«Поверніть нам Україну!»
...Поїздка у Крим до друзів лише на перший погляд здавалася мені приємною пригодою, а в реальності подорож перетворилася на постійне нервування, втрачений час та зустріч із людьми, повними розчарування. >>
У Мiнську — наша «майже весна»
22.03.2006
Бiлоруси бiльше не «ховаються в бульбу». (Фото РЕЙТЕР.)
Найдивовижніше і найприємніше нам, українцям, було стати учасниками перетворення величезної демонстрації в Мінську на справжній Майдан — за мірками Лукашенка, це найзухваліша і найбільш «незаконна» акція, яка тільки могла йому примаритися.
На другий день запал молоді поширився на всіх демонстрантів. Отже, в понеділок продовжилася акція проти фальсифікації виборів, люди вже не збиралися розходитися. Саме молоді, яка ще в перший день хотіла започаткувати на Жовтневій площі наметове містечко, вдалося переконати лідерів опозиції розгортати справжній Майдан. Сам Олександр Мілінкевич заявив: «Да мяне зьвяртаюцца студєнті, моладзь. Кажуць: «Ми хочам стаяць. Ви нас толькі не падвядзіце, калі гєта абвесьціце». А я кажу: «Калі ві будзеце стаяць, то і я буду стаяць».
Громадську охорону наметового табору сформували члени білоруських організацій «Правий альянс» і «Молодий фронт», до них потроху приєднувалися добровольці з числа «звичайних» мінчан, з'явилися в охороні й українці зі «Студентського братства».
У мене відчуття дежа вю. Так само, як і на київському Майдані, молодь підспівує популярним у нас пісням «Вставай», «Майже весна» «Океану Ельзи», звучать гасла «Міліція з народом!», «Правда!», заклики до повторних виборів та засудження фальсифікації голосування 19 березня.
Родзинкою першого вечора і ночі наметової акції був «Дзвін свободи» — по-мистецькому вилитий мідний дзвін, встановлений на трибуні поруч із місцем виступів Мілінкевича. В нього били в усі головні моменти, в такт співу гуртів, для оголошення тривоги, коли нападала міліція, під час кульмінаційних частин виступів, також як сигнал до скандування тощо. Якийсь час на цьому дзвоні чергувати та дзвонити довелося і мені. Це було білоруське ноу-хау — «дзвону свободи» на київському Майдані не використовували, а тут цей звук перетворився на символ спротиву.
Одного разу здалося, що Майдану приходить кінець: на трибуну близько 22.55 намагався пройти загін спецназу. Проте громадська охорона його зупинила. Весь Майдан завмер. Було оголошено про переговори Мілінкевича з міліцією. Яке ж було полегшення, коли правоохоронці залишили підступи до трибуни і пішли геть. Усі скандували «Міліція з народом».
Пізніше вночі міліція таки конфіскувала «дзвін свободи» . Також співробітники спецзагону «СОБР» намагалися вчинити провокацію в натовпі, але їм нічого не вдалося.
Майдан на головній площі білоруської столиці таки відбувся. Сябри не побоялися обвинувачення в «тероризмі» та погроз довічним ув'язненням і смертною карою за організацію акцій проти фальсифікації виборів. Учасники мінського Майдану прийняли резолюцію, яка перегукується з нашими ідеями півторарічної давнини, — з вимогою скасувати результати виборів, провести нові — без порушень законодавства, припинити політичні репресії, відправити у відставку білоруського «ківалова» — голову ЦВК Ярмошину.
Позавчора нарешті покращилося матеріальне забезпечення акції. Проблем зі звукоапаратурою більше не було. Між виступами, музикою та піснями на Майдан мовило «Радіо «Свобода» в прямому ефірі. Революція, принаймні в умах людей, ішла повним ходом. Чергове випробування чекало на всіх увечері у вівторок...
