Учіться, Суркіси, в латишів!

      Росія, Голландія, Хорватія, Іспанія — погодьтеся, саме ці збірні вважалися фаворитами у своїх парах «плей-оф» чемпіонату Європи 2004 року, і саме вони вибороли «додаткові» путівки на португальський форум кращих футбольних команд Старого Світу. А ось у те, що латиші зможуть здолати опір бронзового призера першості світу 2002 року — збірної Туреччини, вірили, напевно, лише невиправні оптимісти з ризькою чи даугавпілською пропискою. І все ж сенсація сталася, причому ще й яка! Після сенсаційної перемоги з мінімальним рахунком у столиці Латвії на підопічних Олександра Старкова чекало «турецьке пекло» в Стамбулі, витримати яке може далеко не кожна збірна навіть з еліти європейського футболу. Здавалося, що й скромним прибалтам, які всі «скопом» коштують менше, аніж якийсь Ільхан Мансиз, на березі Бросфора нічого не «світить». Це враження посилилося після того, як на 64-й хвилині зірковий ветеран турків Хакан Шукур скористався передачею Гокденіза Караденіза і відправив у ворота Колінька другий м'яч (перший на рахунку Мансиза, його «штурмовики»-господарі забили ще в середині першого тайму). Фани напівазіатів уже розпочали святкувати вихід своїх улюбленців на Євро, як роботяги латвійці організували досить нелогічний гол — це півзахисник московського ЦСКА Юріс Лайзанс виконав штрафний удар з лівого флангу, ніхто з партнерів до м'яча не дотягнувся, і «плямистий» несподівано влетів у дальній від голкіпера господарів Омера Чаткіра кут воріт (основний воротар збірної Туреччини Рюшту Реджбер пропускав зустріч через дискваліфікацію). Коли ж на 78-й хвилині Маріс Верпаковскіс у контратаці зрівняв рахунок, стало майже на сто відсотків ясно: до Португалії їде саме збiрна Латвії, і це  —головна сенсація відбору на першість континенту.

      Учасником чемпіонату Європи стала країна, населення якої майже рівне кількості людей, котрі проживають у столиці незалежної України. У Латвії не організовують по школах уроків футболу, голова тамтешньої федерації — ніякий не олігарх, суперклубами на кшталт «Динамо» чи «Шахтаря» там і не пахне, засиллям легіонерів — також, футбол там коштує «копійки» (чи яка там розмінна монета у лата?), а місцеві «шевченки» не тягнуть і на десяту частку трансферної та іміджевої вартості нашого Андрія. Але, виявляється, проста, надійна, домашня організація футболу, без таких «понтів», як у наших «київських» та «донецьких», теж може давати результат. Ви скажете, в цьому «кваліфайні» латишам, на відміну від українців, просто пощастило? Але ж, вибачте,

пояснювати провал чергової «мети» — а перед   «-2004» були «-2002», «-2000», «-1998» — лише «нефартом» як мінімум несерйозно. Це тенденція, яку нинішнє українське футбольне керівництво зламати неспроможне.

* * *

      Ще одним представником пострадянського простору, який їде до Португалії, стала збірна Росії. Перед початком матчу-відповіді проти Уельсу на серцях прихильників наших північних сусідів було тривожно — через дискваліфікацію гру пропускали лідери російської дружини воротар Сергій Овчинников і півзахисник Олександр Мостовий. Останнього замінив московський армієць Ролан Гусєв (одноклубник латиша Лайзанса), і саме він став одним з героїв поєдинку в Кардиффі: на 22-й хвилині Гусєв майстерним підкрученим штрафним ударом з лівого флангу знайшов у штрафному майданчику валлійців Вадима Євсєєва, і гравець «Локомотива» головою буквально вколотив м'яч у сітку Джонса. Після цього епізоду кожна зі збірних мала по одному-два непоганих шанси, щоб змінити рахунок на табло, але загалом гра тривала під диктовку гостей, які спокійно стримували порив не надто майстерної збірної Уельсу. Трибуни «Мілленіума», заповнені 79 тисячами фанів, навіть не мали підстав розпалитися на повну потужність. Улюбленець Уельсу Райан Гіггз спромігся хіба на повторення неодноразових симуляцій, тож не дивно, що квитки до Португалії отримали саме росіяни.

      За словами наставника валлійців Марка Х'юза, він очікував зовсім іншого результату: «На жаль, нам не вдалося використати жодного з трьох створених гольових моментів. Гра захисту мене задовольнила, а ось у єдиноборствах від своїх підопічних я очікував більшого. Якщо відверто, то я й мої хлопці дуже розчаровані — ми втратили відмінний шанс поїхати на фінал Євро-2004».

      Опонент Х'юза, тренер росіян Георгій Ярцев (який, вочевидь, скоро позбудеться свого «тимчасового» статусу), виділив у своїй команді передусім капітана Віктора Онопка: «Наш захисник, який проводив за національну збірну рекордний, 109-й, поєдинок, повністю «з'їв» Джона Хартсона, і це був один із найголовніших чинників нашої великої перемоги».

* **

      Навіть удесятьох — після вилучення за другу жовту картку Ігоря Тудора — хорвати змогли вирвати важку перемогу у виїзному поєдинку проти Словенії. Протягом майже всього матчу підопічні Отто Барича володіли ініціативою, яку змогли втілити у влучний постріл «марсельця» Дадо Прсо. Слід відзначити, що цей футболіст, який відзначився і в першому матчі проти словенців, судячи з усього, вже став справжнім лідером збірної Хорватії. А згадаймо його «покер» у ворота «Депортиво» в Лізі чемпіонів!

      Свою частку в тріумф «клітинчастих» внесли і гравці, які грають в українській національній першості, — футболісти донецького «Шахтаря», воротар Стіпе Плетикоса і півзвхисник Даріо Срна, провели повний поєдинок, а хавбек київського «Динамо» Єрко Леко вийшов на заміну замість Прсо на 76-й хвилині й устиг заробити жовту картку перед фінальним свистком.

* * *

      Нарешті ще у двох поєдинках цього вечора перевага однієї збірної над іншою була просто величезною. Особливо познущалися над своїми суперниками-шотландцями футболісти Країни Тюльпанів, про що свідчать шість м'ячів, які влетіли у сітку воріт гостей. Так голландці помстилися за мінімальну поразку на виїзді. Як резюмував на післяматчевій прес-конференції головний тренер збірної Шотландії Берті Фоттс, це був страшний день для його команди , але його команда залишається справжньою єдиною командою. Звісно, зовсім інший настрій був у «коуча» голландців Діка Адвокаата: «Сьогодні ви побачили ту збірну, яку повинні були бачити минулої суботи. Дякую всім нашим футболістам — вони у цій зустрічі були просто «супер»!

* * *

      Поразка з мінімальним рахунком на виїзді давала непогані шанси збірній Норвегії переграти іспанців, але їхня карта не зіграла. Мало того, теплолюбні гості холодного міста Осло тричі змогли «пробити» Еспена Йонсона, який, слід зазначити, ще в кількох епізодах зміг виручити свою команду. Як результат, тренер збірної Норвегії Нільс-Йохан Семб заявив, що йде у відставку: «Головного завдання я, на жаль, не виконав, тому вважаю, що до відбіркових поєдинків чемпіонату світу 2006 року команду повинен готувати інший тренер».

ТАБЛО

Матчі «плей-оф» чемпіонату Європи:

Туреччина — Латвія — 2:2

      Голи: Ільхан Мансиз, 20; Хакан Шукур, 64 — Лайзанс, 66; Вепраковскіс, 78

      Перший матч — 0:1

Уельс — Росія — 0:1

      Гол: Євсєєв, 22

      Перший матч — 0:0

Словенія — Хорватія — 0:1

      Гол: Прсо, 61

      Вилучення: Тудор, 59 (Х)

      Перший матч — 1:1

Голландія —

Шотландія — 6:0

      Голи: Снейдер, 13; Ойєр, 32; ван Ністелрой, 37, 51, 67; Ф. де Бур, 65

      Перший матч — 0:1

Норвегія — Іспанія — 0:3

      Голи: Рауль, 34; Вісенте, 49; Ечеберрія, 57

      Перший матч — 1:2

А ТИМ ЧАСОМ...

Ми ще не в Караганді, але близько до неї

 У рейтингу ФІФА Україну вже випереджають Зімбабве, Ірак та Кувейт

       У листопадовому рейтингу ФІФА збірна України скотилася ще на дві позиції порівняно з таблицею коефіцієнтів минулого місяця. Тепер «синьо-жовті» посідають 53-тє місце (550 балів). Україну в списку кращих і гірших національних команд планети вже випереджають такі «великі» футбольні держави, як Зімбабве (51-ше місце, 555) та Кувейт (52-ге, 554). Над нами — знищений війною Ірак (44-те, 588), оспівана в знущальних піснях Ямайка (47-ме, 564). Уже давно попереду Гондурас, не кажучи про фінів, тунісців, ізраїльтян...

      Перша четвірка в рейтингу лишилася незмінною: Бразилія — 852, Франція — 826, Іспанія — 785, Аргентина — 750. Далі йдуть Мексика — 742, Голландія — 740, Туреччина — 739, Англія — 738, Німеччина — 736, Чехія — 735, Італія — 733, США — 732. Росіяни перед грою проти Уельсу значилися 29-ми (638).