Наприкiнцi минулого тижня міністр фінансів Віктор Пинзеник провів публічний звіт про виконання держбюджету за 2005 рік. Тим самим міністр вкотре підтвердив свою позицію, що держава повинна звітувати перед громадянами про те, як витрачаються бюджетні кошти. Такої послідовності, на жаль, на видно в поведінці інших членів уряду. Чомусь розповідати про те, як постатейно розпорядилися виділеними кошами, не поспішають галузеві керівники, в чиїх руках зосереджено фінансування будівництва доріг, спорудження лікарень, відродження національної спадщини тощо. З огляду на відповідний інтерес журналістів до таких конкретних цифр Віктор Пинзеник пояснив, що його міністерство стежить за тим, аби дотримувався баланс коштів, в іншому разі «розвалиться держава».
Всупереч полеміці, яку намагається розв'язати Рахункова палата з приводу достовірності цифр щодо виконання бюджету-05, міністр фінансів знову підтвердив: хвилюватися про державні кошти немає підстав. Дефіцит минулорічного державного бюджету при плані 11,1 мільярда гривень становив 7,9 мільярда (1,9 відсотка ВВП). Загальний фонд бюджету-05 сягнув 85 мільярдів гривень при затвердженому в грудні 2004 року показнику в 64 мільярди гривень, тобто зріс на 63 відсотки в порівнянні з попереднім роком. Дотація з держбюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду зросла до 16,3 мільярда гривень при запланованих 6 мільярдах. «Помаранчева» команда Мінфіну зменшила розмір державного боргу на 7,3 мільярда гривень і здешевила його обслуговування. У 2006 році, за словами міністра, очікується зниження держборгу — його обсяги становитимуть менш ніж 16 відсотків ВВП. Незважаючи на те, що приріст ВВП у минулому році знижувався, доходи бюджету зростали. При цьому надходження від сплати ПДВ майже подвоїлися, також феноменально зросли перерахування від митниці — на 72 відсотки.
Утім те, що Мінфін «ходить у відмінниках» з-поміж інших відомств, — факт відомий. Тому, ясна річ, хотілося дізнатися, як лідер виборчого блоку «Пора — ПРП» знаходить порозуміння зі своїми товаришами з «помаранчевої» коаліції щодо свого бачення фінансової політики в цілому. Віктор Пинзеник був відвертим. Він заявив, що існує серйозна інституційна проблема щодо розподілу функцій між гілками влади. Нерідко, за його словами, судові органи підмінюють виконавчу владу, а законодавча влада робить те, що належало б робити виконавчій. Зокрема, як стверджує пан Пинзеник, неправильно, що Верховна Рада займається підготовкою державного бюджету, це є функціональними обов'язками уряду. Тому, на думку лідера ПРП, слід щодо цього внести грунтовні зміни в Бюджетний кодекс.
Віктор Пинзеник вніс роз'яснення щодо конфліктної ситуації, яка виникла у стосунках з Міністерством аграрної політики. Повідомлялося, що, мовляв, Мінфін висуває необгрунтовані вимоги, перш ніж надати дотації з держбюджету сільгоспвиробникам. І справді, в міністерстві зажадали, аби начальники КРУ підписали реєстри сільгоспвиробників, які мають право на дотацію. Мінфін також наполягає на обов'язковій перевірці посівів озимих. Віктор Пинзеник обгрунтував ці вимоги тим, що має у своєму розпорядженні відповідні матеріали перевірок КРУ. Тим паче що при виділенні згаданої вище дотації з держбюджету Міністерство фінансів керується винятково нормами законодавства. Рішення щодо включення сільськогосподарського підприємства до реєстру тих, хто має право на отримання дотації з державного бюджету, може бути прийнято лише після встановлення достовірності даних, обстеження посівів.
ДО РЕЧІ
Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров доручив міністру аграрної політики України Олександру Баранівському і головам обласних державних адміністрацій узяти під особистий контроль розподіл коштів держбюджету для підтримки села. Про це повідомило УНІАН iз посиланням на прес-службу Міністерства фінансів. Глава уряду при цьому наголосив на неприпустимості порушення встановленого порядку і процедур визначення переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на дотації, адміністрування роботи відповідних комісій. У повідомленні міністерства йдеться, що до 15 березня 2006 року Міністерство фінансів перерахувало 87 млн. грн. дотацій на підтримку тваринництва і 86,6 млн. грн. — на рослинництво. «За наявною інформацією, в більшості випадків (АР Крим, Сумська і Чернівецька області) ці кошти практично не було використано», — зазначили у прес-службі.