагедії» (в будинку немає світла, тече стеля, хтось забудовує дитячі майданчики тощо), він вчився керувати містом, починаючи з дрібненьких проблем.

      Але все-таки новий мер не може точно сказати, коли саме у Львові настане водяний «рай». Єдине, що якось перед виборами він висловив бажання забрати трамвайні колії і залити водою площу Ринок — правда, лише на зиму, щоб, як у деяких європейських містах, у старій частині міста у Львові була своя ковзанка. Зараз цю ініціативу Садовий коментує неохоче, очевидно, що ковзанка у його найближчі плани не входить. Та й, окрім того, якраз зараз на цій площі відбувається повна заміна трамвайних колій, що свідчить про те, що ніхто її не планує робити абсолютно пішохідною частиною міста. А щодо води в кранах, а не на бруківці, то у перший рік своєї п'ятирічної каденції Садовий планує зайнятися обліком води, яка наразі обліковується лише на 30 відсотків. Новий мер обурюється, що, на відміну від європейських міст, де одне місто споживає 160—180 тис. кубометрів води, у Львові, де досі багато мешканців тішаться водою лише шість годин на добу, ця цифра становить аж 360 тисяч кубометрів.

Воювати легше з кумом

      Не могли оминути водяну тему навіть святі отці, які виступали на інавгурації Садового. Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви Ігор Возняк згадав біблійну легенду про те, як Єзекіль подарував Візантії воду. «У Львові ж вода є. Однак новообраний міський голова повинен зробити, аби мешканці Львова постійно втішалися водою. Тільки тоді він увійде в історію як мудрий голова міста і матиме шанс ще раз здобути підтримку мешканців», — зауважив отець. Інший священик, єпископ УАПЦ владика Макарій, жартома попросив Андрія Садового, щоб той не припиняв діяльності «Самопомочі». Мовляв, не відомо як надалі складатимуться стосунки нового мера з церквою, «тому може поміч цієї громадської організації нам знадобиться».

      Садовий обіцяє, що «Самопоміч» надалі діятиме, але, звісно, реформується. Зрозуміло, що основні її «мізки» підуть працювати в міськраду. Та й не буде ця організація, очевидно, вже воювати з місцевою владою, яку тепер очолив її засновник та голова.  

      Отримати перше місце на виборах — це лише півперемоги. Найважче — це перемогти у очах львів'ян, виконавши основні свої обіцянки. Окрім того, завжди треба буде намагатися не входити в конфлікти з депутатами. Адже в місцевих обранців вже є досвід відставки мера — минулого року вони вигнали з Ратуші Любомира Буняка. Дружина Андрія Садового Катерина, яка буквально перед виборами народила йому третього сина, про що не зміг не згадати новий мер у своїй промові, у день інавгурації зауважила, що відчуває, немов відправляє чоловіка на війну. 

      Одними з перших «військових дій» нового бургомістра стали освячення кабінету, де раніше сиділи мери, з якими він постійно вів боротьбу через медіа, та заборона на куріння і вживання алкоголю в Ратуші. Попри те, вже під час першої сесії міські депутати смалили цигарки у звичному для себе місці — на коридорі, а не в туалеті, де Садовий таки дозволив курити. Але це наразі лише перша ознака, що народні обранці більшістю діють всупереч бажанням мера, який є членом «Народного союзу «Наша Україна». Вони вже проголосували за нового секретаря ради, яким став Володимир Квурт — кум Садового та директор тютюнової фабрики, член «Пори», яка отримала в раді лише кілька депутатських місць.