Далекоглядні підсумки

      У відремонтованій конференц-залі Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту стало значно світліше, тож не дивно, що й «дебютна» зустріч із пресою в оновленому приміщенні відбулася у райдужній тональності. Офіційно вона була присвячена підсумкам Олімпіади в Турині, але, вочевидь, час для аналітики ще не прийшов — святкувати успіхи у нас завжди полюбляли довго і зі смаком. Нічого в цьому поганого немає — гірше, коли досягненням спортсменів не віддавали належне. Мабуть, недоречно було в такій ситуації відволікатися на питання на кшталт, чому високий потенціал наших біатлоністів за умови цілковитого сприяння упродовж двох останніх олімпійських циклів приніс лише одну «бронзу», та й то завдяки «легіонерці» з Росії.

      Міністр Юрій Павленко заявив про бажання створити в Україні потужні центри олімпійської підготовки. Розпорядженням Президента визначено перелік спортивних об'єктів, які будуть суттєво реконструйовані та оновлені. Упродовж двох років планується створити чотири сучаснi центри з олімпійської підготовки та низки спортивних об'єктів, де спортсмени зможуть повноцінно готуватися до відповідальних змагань. Центром підготовки з зимових видів спорту стане навчально-спортивна база «Тисовець», що в містечку Сколе Львівської області. Її реконструкція та облаштування мають бути завершені до наступного зимового сезону. Підготовка до літніх змагань здійснюватиметься на базі спортивних об'єктів Криму. Також буде прискорено реконструкцію Центру льодових та інших видів спорту під робочою назвою «Олімпійське селище» на Льодовому стадіоні столиці. Цей комплекс площею 17 га передбачає створення сучасного палацу для льодових видів спорту, залу для ігрових видів та легкоатлетичного манежу.

      Крім того, Центр олімпійської підготовки з ігрових видів спорту планується створити в селищі Гореничі під Києвом. Павленко розповів також, що до 1 грудня 2007 року буде завершено реконструкцію Олімпійського дому у столиці. Зрозуміло, що усі ці проекти буде реалізовано, якщо не виникне бюджетних та відомчих перешкод. З цією метою потрібно систематизувати бази різного підпорядкування. Зокрема, зараз розглядається можливість передачі до державної власності спортивних об'єктів, які належать профспілкам України. За словами міністра, це дозволить державі комплексно розвивати як спортивну інфраструктуру, так і види спорту, якими можна займатися на цих об'єктах.

      Насамкінець чиновник гарантував, що призери Олімпійських ігор і їхні тренери отримають державні грошові винагороди найближчим часом: «Днями на банківські картки бронзових призерів надійдуть грошові винагороди у гривневому еквіваленті 50 тисяч доларів США». Разом зі спортсменами будуть відзначені їхні тренери — Микола Морозов — тренер фігуристів Олени Грушиної та Руслана Гончарова, особистий тренер Лілії Єфремової Костянтин Вайгін та головний тренер штатної збірної команди України з біатлону Євген Колупаєв. Розмір грошової винагороди тренерів становить 50 відсотків від «виграшної» премії спортсмена. Крім того, призери упродовж двох років одержуватимуть президентську стипендію в 6 тисяч гривень щомісяця. Наголосити на цьому довелося не випадково, бо з попередніми олімпійськими виплатами весь час траплялися якісь проблеми. Найбільшою ж вадою для оптимістичних проектів міністра може стати одна сумна традиція — після кожних виборів у країні сфера керівництва вітчизняним спортом зазнає пертурбацій і, як мінімум, на півроку «зависає» у перехідному стані.