До образу Миколи Шугая Аржевітін звертається не першим. Багато письменників писали про нього відразу після смерті опришка. Ще в 1933 році чеський письменник Іван Ольбрахт видав роман «Микола Шугай», котрий здобув велику популярність у Європі. Писали про колочавця і в радянські часи, йому присвячували цілі серії у збірниках легенд і переказів, особливо часто згадували у пресі. Проте майже усі автори, як свідчать зібрані матеріали, зверталися до легендарного образу Миколи, що його витворили митці і народна уява.
Станіслав Аржевітін став першим, хто розповідає не про Шугая-легенду, а про Шугая-людину. Крізь сухі жандармські донесення, документальну літературу, зізнання убивць і спогади старих колочавців, він штрих за штрихом відтворив образ живого юнака. У виданні є навіть те, що всі вважали давно знищеним — фотокартка опришка. «З самого початку роботи над «Шугаями» я знав, що чеські жандарми зробили фото вбитих братів. Про нього писав Ольбрахт у нарисі «Опришки», але навіть чеському класику відшукати його не вдалося, тому він припустив, що чеські жандарми його свідомо знищили. Звісно, коли було зібрано стільки матеріалу про Миколу, хотілося показати людям, як він виглядав. Я ж доклав усіх зусиль, щоб знайти єдине фото Шугаїв у чеських архівах. З нього криміналісти МВС України відтворили портрет Миколи і Юри. Тільки після цього я віддав рукопис у видавництво», — розповідає «УМ» Станіслав Аржевітін.
Насправді легендарного Миколу Шугая «створили» з сина верховинського лісоруба Николи Сюгая (увійшов в історію як останній карпатський опришок Микола Шугай). Під час Першої світової війни юнак втік з австро-угорського війська зі зброєю в руках. Під час облави дезертир застрелив двох угорських жандармів. Влітку 1920 року Николу, який вже одружився і не мав жодних засобів до існування, затримують за крадіжку сиру на полонині. З ув'язнення Сюгай утік завдяки хабару, який принесла йому дружина, продавши усю худобу зі свого посагу. Відтоді Никола знову переходить на нелегальне становище. Щоб вижити, він переховується і промишляє на дорогах, котрі ведуть до міст. Усі вбивства і крадіжки, що трапляються в окрузі, чеські жандарми зараховують Шугаю і його банді. Родину Сюгаїв жорстоко катують жандарми, внаслідок чого молодший брат втікає до Николи в ліс. 15 серпня Николу і Юру Сюгаїв вбивають їхні спільники-односельці.
Провівши свої дитячі і шкільні роки в Колочаві, автор знає про Сюгаїв не тільки з книжок і легенд. Онука Миколи, Олена, була однокласницею автора. Задум розповісти про непросту долю села та його волелюбних мешканців з'явився в автора кілька років тому. Тоді ж почав збирати матеріал для невеликого (так спочатку думалося) нарису. Однак історичний екскурс виявився таким захоплюючим, що навіть відкладена була докторська дисертація з банківської справи.
Станіслав Аржевітін видав «Шугаїв» власним коштом і на поліграфії не економив. Солідно видана книга в суперобкладинці не надійшла до книгарень, оскільки, за задумом автора, видання не є комерційним проектом. «Не хочу робити на виданні бізнес і сподіваюся схилити й інших бізнесменів до таких вчинків», — каже Станіслав Аржевітін.
По примірнику книги отримала кожна шкільна бібліотека в Закарпатті (900 шкіл) і кожна наукова установа краю. «На суд читачів першу книгу виносити не просто, — зізнається автор «УМ». — Найбільше хвилювався, як сприймуть її люди у селі. Перша презентація «Шугаїв» відбулася у Колочаві. Через кілька днів на мобільний почали дзвонити: привезіть ще книжку або скажіть, де можна її купити».
Автор книги також презентував аматорський фільм «Повернення Шугая», знятий два роки тому у Колочаві, режисером, сценаристом, постановником, меценатом, а також виконавцем головної ролі якого є він сам. У картині грали однокласники, а також працівники банку (Станіслав Аржевітін — колишнiй голова правління акціонерного банку «Ажіо»). «Фільм зняли за кілька днів. Був змушений грати головну роль, бо не міг знайти когось, хто б нормально говорив русинською мовою, — ділиться з «УМ» Станіслав Аржевітін. — Основне завдання, яке я ставив перед собою: показати колорит села, як опришки вчилися писати, читати вірші, чому вбивали»...
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
