«Я не буду знову зупиняти поїзди!»

       Максимально дистанціювавшись від передвиборчих баталій, голова Запорізької ОДА Євген Червоненко зосередився на «больових точках» регіону. Одна з найпекучіших, звісно ж, — артбаза військової частини 2985, пожежа на якій у травні 2004 року призвела до підриву боєприпасів. Побувавши у першій декаді березня на горезвісній базі небезпечного для людей і довкілля боємотлоху, Євген Червоненко впевнився: за такого перебігу подій ніхто не може гарантувати, що непрогнозований обстріл мелітопольських сіл не станеться втретє! «Я не буду знову зупиняти поїзди, — обурювався регіональний лідер. — І не тому, що я вже не міністр транспорту; треба наводити порядок у зоні НП!».

      Перш ніж піти на передбачений графіком робіт зимовий перепочинок, піротехнічні групи встигли наскладувати 780 тонн небезпечних боєприпасів, хоча зачищено менше 20 відсотків території. Смертоносна «купка» зросте принаймні в п'ять разів. Начальник управління логістики Південного оперативного командування Анатолій Кропивка переконував, що частину зібраного доведеться-таки знищувати на місці: «У підривниках є по два-три ступені захисту, і ніхто не зможе встановити, скільки їх спрацювало під час розльоту боєприпасів». Цей варіант досі дискутується, позаяк мешканці навколишніх сіл, ясна річ, категорично проти вибухів «під боком»; не вірять люди і в те, що це не завдасть шкоди довкіллю.

      Євген Червоненко зажадав від військовиків відвертої відповіді: що необхідно зробити, аби знову не довелося перекривати рух поїздів і автотранспорту на Крим і з Криму? Генерал Кропивка першочерговим завданням вважає знешкодження реактивних боєприпасів, які здатні уражати цілі на відстані до двадцяти кілометрів. Таких «гостинців» у землі навколо артбази і досі хтозна скільки, відтак вірогідність чергового обстрілу не дає спокійно спати мешканцям сіл Відродження, Восход, Новобогданівка, Троїцьке, Спаське... Задіюючи спеціальні електронні пристрої, піротехніки знаходять заглиблені у землю потужні снаряди для ракетних установок, однак роботи, за великим рахунком, просуваються «черепашачими темпами».

      До настання чергової зими задіяні до розміновування служби планують розчистити максимум половину території. Власне утилізація триватиме не менше трьох років.

      Безпосередньо у «новобогданівській зоні» запорізький «губернатор» упевнився у відсутності належної координації зусиль відомств, задіяних до відповідальної роботи. З'ясувалося, приміром, що проблемою є навіть охорона артбази! Позаторік нею опікувалося винятково Міноборони; минулого року ізолювати базу боєприпасів від бажаючих побізнесувати на підривних елементах узялося МВС. Не минуло й року, як у відомстві Юрія Луценка, майже нічого не пояснюючи, заволали у розпачі: заберіть цю кляту базу від нас!.. «Що ж маємо тепер?» — уточнив Євген Червоненко. Генерал Кропивка запевнив, що «ефективніше цей об'єкт охоронятиме цивільне населення. Навколо бази віднедавна почала хазяйнувати воєнізована охорона, оплачувана з фондів Міноборони». Навряд чи повірив «губернатор» у те, що хтось із новобогданівців охочіше, аніж військовики, ловитиме сусіду-несуна, і на місцевому артбізнесі буде врешті-решт поставлено крапку.

      «Вибухнув» же пан Червоненко з іншої оказії — коли почув, що на замовленій міненесівцями техніці і досі нікому працювати! Як повідомив генерал Кропивка, ще в серпні минулого року МінНС одержало від Міноборони замовлені інженерні машини, спецтанки та іншу техніку. А прийняти її нікому! Не підготували фахівців? Представник МінНС спробував було вгамувати гнів «губернатора» стандартною фразою «питання вирішується», проте Червоненко обірвав полковника: «Тільки вирішується? Півроку техніка простоює! Навіщо нам, поясніть, стільки полковників?.. Ставитиму перед Києвом питання про підпорядкування усіх служб одному відомству. Разом із відповідальністю. А після виборів приїду, аби глянути, як ваші люди освоїли вами ж замовлені машини!».

      Не минуло і місяця, а вже можна стверджувати, що засторога керівника регіону подіяла. 29 березня сюди прибув піротехнічний загін № 1, сформований з регіональних підрозділів МінНС (за три місяці його змінить зведений загін № 2). Як і минулого року, місцем дислокації піротехніків є селище Мирне, де постійно базується 2-й аварійно-рятувальний загін МінНС. Його начальник Олександр Стасюк запевняє, що тепер уже все підготовлено для транспортування зібраного боємотлоху. Це ж підтвердили і фахівці-прибульці. Начальник черкаської групи піротехніків В'ячеслав Дубінін, приміром, каже, що «ми пройшли перепідготовку у Кам'янець-Подільському і знаємося на всіх боєприпасах, складованих під Новобогданівкою». «Очищенню місцевості від передовсім боєприпасів для реактивних систем залпового вогню сприятиме наявність сучасного обладнання, — додав керівник групи розмінування №2 киянин Сергій Магдій. — Металодетектор американського виробництва виявлятиме металеві тіла на глибині до трьох метрів».

      За ситуацію під Новобогданівкою тепер у відповіді лише Міністерство з надзвичайних ситуацій. Заступник директора Департаменту рятувальних сил МінНС Петро Коротинський задоволений, що фахівці запорізьких служб узимку подбали про підготовку до нового сезону робіт у зоні НП. Днями міністр Віктор Балога затвердив цьогорічний графік із кошторисом у сім мільйонів гривень (МінНС заздалегідь узгодило його з облдержадміністрацією). Виконання робіт передбачене в чотири етапи. На першому, каже пан Коротинський, знищення зібраних боєприпасів не планується, позаяк фахівці й досі не визначилися з технологією утилізації: «Проектні організації ще розробляють технічні рішення щодо їх знищення — у який спосіб і яке саме технологічне обладнання буде застосовуватися. У 2006 році ми повинні зачистити територію на 30-40 гектарах, як це було визначено торік під час відвідин артбази Президентом України».

      Достеменно можна стверджувати одне: обсяги фактичних робіт, які піротехніки планують завершити у грудні, залежатимуть як від людського фактора, так і від погодних та фінансових обставин.