А ти брав субсидію?

      Наше прагнення будь-що дістатися світових ринків час від часу наштовхується на суттєвi перешкоди і в декого вже тепер викликає відчуття жалю. Два повідомлення з цього приводу облетіли країну. Перше: Україна має намір добитися від Європейської комісії підвищення квот на експорт холоднокатаних труб. На думку керівника уряду Юрія Єханурова, Євросоюз у цьому питанні зайняв «не зовсім справедливу позицію», але «ми воюватимемо за свої ринки».

      Повідомлення друге: пан Єхануров вважає, що при вступі до СОТ «конкретні рівні підтримки тих чи інших галузей не мають великого значення». Ця заява пролунала 21 березня на зустрічі глави уряду зі студентами Дніпропетровського національного університету. Прем'єра тоді попросили підтвердити чи спростувати інформацію з приводу того, що, підписуючи протокол про вступ до СОТ із США, Україна погодилася зменшити рівень підтримки сільського господарства до 1 мільярда доларів на рік. Раніше таку інформацію розповсюдив голова політради Партії регіонів Микола Азаров, стверджуючи, що уряд Єханурова, підписуючи в минулому році двостороннi протоколи про взаємний доступ на ринки товарів та послуг, необхідні для вступу до СОТ, пішов на серйозні та невигідні для України поступки. «Не є це проблема — підтримка сільського господарства. — аби ці гроші з розумом витрачалися», — зазначив, відповідаючи на запитання студентів, Юрій Єхануров.

      Так чи інакше, а ми вже переконалися, що «там» моніторять досить пильно, чим обернеться для європейських виробників вступ України до Світової організації торгівлі. За попередньою оцінкою, нічим поганим це не закінчиться: «не виявлено негативних тенденцій у структурі та обсягах товаропотоків». Принаймні таким був висновок Комісії у жовтні минулого року, коли у Брюсселі прорахували обсяги тогівлі між нашою країною і Євросоюзом у контексті його розширення. Уже на той час між Україною і Європейським співтовариством було підписано угоду про торгівлю деякими сталеливарними виробами терміном на два роки. А на початку 2005 року було подовжено і доповнено угоду про торгівлю текстильною продукцією, в результаті чого відмінили вимоги щодо ліцензування всіх видів текстилю та одягу. Крім того, ЄС, незважаючи на те, що Україна не є членом СОТ, не застосовуватиме кількісних обмежень на поставки текстильної продукції. Далі триватиме системна робота щодо розбудови відносин з ЄС у сфері технічної допомоги.

      Зрештою, у грудні 2005 року, переконавшись у тому, що Україна є цивілізованим і тямущим партнером, Євросоюз змінив антидемпінгові правила і надав їй офіційний статус та режим повноцінної країни з ринковою економікою, що є перевагою при вступі до СОТ. Після того як США у лютому цього року також надали Україні статус країни з ринковою економікою, а у березні скасували поправку Джексона-Веніка, двосторонній переговорний процес з іншими країнами-членами СОТ пішов жвавіше. Як повідомила прес-служба Мінекономіки, за результатами неофіційного засідання робочої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ, яке відбулося 16-17 березня в Женеві, завершено переговори про доступ на ринки товарів і послуг з Колумбією і Вірменією, а також намітився прогрес у переговорах з Австралією і Киргизією. Крім того, узгоджено всі проблемні питання з делегацією Панами.

      Усе це добре, за винятком одного: переможні реляції наших переговорників декому забили памороки. Гарячі голови в уряді зажадали принаймні попереднього підрахунку вигод, отриманих українськими виробниками внаслідок зміни антидемпінгових правил. Однак фахівці, обізнані з тонкощами доступу до європейських ринків, утрималися від захоплених коментарів. По-перше, розслаблятися не дозволяє нинішній стан торговельного співробітництва між Україною і ЄС: минулий рік ми закінчили з від'ємним сальдо в сумі 2,2 мільярда доларів, що на 3, 3 мільярда нижче проти попереднього року. По-друге, статус країни з ринковою економікою не означає, що кількість європейських антидемпінгових розслідувань щодо української продукції зменшиться, застерігають аналітики. Як це буває на практиці, спробувала з'ясувати низка зацікавлених «гравців», як от: Український національний комітет Міжнародної торговельної палати та представництво нашої країни при Європейській комісії. Обговорення цієї проблеми відбулося під час семінару «Поширення доступу до ринків ЄС та України: використання інструментів торговельного захисту та ринковий статус країни».

      Для учасників обговорення не було великим секретом, що, найвірогідніше, кількість антидемпінгових розслідувань щодо української економіки зростатиме, оскільки триватиме збільшення обсягів торгівлі між ЄС і Україною. Ринковий статус України означає послаблення лише в тому сенсі, що нашим компаніям тепер не потрібно подавати так званої заявки на режим ринкової економіки. Далі експерти занурюються в суто процесуальні подробиці. Зокрема пояснюють: до цього демпінгова маржа для українських компаній, яким було відмовлено в ринковому режимі, встановлювалася «за методом сурогатної країни». Тобто на основі даних, які надійшли від виробників країн третього світу з ринковим статусом. У результаті у більшості випадків остання демпінгова маржа для вітчизняних підприємств штучно збільшувалася. Вiдтак встановлювалося більше мито, аніж вирахуване на основі даних українських компаній.

      Як нагадують у представництві Єврокомісії, насамперед експортери з України підлягатимуть антисубсидійному розслідуванню. Тобто в наших компаній з'ясовуватимуть, отримували вони фінансові внески від уряду чи ні. Отож статус країни з ринковою економікою зовсім не гарантує українським товарам абсолютно вільного просування. «Вашим компаніям необхідно навчитися користуватися перевагами нового режиму та захищати свій доступ на європейські ринки», — рекомендують у Брюсселі. Прорив на ці ринки до останнього часу забезпечували: продукція промислового виробництва (44,4 відсотка), сировинні матеріали (17,3), енергоносії (16), хімічна продукція (7,5). На жаль, суттєво знизився експорт в ЄС нашої машинобудівної та транспортної продукції. Водночас відчутно збільшилося ввезення до європейських країн українських продуктів харчування і напоїв. Утім цей успіх наші виробники відчувають не повною мірою, тому що стикаються зі значними нетарифними бар'єрами. Зняти їх можна, але за це треба поборотися.

      Як реально оцінити ризики входження на нові ринки, намагався пояснити українським колегам гість із Брюсселя Франсуа Ренар — партнер юридичної компанії O'Melveny&Myers. «Насамперед, — зазначив він, — слід визначити, чи існує для ваших товарів конкуренція в Європі. Якщо ні, то ніхто подавати петицію в Єврокомісію не буде. І навпаки». «Не думаю, — далі зауважив пан Ренар, — що тільки продукція металургії та хімії підпадатиме під антидемпінгове розслідування». Він послався на ситуацію, яка склалася минулого року, коли розширилися межі ЄС: шість місцяців по тому нові виробники подали до Єврокомісії силу-силенну звернень. Крім того, фактором ризику є обсяг експорту: дріб'язковий навряд чи спричинить у когось протест, а коли партія товару велика, то хтось може подумати, що цей експорт є предметом демпінгу. І, звичайно ж, насторожує ціна товару. Якщо її встановлено ледь не на рівні рентабельності, то це означає агресивну політику ціноутворення і теж дає привід для розслідування. «У вас є два виходи, аби його уникнути, — зазначив юрист із Брюсселя. — Або зменшити ціну на внутрішньому ринку, або добровільно підняти ціну на зовнішньому ринку. Адже підставою для антидемпінгового розслідування є різниця між внутрішньою і зовнішньою ціною». Ну як після цього зауваження було не згадати нарікань вітчизняних будівельників і машинобудівників щодо цін на метал, який спрямовують на експорт за значно нижчими цінами?..