Кандидат прийматиме «парад»

18.03.2006

      На тлі досить млявої і невиразної агітаційної діяльності 14 кандидатів на посаду міського голови Донецька нудьгувати час від часу не дозволяє хіба що один із них — 37-річний Сергій Солонін. «УМ» вже якось розповідала про його передвиборчу програму «Донецьк — столиця планети Земля», що постійно оновлюється та доповнюється. Свіже тому підтвердження — у Донецьку біля пам'ятника Джону Юзу заплановано провести «парад знищення плебейської культури». Само собою, «під егідою» кандидата в «мери», лідера націонал-патріотичного громадського руху «Нащадки Джона Юза» Сергія Солоніна.

      Сам парад, як інформує прес-служба епатажного кандидата, має вигляд публічного спалювання в багатті «книг та інших символів плебейської культури, що понад півтора століття поневолювали свідомість співгромадян, спотворювали їхній світогляд». До такого рішучого кроку «Нащадки» вирішили вдатися з серйозної причини — у їхнього лідера вже урвався терпець, і він більше не має наміру миритися з тим, що «дітей у школах змушують вчити оди деспотичному режиму плебеїв».

      Насамперед у центрі Донецька беруться спалити твори Толстого та Достоєвського, а також праці «апологетів соціалістичного режиму — Леніна, Сталіна, Маркса». Така ж незавидна доля чекає й книги «збоченців» Набокова і Войновича. Бо останні автори, виявляється, сіють «зерно розбещення» у свідомості молодого покоління. ( Їй-бо, кандидат трохи відступив від своєї передвиборчої програми, бо раніше обіцяв інакше займатися «сексуальною освітою» молоді — змусити кабельних операторів підключити до всіх шкіл Донецька провідні європейські еротичні канали). «Ми знищимо праці цих плебеїв! — нахваляється Сергій Солонін. — А їх самих треба було спалити на вогнищі в їхню епоху».

      Завершується «парад» програмною промовою претендента на посаду міського голови міста та імпровізованою прес-конференцією. І в тому, що біля пам'ятника Джону Юзу буде перед ким виступати, організатори акції, схоже, не сумніваються. Бо, мабуть, мають на увазі анекдотичну історію про одного недоумкуватого палія. Пам'ятаєте? Отого самого, який з дурного розуму підпалив скирту, а потім щиро дивувався: «Бач, як палити — нема кому. А як грітися, всі позбігалися!».