Щоб підтримати хирлявий вітчизняний кінопроцес, створено доволі премій творцям — режисерам, операторам, акторам, а бізнесовий «Кінофорум» заснував свою «Національну премію кінобізнесу України» для людей, які диктують моду в кіноіндустрії на наших теренах. 26 квітня в кінотеатрі «Україна» перед сеансом російського фільму Олександра Балабанова «Мені не боляче» вручили 12 премій, 2 спеціальні відзнаки і пафосний букет троянд та іменинний торт генеральному директору компанії «Кінофорум України» Андрію Різолю на честь його дня народження. Захід пройшов доволі зіжмакано — година безсенсовного фуршету (якби не шаровий, але дуже вартісний культурологічний журнал «ШО», ризик не дочекатися кульмінації був доволі високим), півгодини очікування невідомо чого в залі і якась сором'язлива церемонія вручення нагород. Причому люди, які купили у касах квитки на фільм, постраждали ні за цапову душу.
Утім глевкі млинці окремо, а герої української кіноіндустрії окремо.
«Людина року в кінобізнесі» — Анатолій Кокуш, генеральний директор компанії «Фільмотехніка», яка в самому Голлівуді цього року отримала дві технічні нагороди, що в тамтешній тусовці називаються «технічними «Оскарами»;
«За внесок у розвиток національного кінопрокату» — фільм «День сьомий» (Асоціація сприяння розвитку кінематографа України);
«Кращий кінотеатр столиці» — «Батерфляй-Ультрамарин»(Наталя Давиденко);
«Кращий регіональний кінотеатр» — «Родина»(Одеса);
«Краща компанія-дистриб'ютор» — В&H (Петро Онищук, більше 12 млн грн. за 2005 рік);
«Кращий прокатний фільм» (найбільші касові збори на території України за 2005 рік) — «9 рота» Федора Бондарчука (дистриб'ютор — компанія «Геміні»);
«Кращий вітчизняний прокатний фільм» — «Путівник» Олександра Шапіро (дистриб'ютор «Артхаус-Трафік, картина зібрала в прокаті 16 тисяч гривень, а «Настройщик» Кіри Муратової — 12 тисяч);
«Кіноактор року» — Віталій Лінецький (вніс трагічну нотку в бадьору церемонію: «Про які успіхи українського кіно можна говорити, якщо «найбільш затребуваний актор» знявся за рік в одному фільмі!»);
«Найкраще ЗМІ, що компетентно висвітлює тематику кіно» — журнал «Кіноколо» (головний редактор Володимир Войтенко);
«За прокат вітчизняного документального кіно» — продюсер Володимир Ар'єв («День сьомий», «Остання зміна»);
«За підтримку і розвиток некомерційного кіно» — «Артхаус-Трафік» (Денис Іванов озвучив «оскарівську» промову, яку готував з того часу, як вперше побачив церемонію вручення «Оскарів»);
«За інновацію в кінобізнесі» — компанія «Піквідео» (Юрій Михайлов);
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
