Посади правильно!

20.04.2006

При правильній підготовці картоплі до посадки урожай може бути значно більшим.

З приходом весни у селян з'являється безліч клопотів — що і скільки садити. А головне — як посадити так, щоб і погода не дуже завадила росту певної сільськогосподарської культури, й врожай був великим. А секрет, виявляється, зовсім простий, головне — правильно посадити.

Основною умовою отримання доброго урожаю є високоякісний посадковий матеріал — бульби, отримані від хворих, вироджених рослин, дають низький урожай і хворе потомство, а своєчасна підготовка до садіння підвищує життєздатність та енергію проростання. Для отримання ранньої картоплі посадковий матеріал потрібно готувати ще в березні. Для надраннього врожаю картоплини пророщують на світлі до 25 діб — це так звана яровизація картоплі. До ранніх сортів української селекції відносять такі: Божедар, Бородянська рожева, Веста, Зов, Кобза, Косень 95, Незабудка, Повінь, Поран, Посвіт.

Відібрані з осені великі бульби, спочатку ретельно перебирають. Якщо вони прив'яли, то їх замочують у теплій воді на 10—12 годин, а потім миють, знімаючи з поверхні спороношення збудників хвороб та личинки шкідників. Завдяки цьому бульба краще проросте і дасть у подальшому більший врожай. Ті ж картоплини, які проросли під час зберігання, для посадки використовувати не рекомендується.

Існує два найбільш доступних способи пророщування картоплі — на світлі та у вологій камері. При світловому пророщуванні бульби після змочування виймають з води, підсушують і розкладають в один або два шари в неглибокі ящики або картонні чи пластмасові коробки, які ставлять одну на одну. Якщо ящиків не вистачає, бульби можна розкласти в світлому приміщенні, температура в якому не перевищує 10—15 градусів. На 1 квадратний метр розміщують приблизно 50 кілограмів картоплі. Крім того, пророщування можна здійснювати у вузьких прозорих мішках або в світлопроникних поліетиленових пакетах з отворами по боках. У мішки чи пакети кладуть по 12—15 кілограмів картоплі й підвішують на бантину. Також картоплю для пророщування можна покласти в 3—5 літрові скляні банки.

На початку пророщування температура повітря повинна бути приблизно 15—18 градусів. Для освітлення використовують як природне, денне світло, так і штучне — лампами. На світлі паростки стають міцними, а бульби набуваютаь зеленого забарвлення. Такі бульби мають відносну стійкість до ураження хворобами грибкового і бактеріального походження. Для прискорення розвитку корінців у ящики додають торф або перегній, це активізує утворення кореневої системи.

У процесі пророщування через кожні 7—10 днів проводять візуальні обстеження, бульби з ниткоподібними чи тоненькими паростками або ознаками захворювання вибраковують. На здорових картоплинах повинно утворитися 5—7 товстих темно-зелених паростків, довжиною приблизно по 0,5 сантиметра. Такі бульби після висаджування швидко укорінюються і дають сходи на 8—10 днів раніше, ніж при висаджуванні непророслих картоплин. Урожайність картоплі при посадці таким насіннєвим матеріалом збільшується на 25—30 відсотків. Наші експерименти показали, що при посадці завчасно прогрітих бульб сорту Бородянська рожева урожайність уже в третій декаді червня становила 150—170 центнерів з гектара.

При пророщуванні насіннєвої картоплі у вологому середовищі (тирса, торф, фільтрувальний папір тощо) освітлення не потрібно. Бульби розкладають у кошики або ящики в декілька рядів, а між ними стелять вологий матеріал. На дно будь-якої тари кладуть зволожену підстилку шаром до 4 сантиметрів. Корзини або ящики складають в опалюваному приміщенні, при температурі 10—15 градусів, на термін до трьох тижнів, періодично змочуючи бульби водою.

Для прискореного дозрівання ранньої картоплі можна також використовувати запропонований нами комбінований метод. Він полягає у тому, що спочатку три тижні бульби витримують на світлі, а потім, після утворення міцних паростків, картоплини додатково витримують у вологій камері. Торф або будь-який інший матеріал зволожують поживним розчином (суперфосфат — 60 грамів, сірчанокислий калій — 30—40 грамів, аміачна селітра — 30—40 грамів і мідний купорос — 10—20 грамів на 10 літрів води). Комбінований спосіб пророщування дає можливість на 5—7 днів раніше отримати врожай, ніж при дотриманні попередніх двох способів окремо.

Якщо ж ви не маєте окремого приміщення для пророщування, то з потеплінням можна смугами розстелити на землю солому або торф шаром не менше 10 сантиметрів. На цій підстилці за 2—3 тижні до висаджування розкладають бульби в 2—3 шари. Під час похолодання картоплю прикривають соломою або плівкою.

Для підвищення врожайності в ранні строки використовують також замочування бульб азотно-фосфорними добривами, обприскування їх під час пророщування розчинами мікроелементів, обпудрювання попелом. Для замочування картоплин добривами готують розчин із розрахунку 600 грамів аміачної селітри, 800 грамів суперфосфату на 10 літрів води. Безпосередньо перед висадкою бульбу в корзині занурюють у цей розчин на одну годину, потім трішки підсушують і висаджують. Для посадки слід використовувати лише ту картоплю, яка занурилася в розчин, ту ж, яка випливла на його поверхню, вибраковують.

Крім того, під час пророщування насіннєвого матеріалу бульби один раз на тиждень змочують розчином борної кислоти з розрахунку 1 грам на 10 літрів води. Мікроелементи стимулюють ферментативний процес картоплини, прискорюють бульбоутворення, а також знижують захворювання рослин хворобами грибкового і бактеріального походження.

Добрий результат дає спосіб обпудрювання насіннєвого матеріалу просіяним деревним попелом із розрахунку 5 кілограмів речовини на 0,5 кілограма картоплі за декілька діб до висадки. У попелі містяться фосфор, калій, кальцій, бор, марганець, кобальт, молібден та інші мікроелементи, тож внаслідок обпудрювання бульб попелом урожай картоплі збільшується на 15—20 відсотків.

З метою прискорення розмноження нових і дефіцитних сортів застосовують розрізання бульб. За 20—25 діб до посадки бульби розрізають посередині вздовж від верхівки, але не до кінця — так, щоб нижня, пуповинна, частина бульби залишалася непорізаною завдовжки 1—2 сантиметри, а потім бульби пророщують на світлі. Перед посадкою їх розламують на половинки і висаджують у грунт. При такому надрізуванні тканина картоплини не засихає, оскільки половинки з'єднані частиною перетинки тканини. На поверхні зрізу утворюється твердий пробковий шар, який захищає картоплю від проникнення інфекції, збудників грибкових і бактеріальний хвороб, і при цьому загибель рослин, у порівнянні з різанням бульб у день посадки, значно зменшується. Ніж після розрізування кожної бульби доцільно дезінфікувати окропом.

Добрі наслідки дає обробка перед садінням бульб у суміші розчинів калій перманганату (0,5 відсотка), мідного купоросу (0,5 відсотка) і борної кислоти (0,1 відсотка). Високу ефективність проти хвороб під час готування посадкового матеріалу дає обприскування бульб фунгіцидами, зокрема: «Чемпіон» — 50 грамів на 10 літрів води та «Текто» — 30 грамів на відро води. Для захисту картоплі від колорадського жука та інших шкідників бульби змочують препаратом «Престиж» із розрахунку 10 мілілітрів на 1 літр води на 10 кілограмів картоплі.

Наші дослідження показують, що всі запропоновані заходи щодо підготовки картоплі до посадки дозволяють збільшити врожайність бульб до 50 відсотків.