Дивовижні перипетії журналістської професії: часом шукаєш цікаву людину, доля якої зацiкавила б багатьох читачів. А з'ясовується, що такі люди зовсім поряд. Із Ганною Андріївною Ткачук я познайомилася, коли приїхала на вихідні у рідне село Попільня, що на Житомирщині. Моя співрозмовниця сама мене знайшла: хотіла порадитися як з людиною, близькою до видавничої справи. Адже вона... пише книжку про рідний край. Остаточно жінка вразила мене тим, коли зізналася, що їй 84 роки: які вже, здавалося б, у цьому віці книжки? Одначе, ближче познайомившись iз Ганною Андріївною, зрозуміла, що для ТАКОЇ жінки написати книжку зовсім не проблема. Власне, вона й сама заслуговує окремого видання. Коли я про це подумала, з'ясувалося, що й тут Ганна Андріївна випередила — книжку «Жінка в літах, але не стара» про свою систему оздоровлення вона написала й видала три роки тому!
Важко повірити, що ця жвава й енергійна жінка, яка у своєму віці не бачить жодної проблеми в тому, щоб їхати до Києва чи Львова, шукати видавництво, яке надрукує її нарис, у 72 роки була ... лежачою хворою. «Без сторонньої допомоги повернутися не могла, а ногу й узагалі лікарі радили ампутувати, настільки все було безнадійно. Хвороб мала цілий букет: виразка, холецистит, остеохондроз, понижений тиск, початкова стадія діабету — всього й не перелічити, — розповідає жінка. — Ще коли працювала вчителькою української мови та літератури, то траплялося таке, що на урок до дітей не могла прийти — лежала в учительській, настільки страшні болі допікали. Гадала, до пенсії не доживу».
Iз таким «приданим», розуміла Ганна Андріївна, ліки й пігулки вже не надто допоможуть. І тоді жінка зважилася на експеримент. Річ у тім, що її донька Людмила Бродацька вже кілька років жила за власною оздоровчою системою. Коли Ганна Андріївна побачила, що доньчині зусилля були не марними, то й сама вирішила запозичити її систему харчування, а потім удосконалила її власними знаннями про трави.
Почала з повної «революції» у власному харчуванні. Вона геть спростувала аксіому про те, що сніданок слід з'їсти самому, а вечерю віддати ворогу. Навпаки, бабуся Ганна зранку п'є лише воду — це добре промиває організм і виводить з нього різний «непотріб». Води слід вживати багато, вважає Ганна Ткачук, і в жодному разі не кип'яченої, а «живої», сирої тобто (якщо не впевнені в її якості — очищайте за допомогою фільтра). До речі, чай і кава воду не замінять, навпаки, гарячі напої навіть шкодять організму. Пити важливо рано-вранці, ще до їжі, — цим ми немовби промиваємо весь організм. Інакше кишечник не очиститься, і залишки їжі в ньому продовжуватимуть отруювати нас ізсередини. Ранкова ж їжа замість води лежатиме «тягарем» у животі, організму складно буде її перетравити, оскільки він ще не виділив достатньо ферментів.
Ближче до полудня Ганна Андріївна з'їдає трохи меду, легкий салат з капусти або натертої редьки (овочі вживає по сезону), іноді приправлених гречаним борошном (на млинку слід перемолоти непідсмажену крупу). Особливо шанує зелень (зараз уже з'явилася черемша — саме те, що потрібно). З'їсти щось більш суттєве можна в другій половині дня (сама ж Ганна Андріївна основний прийом їжі відводить на вечерю). А от багато пити в цей час уже не бажано, тим більше запивати їжу — вода розводить шлунковий сік, і впоратися з обідом шлунку буде неймовірно важко. До того ж у другій половині дня уповільнюється виведення токсинів нирками, а отже, рідина (у тому числі й перші страви) застоюється в організмі. Не дивно, що до вечора у багатьох з'являються набряки: помічали, як зручні зранку туфлі ввечері здаються замалими, а каблучки важко зняти з пальців? Отож-бо.
Зараз родина Ганни Ткачук не тримає господарства, адже м'ясних і молочних продуктів тут практично не вживають. Натомість обробляють город, де садять побільше квасолі, буряків і моркви, гарбузів, а от картоплі — зовсім небагато, бо її теж мало їдять. Цукор та солодощі у родині замінив мед.
Одначе правильно харчуватися — це далеко не все. Ранок пані Ганни починається вдосвіта. Вона молиться Богу, поповнює енергію — для цього існують спеціальні вправи. Їх жінка починає робити ще в ліжку і радить, що вставати треба з хорошим, позитивним настроєм. (А як встаємо ми? З мученицькою гримасою і думкою: «Ой лишенько, знову на роботу!»). Обов'язково робить вправи для обличчя і протирає його власною слиною. «Голодна слина — цілюща, — пояснює жінка. — А ці нехитрі процедури дозволяють попередити зморшки. Погляньте, їх у мене на обличчі мало» (це й справді так. — Авт.).
Щоденно впродовж години бабуся виконує комплекс фізичних вправ. Деякі з них — із 2—4-кілограмовими гирями! А ще Ганна Андріївна щодня обливається холодною водою, взимку — обтирається снігом. Окрім усього, колишня вчителька вчить багато віршів — тренує пам'ять. Не дивно, що її часто запрошують в районі на різні громадські заходи, просять виступити. «А в танцях мене ніхто не перетанцює», — сміється жінка.
За останні 12 років здорового способу життя Ганна Андріївна й дорогу до лікарні забула. «Старість можна зупинити, — впевнена Ганна Ткачук, яка довела це на власному прикладі. — Я зараз пишу сценарій, iз яким їздитиму по селах, буду розповідати людям про основи здорового способу життя. А ще дуже шкодую, що не почала вести здоровий спосіб життя раніше — дивись, і не було б тих років, коли допікали хвороби». Ну що тут іще додати? Можна тільки побажати успіхів цій невтомній жінці. А що коли й справді дослухатися до її порад?