Вибори по закордонному виборчому округу для «Нашої України» закінчилися певною, хоча й не надто значною, сатисфакцією після програшу Партії регіонів та БЮТ. За межами України «ющенківський» блок таки здобув перше місце: «Нашій Україні», за попередніми даними (після обробки майже 90 відсотків бюлетенів), віддали свої голоси трохи більше ніж 41 відсоток українських емігрантів із чинним українським паспортом. Партія регіонів здобула почесне друге місце з майже 20 відсотками, а БЮТ «за кордоном» лише третя — менше 18 відсоткiв.

Ще з початку ХХІ століття відомо: колишня всесоюзна «кочегарка» на період виборів перетворюється на своєрідну «кузню», де ударними темпами «кують» голоси на підтримку Партії регіонів. Рівень симпатій мешканців Донеччини до ПР за підсумками голосування 26 березня виявився найвищим у державі.

У червні мешканці Сімферополя, очевидно, змушені будуть знову прийти на виборчі дільниці. Цього разу — лише для того, щоб обрати міського голову. Адже територіальна виборча комісія визнала вибори мера 26 березня такими, що не відбулися. У повторних виборах візьмуть участь ті кандидати, що не були зняті з виборчої кампанії до 26 березня.

Найвідчутнішим наслідком виборчої перемоги Блоку Юлії Тимошенко на Полтавщині, найвірогідніше, стане закінчення своєрідної «соціалістичної монополії» на владному олімпі області. Адже напередодні виборчої кампанії до «губернатора»-соціаліста Степана Бульби фактично приєднався й позапартійний симпатик СПУ, голова обласної ради Володимир Гришко, котрий, тільки-но залишивши Партію регіонів, опинився у списку кандидатів у депутати облради саме від Соцпартії. Однак зберегти цю найвищу посаду в органі представницької влади, яка невдовзі має стати ключовою й за реальними важелями впливу на владу виконавчу, досвідченому управлінцю, судячи з усього, не вдасться.

Як і передбачалось, добре прогнозовані політичні симпатії виборців Вінниччини якихось несподіванок не принесли — можна було сперечатися лише про співвідношення відсотків на користь провідних політичних сил. За попередніми даними, більшість серед депутатського корпусу обласної ради дістанеться БЮТ (29% голосів), другу за величиною фракцію може сформувати НСНУ (понад 15%), третю — соціалісти (майже 10%). Від них помітно відстали «регіонали» та блок Литвина, а комуністи, схоже, до обласного «парламенту» можуть не потрапити взагалі. Аналогічна картина вималювалась і на виборах до рад нижчих рівнів.

Надія вмирає останньою, тому доводити до її смерті не хочеться нікому. Тим паче, якщо за цією надією стоять великі гроші, витрачені на виборчу кампанію й отримані від її спонсорів не за красиві очі, а за мандат народного депутата. А деякі політичні сили витратили на виборчу кампанію дуже, дуже багато спонсорських коштів...

Вибори, які щойно завершилися, підтвердили суцільне домінування на Луганщині Партії регіонів (а якщо точніше — все тієї ж старої «комсомольської» номенклатури радянської доби, яка тепер перефарбувалася в синьо-білі кольори). Остаточно голоси не підраховано, однак уже зрозуміло, що ПР набирає більше 70%. Це загалом по області. Але, як кажуть, є нюанси, і найпомітніший із них — уже всесвітньо відомий Алчевськ.

Майбутня парламентська коаліція формуватиметься-таки з тих сил, які стояли на революційних барикадах півтора роки тому. До цього схилилися керівні органи кількох політичних сил, які збираються долучитися до нової більшості — блоку «Наша Україна» та Соціалістичної партії. З Блоком Юлії Тимошенко все саме собою є зрозумілим: найпопулярніша серед виборця «помаранчева» сила була готова підписати угоду про утворення тріумвірату ще в першу ніч підрахунку голосів, із 26-го на 27 березня.