Відомо, що тварини досить тонко реагують на різноманітні катаклізми. Їхню неабияку чутливість і використав медик для створення інструмента, що зі стовідсотковою точністю фіксує місце та потужність землетрусу.
Звичайно, лише спостерігати за поведінкою тварини недостатньо, оскільки метушитися вони можуть з різних причин, наприклад у «шлюбний» період. Тому медик використав тварину (це не шкодить її фізичному стану) у ролі інструментального індикатора. «На вигляд апарат досить простий, хоч і складний у побудові: така собі коробка, в яку з легкістю можна вмістити дорослого кота, все інше зробить автоматика, кібернетика і радіомеханіка», — так коротко описав журналістам свій винахід доктор медичних наук.
Зі слів ученого, пристрій діє за простою схемою: тваринку (найбільш чутливими є пацюки, хом'яки, миші, собаки, коти, зайці) поміщають у «коробку», всередині якої є позначки за шкалою Ріхтера. Механізм фіксує зміну інтенсивності потовиділення тварини на подушечках лап. Із наближенням тварини до епіцентру землетрусу піт буде майже литися — таким чином можна визначити місце землетрусу, а за радіальним розподілом психогенного потовиділення медику вдалося досягти визначення потужності.
«Останнім поштовхом до створення такого методу стали землетруси у Пакистані. А оскільки психогенна чутливість тварин уже давно відома, то знайти інструмент було неважко, тим паче після 50 років роботи у галузі фізіології потовидільної системи людей і тварин», — розповів журналістам Петро Слинько.Таким чином, доктор медичних наук вирішив питання, що досі не вдавалося жодному з учених світу протягом століття. А коштує пристрій не дорожче середнього радіоприймача.
Прикметно, що відповідні органи влади одразу ж відреагували на винахід. Петра Слинька запросили в Раду національної безпеки, де, за припущенням доктора медичних наук, обговорюватиметься можливе створення Інституту біосейсмології, оскільки в Україні фахівців такого спрямування досі немає, а землетруси для нашої держави (особливо в зонах кордону з Румунією та на південному узбережжі Криму), на думку вченого, — цілковита реальність. За допомогою нового приладу сейсмологи зможуть із точністю визначати небезпечні зони, що допоможе уникнути людських жертв.
До слова, Петра Слинька «заманювали» на наукові конференції в Бонн і Брюссель, аби представити винахід, проте медик не погодився, каже, що виступити вперше з новим інстументальним методом хоче на Батьківщині, — для нього це принципово.
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
