На кого Бог пошле
Настя змалечку любила танцювати. Талановита дівчинка з Миколаєва швидко вчила складні рухи й не пропускала заняття з тренером, тож у 13 років вона вже була чемпіонкою України з бальних танців. На численних фотографіях, які лишилися з того часу, Настуся щасливо всміхається в об'єктив, схилившись до партнера по вальсу чи танго. Сьогодні вона може хіба що переглядати яскраві знімки і згадувати, як добре було кружляти у величезній залі під звуки Вівальді й ловити на собі захоплені погляди батьків і знайомих. Ще рік тому Настя могла з заплющеними очима продемонструвати такі вправи на втримання рівноваги, що й не кожному спортсмену під силу, а зараз їй не вдається навіть пройтися по рівній лінії — дрижать коліна, часом віднімаються ноги. Школярка через силу виводить криві літери (а колись був чудовий почерк з правильним нахилом, який так хвалили вчителі), має серйозні проблеми з мовленням і координацією рухів. Про те, щоб знову вийти на танцювальний майданчик, дівчинка може тільки мріяти. Рік тому їй поставлили діагноз «розсіяний склероз» (РС). Якщо хворобу пустити на самоплин, через 15 років колишня чемпіонка сяде в інвалідний візок і більше ніколи не зможе пересуватись самостійно. Згідно з даними світової статистики, через 10 років після початку захворювання люди не можуть виконувати звичайну роботу вдома, через 15 років — пересуватися без сторонньої допомоги, а через 20 років — навіть зі сторонньою допомогою.