«Відчайдушні домогосподарки»: життя чи казка?

24.03.2006
«Відчайдушні домогосподарки»: життя чи казка?

Справжня сутність подружок. (Фото з сайту www.serials.ru)

      Дебют телевізійної драми «Відчайдушні домогосподарки» із приголомшливим успіхом відбувся на американському телеканалі ABC. Прем'єра першої серії в жовтні 2004 року зібрала біля екранів понад двадцятимільйонну аудиторію, що є найвищим показником для телемережі ABC за 8 років і найвищим показником для прем'єрного показу серіалу за 11 років. Не минуло й двох років, як цей серіал стартував і в українському кінопросторі.

      Рекламна кампанія була підготовлена чудово, аж занадто. Тижнів зо два до початку трансляції по всьому місту можна було побачити рекламні плакати і бігборди із зображенням п’ятьох американських молодичок, які полонили всю Америку. За ходом ескалатора метро я мала нагоду зустріти такого плаката не багато-не мало — 24 рази. А щодо глядачів ICTV, то їх просто-таки «бомбардували» рекламними роликами про збожеволілу Америку і про те, що «Секс і місто» — відпочиває.

      Також наголошувалося на тому, що «Відчайдушні домогосподарки» здобули купу нагород у різноманітних номінаціях, а саме: дві премії «Золотий глобус»; премія «Вибір народу США» у категорії «нова улюблена телевізійна драма»; премія «Золотий супутник» у номінації «кращий телевізійний серіал»; номінація на премію «Едді» за кращий монтаж; дві премії Американської гільдії кіноакторів за видатну гру складу акторів у серіалі; премія BMІ TV Musіc Award за кращий саундтрек до серіалу й ін.

      Не можу сказати, що я — палка прихильниця серіалів як явища. От хіба що «Секс у великому місті» став винятком. Але «масована атака» реклами зробила свою справу — закортіло побачити, що ж це за такі геніальні домогосподарки, і дізнатися, у чому полягає їхня відчайдушність.

Отже, дивимося серіал

       У центрі подій — чотири сучасні американські дамочки. Вони зовсім різні, але їх об'єднує споконвічне жіноче прагнення бути коханими і щасливими. Кожна з них рухається до своєї мети власним шляхом.

      Сьюзан Мейєр (Тері Хетчер), розлучена жінка, яка виховує доньку-підлітка. Чоловік покинув її, промінявши на власну секретарку. Вона здатна на екстраординарне кохання і мріє завоювати чоловіка. Водночас Сьюзан дуже боїться «обпектися» ще раз.

      Багатодітна мати Лінетт Скаво (Фелісіті Хаффмен) — колишня кар'єристка. Колись вона поставила на бізнесі хрест, пожертвувавши власною кар'єрою задля виховання чотирьох діточок-шибайголів. Зрозумівши, що малі виродки не варті такої жертовності, Лінетт планує воскресити свою блискучу кар'єру у великій компанії.

      Перфекціоністка Брі Ван Де Камп (Марша Крос), сім'я котрої — на межі «заколоту», намагається зберегти шлюб, який от-от «лусне», а також порозумітися з сином-наркоманом і дочкою, що занадто рано стала дорослою.

      Колишня модель Габріелла Соліс (Єва Лонгорія) вийшла заміж з розрахунку, а потім зрозуміла, що потребує не грошей, а справжнього кохання. Тепер вона зраджує чоловікові з 17-річним садівником, якого найняли доглядати за розкішним садом при її шикарному будинку, намагається приборкати свекруху і весь час обводить її навколо пальця.

      Є ще одна противна істота. Вона чотирьом домогосподаркам не подружка. Це Еді (Ніколлетт Шерідан). Про неї пліткує кожен мешканець району, бо ж поводиться вредна дівка, мов та березнева кішка. (Кішки теж бувають березневими, хіба ж ні?).

      Але була у цих жінок ще одна справжня подружка — Мері Еліс. Вона, як і решта прогресивних домогосподарок, теж щосили прагнула чогось такого... Прагнула аж так, що врешті-решт наклала на себе руки. Так от, саме привид цієї пані взяв на себе роль оповідача.

Перші враження

      Звичайнісінька американська «movie» — тобто серіал, створений тільки для жінок, в який інвестори вклали величезну купу грошей (бюджет фільму складає 207 млн. доларів). Слід віддати належне авторам за більш-менш продуманий сценарій і досить добре виписані діалоги, а також декораторам і постановникам — за ідеально вимальоване передмістя. Актори, режисери, постановники теж добре попрацювали, усе в серіалі має вигляд глянцевого малюнка.

      Ідея драми не є новою. Це, радше, продовження теми таких стрічок, як «Степфордські дружини», «Блакитний оксамит», «Краса по-американському» та інші. У всіх цих фільмах зображено зворотній бік людського щастя. Щастя успішних мешканців гарних будинків, власників ідеальних родин і зразково-показових дітей. Але в кожній такій зразковій родині  у шафі — свiй скелет, а в непомітних для стороннього ока закамарках — гори брудної білизни.

      Загалом схожі проблеми існують у будь-якій країні. Скрізь у жінок так чи інак виникає проблема вибору: діти чи кар'єра; гроші чи кохання.

Щось на зразок висновків

      Моя цікавість щодо серіалу була цілком втамована. Я побачила, що задля досягнення власної мети ці пані справді здатні на відчайдушні кроки. Та ж таки Брі Ван Де Камп розробляє і разом із чоловіком втілює «план порятунку» сина, якому загрожує в'язниця. Сьюзан з головою віддається коханню. Лінетт, не зважаючи ні на що, палко захищає права батьківського комітету і дітей у школі. А Габріелла розігрує цілі вистави тільки задля того, щоб бути поряд із коханим.

      Загалом серіал iз тим самим успіхом, що й інші телесеріали, можна «повтикати» після робочого дня, трапляються досить цікаві та смішні ситуації. Але, як на мене, до «Сексу у великому місті» йому далеченько. Та й не дуже віриш тому, що бачиш на екрані. Занадто вже глянцеве життя, ідеальні зачіски і макіяж домогосподарок, яких не псує ніщо і ніколи. Винятком є хіба що Лінетт, яка таки відповідає образу багатодітної заклопотаної матері з купою розбишакуватих хлопчисьок.

      Можливо, саме такими, як героїні серіалу, мріють бути американські домогосподарки і саме так уявляють за океаном ідеальні родини. Тому й рейтинг серіалу там був дуже високим. Він справді полонив Америку. В Україні ситуація зовсім інша. Для наших жінок цей серіал — лише казка, занадто досконала. Проблеми надумані, та й дружба цих чотирьох пань якась несправжня.

Олена ВЄЛІКАЯ.

 

ДО ТЕМИ

Чим пахнуть домогосподарки?

      Невдовзі заповзятливі парфумери, а саме концерн Coty, запустить у ширвжиток парфуми, що матимуть назву: Desperate Housewives («Відчайдушні домогосподарки»). Цей концерн виробляє парфуми для Дженніфер Лопеc і для Сари Джесіки Паркер. Представник американського каналу АВС Брюс Герш запевняє, що парфуми користуватимуться шаленою популярністю у простих американок, адже асоціюватимуться з серіалом. Цікаво, з чим, дійшовши до України (бо коли то ще буде?!), парфуми з такою назвою асоціюватимуться у нашого жіноцтва? З немитим посудом, борщами, валеріанкою чи з закаканими памперсами?

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>