Хоч і військові, але «добряки»

05.04.2006
Хоч і військові, але «добряки»

Сербські малюки також цікавляться технікою. (Фото прес-служби МОУ України. )

      Українські військові, що служать у Косовому, не тільки виконують важливу миротворчу місію, а ще й благодійно-дипломатичну. Днями, наприклад, на запрошення українсько-польського миротворчого батальйону «УкрПолбат» базовий табір «Бреза» в Косовому відвідала велика група сербських школярів із високогірного селища Сушиця муніципалітету Штрпце. Для дітлахів цього найбіднішого та найвіддаленішого населеного пункту, що розташований високо в горах у зоні відповідальності українського миротворчого контингенту, цей день став справжнім святом. По-перше, як розповіли «УМ» у прес-службі Міністерства оборони України, одразу після закінчення занять у місцевій школі за дітьми на автомобілях приїхали українські миротворці, щоб доправити їх до селища Брезовиця, де розташовані основні підрозділи нашого національного контингенту. Так, колона машин українців із сербськими дітьми півгодини спускалася гірськими шляхами з висоти майже 2 тисячі метрів над рівнем моря. Найбільшу зацікавленість у дітей, особливо хлопців, викликала військова техніка наших миротворців, зокрема БРДМ-2М та «Хаммери». Водіям бойових машин, мабуть, ще ніхто не ставив стільки запитань, скільки їм довелося почути від хлопчаків, що оглядали техніку. Їх цікавило майже все — будова машин, озброєння, швидкість, із якою вони можуть пересуватися, броньовий захист тощо. Навіть мовний бар'єр не став перешкодою у спілкуванні між дітьми та миротворцями. Підбираючи необхідні слова, що схожі в українській та сербській мовах, вони прекрасно розуміли одне одного.

      За доброю традицією, сербські дітлахи відвідали невеличку капличку, яку власноруч збудували українські миротворці на території табору. Діти з інтересом та повагою роздивлялися православні ікони, розвішані на церковних стінах. Для багатьох сербських малюків, до речі, стало відкриттям, що, окрім дружніх стосунків, нас єднає значно більше — православна віра, яку сповідують українські і сербські народи.

      Приємною несподіванкою для дітей став обід з українських страв, який їм запропонували кухарі нашого контингенту. Спочатку діти дещо соромилися, але потім таки відвідали українського борщу, а фрукти та солодощі стали невеликим подарунком для кожного з них.