Ощадбанк хоче стати народним

      Ощадбанк вирішив змінити бренд. З-поміж іншого, йдеться про так званий корпоративний колір, який мусить стати іншим. Голова правління Олександр Морозов сподівається, що «ребрендінг» потягне за собою й зміну ставлення до банку. Як правило, до такого рішення приходять внаслідок серйозних криз. Власне, до того йшлося. Не випадково ж упродовж минулого року діяльність Ощадбанку постійно перебувала в першій десятці найбільш обговорюваних тем у ЗМІ.

      Найзначніші зрушення розпочалися у березні минулого року. Спочатку топ-новиною було призначення указом Президента сімох нових членів наглядової ради банку. Потім цей банк розпочав погашення заборгованостей за житлово-комунальні послуги за рахунок проіндексованих знецінених грошових заощаджень шляхом видачі розрахункових чеків. У жовтні 2005-го молодий голова правління зініціював зняття обмеження щодо кредитування юридичних осіб, яке було запроваджено Нацбанком ще у 2003 році. А трохи пізніше дві державні кредитно-фінансові установи — Ощадбанк і Укрексімбанк — у присутності Віктора Ющенка підписали угоду про створення консорціуму.

      Зрештою, наприкінці минулого року гучною подією стала передача урядом банку 400 мільйонів гривень для збільшення його статутного капіталу — з тих грошей, які надійшли від приватизації «Криворіжсталі». Це фінансове вливання довело капіталізацію Ощадбанку до 703 мільйонів гривень. З такими коштами вже можна було кредитувати пріоритетні проекти з енергозбереження, авіабудування, будівництва доступного житла та реформування житлово-комунального сектору. А саме такі амбітні цілі поставив уряд перед новоствореним банківським консорціумом.

      Заява пана Морозова про зміну бренду пролунала на прес-конференції з нагоди прийняття програми розвитку Ощадбанку на 2006—2010 роки. А напередодні цей документ схвалили Президент, уряд і Нацбанк. Тоді ж було призначено головою наглядової ради банку Олега Рибачука. У цьому рішенні вгадувалося намагання зробити більш передбачуваним дальший курс цієї установи. Власне, це припущення цілком має право на існування, тому що пан Морозов не перестає скрізь усім підкреслювати: «Ми спромоглися, щоб держава погодилася, аби ми імплементували в себе стандарт корпоративного управління».

      Така зміна в підході до цієї державної установи є досить знаковою. Вдатися до перевірених світовою практикою стандартів пана Морозова примусив стан, в якому перебуває Ощадбанк, незважаючи на стабілізацію і поліпшення своїх фінансових справ. Банк продовжує зазнавати втрат. Фахівці дійшли висновку, що причин цього декілька. Насамперед — це неефективне ведення поточної діяльності й постійне втрачання клієнтури. Звідси й прийшло усвідомлення, що необхідно в себе впровадити стандарти управління, які притаманні будь-якій нормальній комерційній установі. Але цього неможливо було зробити, не отримавши благословіння від держави, яка є власником банку. І тоді новий топ-менеджмент насмілився порушити питання про «впорядкування процесу та принципів взаємовідносин із Державою».Так записано в Програмі розвитку Ощадбанку на 2006—2010 роки.

      Чим же не влаштовував колишній характер взаємовідносин з державою? Завдяки спілкуванню, яке відбулося в журналістів під час недавньої прес-конференції керівників Ощадбанку, вдалося сформувати відповідь на це запитання, хоча й не повну. Найвірогідніше, що служило каменем спотикання в цих взаємовідносинах, — це виборювання банком певних прав. Найосновніше з них, судячи з усього, — право голосу, коли приймається рішення про участь у проектах, які ініціює держава. Ощадбанк обстоює такий порядок, за якого ці рішення базуватимуться винятково на результатах оцінки банком відповідних ризиків. Не останнім ланцюжком у цих взаємовідносинах стало те, що між державою і топ-менеджментом було досягнуто порозуміння: єдиний власник має пряму зацікавленість у підвищенні ринкової вартості банку. Далі пішли «ази» менеджменту — вдосконалення інфраструктури, ефективність управління, стратегічне планування, аудит і система внутрішнього контролю. Усе це ще попереду.

      Вітаючи працівників Ощадбанку з програмою, Прем'єр Юрій Єхануров підкреслив:«Ви повинні стати народним банком». Це перегукується з настановою, яку дав пану Морозову Президент. Вiн заявив: «Ощадбанк повинен стати символом надійності банківської системи і національної грошової валюти». У цих словах проглядався певний підтекст. Можливо, навіть закид. Адже скільки б не говорили на адресу Ощадбанку приємних вітальних слів, а факт залишається фактом: досягти рівня прибутку, який можна назвати адекватним його ролі й місцю як державного банку, вдалося лише у минулому році: чистий прибуток сягнув 20, 2 мільйона гривень, тоді як фінансові результати кожного з попередніх років були в сім і більше разів менші. Тепер ця кредитно-фінансова установа піднялася на 22 місце з-поміж банків країни. Олександр Морозов пообіцяв, що до 2010 року Ощадбанк обслуговуватиме своїх клієнтів на новому рівні якості.

      Схоже, першими це повинні будуть відчути особи, перед якими держава має погасити заборгованість за знеціненими вкладами колишнього Ощадбанку СРСР. Банк планує впродовж півтора року провести ревізію цієї заборгованості. З допомогою автоматизації буде спрощено і поліпшено процес обслуговування вкладів колишнього Ощадбанку СРСР. Рішення про таку ревізію Кабмін прийняв через певні сумніви щодо обсягу заборгованості. «Усі кажуть про 120 мільярдів (гривень), а скільки насправді є цих боргів?», — зауважив Юрій Єхануров. Він зазначив, що, на жаль, уся інформація про борг міститься на паперових носіях, і потрібно перевести її в електронну форму для зручності відстежування даних. Крім того, керівник уряду визнав справедливими закиди колишніх вкладників Ощадбанку в тому, що Кабмін запровадив механізм компенсації значної частини боргу тільки тим із них, хто не сплачував за житлово-комунальні послуги. Прем'єр також наголосив, що обсяг коштів, які перераховуються з бюджету як компенсація вкладникам, буде щороку збільшуватися, і висловився за те, аби цей борг виплачували готівкою.