Ключ до елiтної лiги

      Найближчих вихідних стартує 15-й чемпіонат України з регбі. Цей видовищний вид спорту — доволі популярний в усьому світі. Міжнародна федерація регбі довго наполягала на любительському статусі гри й противилася комерціалізації, однак під впливом вимог часу таки визнала існування професіоналів. У розвинених країнах в регбі попливло море грошей, внаслідок чого Кубок світу в Австралії за кількістю глядачів на трибунах і біля телевізорів став третьою за рейтингом подією спортивного світу після чемпіонату світу з футболу й Олімпійських ігор. Для Міжнародного олімпійського комітету це стало сигналом, аби порушити питання стосовно включення класичного регбі-15, або й його динамічного різновиду — регбі-7 — до програми літніх Олімпіад.

      Останнім часом робить суттєві кроки цей вид спорту і в нашій країні. Два роки тому національна збірна здiйснила маленький подвиг, посівши перше місце в дивізіоні Б у боротьбі із заможними суперниками з Німеччини, Хорватії, Швеції та Польщі й отримавши відтак місце в елітній лізі. Проте гідно виступати на високому рівні минулого року збірній України не вдавалося. Причиною цього став розлад у національній федерації (ФРУ), зміна керівництва, легітимність якого в декого викликає питання. З'явилися проблеми зі спонсорами, почалися фінансові негаразди в базового клубу національної команди — київського «Арго», чемпіона країни 1997—2004 рр.

      За такого стану справ планомірна робота збірної була порушена, з клубів гравці прибували за день до серйозних випробувань, внаслідок чого й не могли чинити гідний спротив іменитим суперникам. За логікою подій, з прицілом на майбутнє можна було б спробувати у матчах із грандами молодих спортсменів. Та виявилося, що вихованці радянської школи себе вже вичерпали, а перспективної молоді в умовах жалюгідного існування дитячих шкіл майже не видно. Ситуація нагадувала розвал в українському футболі початку 1990-х років.

      Але, як і в футболі, поступово почала змінюватися й ситуація в регбі. За рахунок приватних інвестицій фанатів регбі з'явилися амбіційні клуби. Брак молодих кадрів вітчизняні команди почали потроху поповнювати за рахунок легіонерів із ближнього зарубіжжя — в основному з Молдови й Грузії. У чемпіонаті України з'явилася інтрига, й торік харківський «Легіон» навіть зумів порушити гегемонію на троні столичних колективів. Глядачі пішли на стадіони, матчі національної збірної збирали по 7 тисяч вболівальників.

      До сезону вітчизняні команди готувалися, поповнившись новими виконавцями. Особливо серйозно поставився до нового сезону одеський клуб «Кредо-63», який минулого року трохи не дотягнув до п'єдесталу. Обласна федерація регбі запросила на збори відомого французького тренера Клода Сореля, котрий зумів зробити швидкі й неймовірні, здавалося б, стрибки вгору зі збірними Грузії й Тунісу. Своє бажання розвивати регбі в державі одесити підтвердили, взявши на повне забезпечення збірну України з регбі-7 й безкоштовно надавши послуги Сореля для підготовки національної команди з регбі-15.

      Але за місяць до старту чемпіонату України як грім серед неба пролунало рішення вітчизняної федерації регбі про обмеження кількості легіонерів у командах з регбі-15 до двох чоловік і повну заборону їхньої участі у змаганнях із регбі-7. Найбільше від цього постраждав саме клуб «Кредо-63», в якому четверо регбістів мають іноземне громадянство. Федерація регбі Одеської області написала відкритого листа на адресу вітчизняних керівників цього виду спорту з проханням скасувати заборону. Адже команда готувалася з урахуванням наявності легіонерів, витрачала на них гроші, які, виявляється, були викинутими на вітер.

      Важко уявити, що подібне може статися в тому ж футболі, де у вищій лізі мають право виходити на поле одночасно аж вісім іноземців. Поруч із цим заборона мати хоча б чотирьох пристойних гравців у регбі виглядає принаймні несерйозно. В Росії, наприклад, обмеження на регбістів-іноземців не існує, більше того — в місцевий чемпіонат запрошують клуби з-за кордону.

      Останню спробу розв'язати проблему ФРУ разом із керівниками і тренерами клубів зробить сьогодні, за три дні до початку чемпіонату України. Тож чи варто створювати штучні обмеження й будувати кордони від зовнішнього світу, коли приватні бізнесмени, не чекаючи допомоги від держави, намагаються розвивати регбі й створити в країні сильний клуб, підвищивши конкуренцію у вітчизняній першості?