Малі «набої» «канонірів», та дорогі

      Під час весняних канікул три десятки столичних дітлахів віком до 9 років з ДЮСШ клубу «Арсенал-Київ» поїхали на Сумщину, де провели підготовку до першості міста, яка стартує 25 квітня. У Конотопі зібралися вісім команд зі Східного регіону — і тренуватися, і себе показати. Турнір «Дружба» виграли малі київські «каноніри».

      Один із найкращих дитячих тренерів України Юрій Гордієнко характеризує своїх підопічних як справжню зміну для професійного футболу і навіть називає прізвища майбутніх зірок спорту №1: Максим Шумейко, Денис Балацький, Іван Корж. Утім наставник наголошує: «Не важливо, хто з них стане зіркою. Головне, щоб хлопці виростали здорові й дисципліновані».

      Серед вихованців Юрія Володимировича є досить відомі імена. Родом із дитячо-юнацької школи «Арсеналу» — Володимир Лисенко, який нині захищає кольори київського «Динамо», Володимир Фіненко, котрого доля закинула в московське ЦСКА, Владислав Чангелія, котрий опинився в ужгородському «Закарпатті». А дубль «канонірів» представлений двома його вихованцями — Вадимом Рибальченком та Ліваном Гулардавою. Вони починали зі щоденної копіткої роботи на дитячому футбольному майданчику. Тепер нові сподівання — на нове покоління.

      «Мій Ваня вже два роки займається футболом. Для нас важливо, що дитина не вештається на вулиці, а чимось конкретно зайнята», — говорить батько Дмитро Корж. А мама Наталя додає: «У мене троє мужчин у родині. Ми завжди разом дивимося футбол, особливо, коли грає «Арсенал» у вищій лізі. І якщо хтось із моїх рідних стане футболістом — заперечувати не буду».

            Маленький Денис Комаров просто марить футболом. Тренування допомагають зростати бадьорим і значно додавати в навчанні. Хлопець хоче досягти висот Рональдіньйо. Але першим важливим етапом для нього стане ФК «Арсенал-Київ». Батько Дениса Дмитро Комаров зазначає: «Дуже хочу, щоб мій син доріс до професійного рівня і захищав кольори столичного «Арсеналу». Футбол — гра мільйонів, яка важлива не тільки як розвага. Це імідж міста, престиж країни. Тобто йдеться про виховання патріотизму. Зараз у наших дітей закладають правильні орієнтири на здоровий спосіб життя, любов до свого клубу та міста Києва. Буде великою помилкою, якщо нова київська влада відмовиться від муніципального футбольного клубу».

      Згідно з нормативними документами, положенням про дитячо-юнацьку спортивну школу, програми розвитку дитячо-юнацького футболу ФК «Арсенал-Київ», вимогами й регламентом ФФУ та ПФЛ, на сьогодні закладено необхідні передумови для зростання резерву команди майстрів. За штатним розкладом у школі «Арсеналу» працюють 15 тренерів, які ведуть різні вікові групи. На засадах професійного футболу навчальним процесом охоплено 350 учнів. Налагоджене медичне обстеження і забезпечення, на належному рівні — навчально-тренувальна, спортивно-оздоровча, виховна робота, активно працює батьківський комітет.

      «У нас в експериментальній групі є навіть дітлахи 2001 року. А загалом маємо 11 вікових груп. Вісім змагаються на першість міста, чотири групи — на першість України. Є призери змагань різного рівня. Найкращі досягнення на сьогодні мають діти 1991 року народження, які під керівництвом Владислава Гуменюка минулого року стали чемпіонами Києва та бронзовими призерами в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України. Але найглобальніше у навчальному процесі — не спортивні досягнення. Ми вкладаємо свою енергію у майбутнє України», — наголошує директор ДЮСШ «Арсенал-Київ» Олександр Слободянюк.

      Зараз, після виборів, внаслідок яких до влади в Києві прийдуть інші люди, — серйозно стоїть питання, чи існуватиме надалі і ФК «Арсенал», і його дитячо-юнацька школа. Дехто каже, нібито муніципальний клуб «їсть» надто багато бюджетних грошей. А значить, потрібно його позбутися. Така істерія політиків тільки паплюжить футбольну ідею, що працювала й працюватиме на соціальне середовище нашої столиці.

      Відповідь тим, хто заради дешевого популізму ладен збільшувати кількість ліжок у лікарнях, а не вкладати гроші у здоров’я нації, дає голова Федерації футболу м. Києва Микола Гуріненко: «Муніципальний футбольний клуб за своєю суттю — виразник інтересів і прагнень столичної громади у загальноукраїнських змаганнях. Не всі діти стануть професіоналами — Шевченками, Заваровими, Блохіними, але вони виростуть справжніми громадянами держави. Загалом, у Києві займаються футболом 22 тисячі юнаків та дівчат. І це не просто статистика. Важливо відірвати дітей від вулиці, а найталановитішим — саме через ФК «Арсенал-Київ» відкрити шлях до професійного футболу. Київ багатий на таланти, а легіонери по-справжньому не захистять славу українського футболу, в тому числі й київського».

      Один із яскравих прикладів — Андрій Гітченко, який уже третій рік перебуває на контракті у муніципальному ФК. У поточному чемпіонаті серед команд дублерів він регулярно забиває, хоча й має амплуа захисника. А тим, що відбувся у футболі й готовий зробити крок у вищу лігу, Андрій насамперед завдячує своєму першому футбольному вчителю — Сергію Павловичу Величку. «Головний стимул — пробитися в першу команду «Арсеналу», — каже молодий «канонір». — Ми розуміємо, що проблем вистачатиме завжди. Але зводити нанівець справу, в яку столична влада вкладала ресурси майже п’ять років, — нелогічно».

      На все свій час. Київський «Арсенал» — на початку шляху. І найкоротша дорога до вищої ліги для вихованців київського футболу, доморощених гравців — це «Арсенал». Олександр Олексієнко та В’ячеслав Свідерський повернулися до рідного міста, бо в Донецьку кандидати до національної збірної виявилися незатребуванi. Гравці «молодіжки» Адрій Башлай і Олександр Романчук навряд чи змогли б так швидко пробитися до основи «Динамо», але ж це  київські футболісти! Загалом нині у складі головної команди «Арсеналу» — восьмеро киян, тобто кожен четвертий.

      І, слава Богу, що дешевий антифутбольний популізм політиків не поділяє переважна більшість киян. Адже футбол має залишитися поза політикою.