Новий кримінальний трилер «Щасливе число Слевіна» Пола Макгігана привертав увагу афішою з Брюсом Уїллісом. Насправді «міцний горішок», який у картині називається «Містер Добрий Кіт» і грає високопрофесійного, а значить, дорогого кілера, в кадрі з'являється рідко, перенапружується мало і «несучою конструкцією» стрічки якщо і є, то тільки в тканині сюжету. Зате Джош Хартнетт («Місто гріхів», «Перл Харбор»), що грає головного героя — «невдаху» Слевіна, після «Щасливого числа Слевіна» може претендувати на перший рядок у вашому особистому рейтингу улюблених акторів.
Але про все по порядку. Слевіну не щастить — його будинок опечатали, свою дівчину він застукав у ліжку з іншим і до всього втратив роботу. Залишається тільки плюнути нещастям в обличчя і поїхати в Нью-Йорк — розвіяти сум і переламати хід історії. На квартирі друга Ніка Фішера Слевіна приймають за Ніка і везуть до Боса — одного з кримінальних авторитетів Великого Яблука. Бос (Морган Фріман) прагне поквитатися зі своїм колишнім другом, а нині суперником і ворогом — Равином, а саме: вбити його сина, оскільки той замовив вбивство нащадка Боса. І таким чином погасити борг, який винен йому Нік Фішер. За кілька годин історія повторюється, тільки замовником цього разу виступає інший гангстер — Равин (Бен Кінгслі). Слевін між двома вогнями, а третій неочікувано розпалюється в серці — Люсі Лю («Вбити Білла», «Ангели Чарлі») чарівно грає судмедексперта, яка обожнює «бондіану» і виступає детективом-аматором. Від початку і до середини фільму на камеру бризкає кров, тріщать поламані носи, летять мізки і трупи — на 10 ранку, коли я дивилася кіно, — адреналіну, либонь, забагато. Причому, як і належить трилеру, тривожна музика наганяє страх, але нічого страшного не відбувається, тоді як раптово і нагло, без підготовки, в кадр вривається якийсь вбивця і косить із автомата кількох.
Десь посередині картини починає розкручуватися детективна інтрига, екшн пригальмовує, зате починаються дуже дотепні й влучні діалоги, простаки знімають маски і добро жорстоко мститься злу. Крім добре закрученого кримінального сюжету, є дуже мила лінія лав-сторі, теж з інтригою, є букмекери, скачки, махінації з конями, поліцейські, є привиди з дитинства і мораліте: зло має бути покаране.
Фільм добротно знятий, з хорошими акторами і хепі-ендом, гарантує і хорошу порцію адреналіну, і задоволення.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
