Зубодер епохи неоліту

      Доісторичні люди знали, що таке свердло стоматолога. Такий висновок зробили вчені, які брали участь в археологічних розкопках поховання епохи неоліту на території Пакистану, повідомляють «Медновини». Міжнародній групі дослідників вдалося знайти сліди 11 стоматологічних операцій на зубах людей, похованих близько дев'яти тисяч років тому. Автори звіту, опублікованого в журналі Nature, вважають свою знахідку безперечним свідченням того, що в давньому Мергарі існували лікарі, які вміли «ремонтувати» зуби.

      На думку вчених, бурхливий розвиток землеробства і тваринництва у період неоліту став причиною тимчасового погіршення стану зубів у людських популяціях. Зміни в режимі харчування, спричинені збільшенням числа цукристих продуктів, а також відсутність навичок догляду за зубами призвели до значного поширення карієсу. Таким чином, наші предки зіштовхнулися з недугами, які вимагали нових методів лікування.

      Науковці припускають, що першим стоматологічним інструментом, яким прадавній «айболить» длубався у хворих зубах своїх соплемінників, було дерев'яне свердло із кремнієвим наконечником. Дослідники навіть виготовили таке знаряддя (в ході експерименту) і протягом однієї хвилини просвердлили ним міліметровий отвір у зубі. І хоча археологам не пощастило знайти сліди субстанції, яку наші предки використовували для пломбування, вчені вважають, що це була речовина, схожа на асфальт.

      Першим стоматологом, кажуть науковці, міг стати ремісник Мергара. Люди цієї професії мали досить розвинуту техніку свердління для виготовлення прикрас, тож згодом вони могли застосовувати свої навички для лікування хворих зубів. Цікаво, а якою була перша анестезія, що полегшувала страждання давньої людини під час візиту до зубодера?