Демократична опозиція Сербії (ДОС) припинила своє існування. Ця реформаторська демократична коаліція 16 опозиційних партій, яка у жовтні 2000 року повалила диктаторський режим Слободана Мілошевича і потому останні три роки перебувала при владі в Сербії, не витримала останнього важкого випробування, яким виявилися президентські вибори, що відбулися минулої неділі. Як уже повідомляла «УМ», висуванець ДОС Драголюб Мічунович набрав значно менше голосів, ніж кандидат від крайніх націоналістів Томіслав Ніколич. Вибори визнані недійсними з огляду на низьку явку виборців, але поразка реформаторів віщує їм i поразку також на дострокових парламентських виборах 28 грудня.
Лідери 16 партій після важких переговорів та нарад змушені були визнати, що коаліція вичерпала свої можливості, що її роздирають на шматки внутрішні суперечки, і у вівторок прийняли рішення про саморозпуск ДОС. Сербська преса повідомила про це рішення у середу. Драголюб Мічунович підсумував три роки перебування ДОС при владі так: «Ми повинні зробити висновки з періоду нашого правління. Ми припустилися помилок, тому тепер повинні виявити їх, усунути та стартувати у змаганнях за владу як справжні демократи». Фактично ДОС повторила долю всіх демократичних об'єднань у посткомуністичних країнах: польської «Солідарності», прибалтійських та кавказьких Народних фронтів, врешті-решт, українського Руху. Вони виконали свою місію: сприяли поваленню комуністичних режимів у своїх країнах та були своєрідними інкубаторами для демократичних партій і рухів, які з часом зміцніли, набрали організаційного та ідеологічного оформлення, стали на ноги і пішли своїм власним політичним шляхом.
У Сербії термін подання заявок на участь у виборах спливає 12 грудня. Провідна політична сила ДОС — Демократична партія прем'єр-міністра Зорана Живковича — вже заявила, що йде на вибори самостійно, та запропонувала меншим партіям вступити в її ряди. Останні сприйняли таку пропозицію як образу і вже розпочали об'єднуватися в інші виборчі блоки та коаліції. Все це Україна та інші посткомуністичні країни вже проходили. Наслідком дроблення демократичних сил буде їхній програш на виборах тоталітарним партіям, які базуються на жорсткій дисципліні. Але всі молоді демократії воліють набивати власні гулі, наступаючи на власні граблі.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
