Кредитний джекпот

      Квартиру, в якій донедавна мешкала, сім років тому я почала знімати за 60 доларів. Цілком пристойні, як на той час, гроші. Щоправда, через півтора року вже було 80$, потім 100$, 150$, і зрештою усі 250$. Прикметно, що в самій квартирі за цей час зовсім нічого не змінилося, якщо не враховувати мною ж куплених телевізора та холодильника, шафи, книжкових полиць тощо. Не було навіть банального косметичного ремонту. Словом, за все те ж саме, що колись коштувало 60$, згодом довелося віддавати у 4 рази більше. Якось я прикинула, що за сім років на оренду витратила загалом понад 8 тисяч доларів. За цінами, які панували на ринку столичної нерухомості на 2001 рік, на ці гроші можна було придбати цілком пристойну однокімнатну квартиру (у той час мої знайомі за 7 тисяч у.о. саме купили новеньку «хатинку» на Позняках у відомої будівельної компанії). Якби ж тоді була можливість узяти кредит! Але банки ринок житла на той час інвестували дуже обережно й кредити видавали максимум на 5 років під 25% річних. Звичайно, знімати житло було вигідніше, ніж платити такі шалені відсотки банку. 

      Нині ситуація радикально змінилася: банки видають кредити на 20 і більше років. При цьому перший внесок може становити 5—10% (а то і без нього), а відсоткова ставка — 9—15%. Одначе і ціни на столичному ринку нерухомості разюче змінились. Але чекати, доки цей баланс стане оптимальним, можна вічно. А можна і взагалі його не дочекатися, тому коли мій хазяїн вкотре виставив нову ціну за свої 30 квадратних метрів, я нарешті вирішила впрягтися в лямку під назвою «кредит».   

      Найважче у кредиті — це зважитися на нього. Коли ж механізм уже запущено, відступати не захочете. Інакше потім не скоро зважитеся знову пройти ці сім кіл пекла.

Здрастуйте, я ваш позичальник

      Спочатку я вибрала банк. Тут варто звернути увагу на відсоткову ставку і максимальну кількість років, на яку видається кредит (це важливо, адже чим на довший термін ви розтягнете свою позику, тим прийнятнішими будуть виплати в перші місяці, коли відсоткові нарахування — найвищі). Виплатити кредит все одно можна достроково, головне, щоб банк не стягував штраф за це. Мені з міркувань «відсоток-термін» підійшли два банки. Одначе один з них штрафував за дострокове погашення кредиту (сума наче й символічна, і все ж). А тому він відпав.

      Уже в банку, від фахівців кредитного відділу я з'ясувала всю необхідну інформацію: скільки часу займе оформлення кредиту, які потрібні документи, якими будуть виплати тощо. Шанси отримати позику у мене були непогані. Тепер залишилося головне — знайти квартиру, яку захочу купити.

Одна голова — добре, а дві — краще

      Досі нічого «нерухомого» ні купувати, ані продавати мені не доводилося. Тому хотілося, щоб поряд була людина, яка на цьому розуміється. Знайомі, які рік тому стали власниками житла в столиці, порадили брокера: «Нам допомагав купувати її син, але ця жіночка теж хороший фахівець». За півтора місяця (!) «хороший фахівець» показала мені одну-єдину «хрущовку» на Нивках, хазяї якої до того ж були проти покупців з кредитом. За цей час я подивилися ще одну квартиру, яку видзвонила за оголошеннями сама. Цей «кошмар» вартістю 35 тис. у.о. заслуговує окремих рядків. Квартирі на першому поверсі у «готельці» на Бакинській можна було б вибачити і маленьку кухню, і незрозумілої конфігурації санвузол (після того, як господарі втулили туди пральну машинку, на унітаз треба було моститися боком до зливного бачка). Але під'їзд цього будинку виглядав, як Київ після бомбардувань. Погнуті поштові скриньки, подовбані стіни, вибиті на підлозі кахлі, «наскельний» розпис місцевої шпани плюс запах громадської вбиральні. Заходити в такий під'їзд щодня? Хай Бог милує!

      Тим часом «хороший спеціаліст» намагалася мене переконати, що слід забути про вторинний ринок й інвестувати у нове житло: мовляв, і під'їзд чистий, і планування краще, і продати завжди можна дорожче (мені б для початку купити! — Авт.). Особливо рекламувався будинок на Отто Шмідта від «Еліта-Центру»: ціни ж були дуже спокусливі. Первинний ринок у мої плани не входив, але над спокусою помізкувати довелося. Зрештою, первинний ринок я відкинула, і ось чому:

      1) в уже готову квартиру можна відразу в'їхати і не витрачати гроші на оренду, доки добудовується новий дім, — з кредитом це було б важко. До того ж нове житло здається здебільшого без внутрішнього оздоблення, тож довелося б витрачатися на дорогий ремонт;

      2) купуючи квартиру в новому будинку, довелося б готуватися до переїзду десь на околицю міста — там нині будується більш-менш доступне житло, а в уже збудованому будинку був шанс зачепитися десь неподалік центру (наприклад, на Сирці, Святошині, Нивках);

      3) банки охочіше видають кредити під реальне житло, а не «повітряні замки».

      Тож перспектива чекати квартиру на Отто Шмідта ще півтора-два роки мене не влаштовувала. На щастя, бо опинилася б у числі обдурених вкладників «Еліта-Центру».

      Словом, через півтора місяця я просто вирішила поміняти брокера. Цього разу колега порадила дійсно тямущого фахівця, з чиєю допомогою вона сама купила квартиру і була задоволена її роботою. Щоправда, за цей час квартири уже суттєво подорожчали.

Із чого вибирати?

      Коли іноді чую висловлювання, що дефіциту житла у Києві немає, бо в газетах з продажу нерухомості он скільки оголошень, мені стає смішно. Бо реально продаються там одиниці. Крім того, у кожному другому-третьому оголошенні зустрічається застереження: «чистий продаж». Загадкову фразу мені розшифрувала брокер: це значить без кредиту. Я дивувалася і обурювалася: ну, яка різниця продавцям? Навпаки з банком, здавалося б, надійніше. Одначе потім усе зрозуміла.

      Отже, що підсувають нам газетні оголошення? Квартири-приманки — їх розміщують брокери, щоб «виловлювати» покупців. Коли подзвоните, вам скажуть: ой, на цю «хатку» вже є покупці, а вам можемо запропонувати іншу, але на декілька тисяч дорожчу. Ще одна категорія — квартири, які колись можливо будуть продаватися, але не зараз — оголошення ж господарі розміщують, щоб прикинути, скільки їм за цю квартиру дадуть. Ще одна категорія — ті квартири, які продають, щоб переїхати в більшу. Тобто їх начебто і продають, але завдаток не беруть, бо господарі паралельно шукають собі дво-трикімнатну. Зрештою днів через сорок пошуків нарешті вдалося натрапити на квартиру, яка (о диво!) реально продавалася. Мене у ній влаштовувало все: район (переїздити довелося б практично на сусідню вулицю), шостий поверх, метраж — 34 кв. м з просторою кухнею і навіть «кусюча» ціна — 45 тис. у. о.

      Після того, як договір завдатку був оформлений, почався збір довідок: паспорт, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду і з місця роботи про доходи (від одружених ще вимагають копію свідоцтва про шлюб і документ про згоду чоловіка (дружини) на кредит). Той же перелік документів потрібен і від поручителя — він потрібен навіть якщо жінка має дуже високу зарплату. Бо вона, бачте, має одну особливість — вагітніти, і коли таке трапиться, банк має бути впевненим, що гроші йому справно платитимуть і надалі.   

      Зібрати довідки — тільки на перший погляд здається нескладно. Бо у ході справи вам сто разів скажуть, що ця довідка не така, а в іншій не вистачає чогось. Ви виходили заміж і змінили прізвище? То чому ж у довідці про присвоєння ідентифікаційного коду стоїть дівоче? Ах ви, отримали її ще до заміжжя? Значить отримайте нову! А ось цю довідку з ЖЕКу поновіть — застаріла дата. І так на кожному кроці. Звісно, смикають не тільки вас і вашого поручителя, а й продавців.

      Важливий документ, який також знадобиться, — експертна оцінка квартири, яку купуєте. Коштує вона 300 грн. і готується зазвичай кілька днів, у мене ж часу було обмаль, тому за 370 грн. цей процес вдалося прискорити, а документ я отримала наступного ж дня. Залишалася єдина проблема: у день, коли мала відбутися угода купівлі-продажу, моєму поручителю слід було летіти у відрядження. А що, коли банк не встигне все підготувати? Тому терміново довелося оформляти документи на іншого поручителя. Банк і справді у визначений день не встиг — угода цілком могла зірватися, адже мої продавці за законом мали право розірвати договір завдатку і залишити вже сплачену 1 тис. у. о. собі (вони продаючи «мою» квартиру, купували собі іншу, тож могла зірватися й їхня угода). Пiсля цього  моя брокер запитала: «Тепер ти розумієш, чому продавці не хочуть зв'язуватися з кредитом?» Ще б пак!

      На щастя, офіційну процедуру перенесли лише на день. Коли ж з банку подзвонили і запросили на угоду «з оригіналами документів, продавцями і ОБОМА поручителями», я ледь не випустила з рук слухавку, адже один із поручителів у цей час уже був далеко за кордоном. Не хочу згадувать чого мені коштувало «утрясти» це питання. Але тут з'ясувалося ще одне: інший банк, де лежали мої долари, зiбрані для першого внеску, мені не зможе видати гроші, бо це надто велика сума і їх слід було замовити заздалегідь! «Прелєстно!», — сказала б ворона із відомого мультика. На щастя, у цьому банку працював мій хороший приятель, і гроші мені таки вдалося отримати.

Ви виграли джекпот

      30 тисяч доларів кредиту мені видали у касі, яка одночасно була й пунктом обміну валют. Емоції мене переповнювали «якнайкращі», адже за спиною стояла ціла черга людей з вулиці. Мене ж навіть не попередили, щоб до каси хтось провів. Три акуратні пачки грошей мені дісталися після того, як були оформлені всі необхідні папери і проплачені гроші: по 450$ — податок у Пенсійний фонд і держмито (по 1% від суми, вказаної в договорі купівлі-продажу), 60$ — страхування об'єкту застави, тобто квартири, яку купую, 450$ — комісія за видачу і оформлення кредитного договору (1,5% від суми кредиту), 45$ — держмито за оформлення договору іпотеки (0,1% від вартості застави), близько 200$ — послуги нотаріуса (ця сума залежить від кількості осіб, які беруть участь в угоді, та документів, які оформлюються). Ще 2250$ коштували мені послуги брокерів (5% від вартості квартири). Разом із цими грішми я втратила в підсумку ще й 4 кілограми «живої ваги» — оформлення кредиту виявилось дієвішим від будь-якої дієти.

      Отже, тепер щомісяця мені доводиться виплачувати 410$: 125$ — тіло кредиту, близько 285$ — відсотки (остання сума поступово буде зменшуватися). Меч боргу висітиме наді мною найближчі 20 років, але сподіваюся, що виплатити всю суму вдасться значно раніше... 

      P. S. Тижнів через два після мого успішного заселення в СВОЮ квартиру мені зателефонувала хазяйка колишньої. Трагічним голосом вона повідомила, що «десь пропали її друшляк з квіточкою, червона цукрівниця, чашки для кави» і ще щось. Довелося тітку розчарувати тим, що ці речі зі мною не переїхали, і платити за них я не планую. Хоча й важко розраховуватися за кредит, а не залежати від чужих друшляків мені дуже подобається...

Умови видачі кредитів на житло найвідоміших українських банків

Майте на увазі:

      — не відкладайте на літо те, що можете купити сьогодні. Адже беручи кредит, ви залежатимете від багатьох людей: продавців, брокерів, поручителів, працівників банку, зрештою бухгалтера на роботі — у них свої плани на літо. Маючи всіх потрібних людей під рукою — зекономите купу нервів;

      — якщо ніколи раніше не купували й не продавали нерухомість, не поскупіться на брокера (краще, коли такого фахівця хтось порекомендує). Свої гроші, він, повірте, відпрацює (все одно ті ж 5% доведеться заплатити посереднику з боку продавця). У квартирі брокер помітить те, на що не звернете уваги ви: плісняву, тріщини тощо. А ще зекономить вам купу часу: сам видзвонюватиме хазяїв квартир і пропонуватиме лише підходящі варіанти. Якщо хочете займатися пошуками самотужки, беріть відпустку, інакше ваше робоче місце перетвориться на «смольний». Зрештою, брокер візьме на себе збір довідок по квартирі й дещо з ваших проблем. У моєму випадку неприємну місію — повідомити продавцям, що у визначений день угода не відбудеться, — теж взяла на себе брокер. Але якщо роботою посередника ви не задоволені — прощайтеся з ним негайно;

      — обираючи банк, поцікавтеся, чи можна там спочатку пройти так звану перевірку на безпеку (тобто установа перевірить ваші документи і повідомить, чи можете ви отримати кредит). Тоді буде менше ризиків не отримати позику, якщо підберете квартиру і заплатите завдаток.