У передвиборчій програмі ПР обіцяє, що всі матимуть змогу здобути якісну вищу освіту, але про боротьбу з корупцією нічого не сказано. «Регіонали» виступають за держзамовлення для села та відновлення статусу молодого спеціаліста. Водночас у програмі не виявлено пропозицій щодо покращення матеріального забезпечення вчителів. Рівень законодавчої діяльності з проблем освіти також низький. До комітету з питань освіти та науки не входили представники цієї партії. Виступає за надання російській мові статусу другої державної. Представника політсили на обговоренні не було.
Блок виступає за введення ринкових відносин в освіті, вважає, що нормальною є ситуація, коли діти мають можливість отримати освіту за рахунок держбюджету, за гроші батьків чи частково — за рахунок держави, частково — за батьківські чи кошти підприємства-спонсора. Експерти відзначили, що для БЮТ практично непоміченими залишилися проблеми сільської школи. БЮТ декларує можливості вільного доступу до якісної освіти на рівних правах, проблему корупції тут розглядають як кризу суспільного розвитку й відсутності відповідного типу культури в суспільстві. Представника від БЮТ на обговоренні не було.
Послідовно вирішують проблеми сільської школи. НСНУ підняло зарплату вчителям та науковцям, політична сила виступає за збільшення до 500 у.о. вчительської зарплатні (науковці мають отримувати подвійний оклад) та за формування середнього класу на базі культурно-освітянської еліти. Проблему корупції пропонують вирішити за допомогою введення незалежного загальноукраїнського тестування для випускників та абітурієнтів. Декларується підвищення якості освіти та державна підтримка навчальних закладів відповідно до якості навчання учнів або студентів: чим кращими є результати тестування, тим на більшу допомогу може сподіватися заклад. Кожен випускник школи, як обіцяє передвиборча програма НСНУ, вмітиме працювати на комп'ютері та володітиме іноземною мовою.
Ігор Юхновський під час «круглого столу» на питання відповідав найбільш зважено та професійно. Обіцянки підкріплювалися чітким планом дій після досягнення задекларованої мети.
Експерти зазначили, що освітня проблематика є нечітко прописаною. Представник блоку, який, до речі, відповідав російською мовою, підтвердив, що політична сила, яку він представляє, справді не виділяє проблеми освіти серед інших загальнодержавних проблем. Партія обіцяє їх владнати, кажучи, що тоді і в освіті все стане добре. Пан Надрага сказав, що блок виступає з пропозицією надати освітянам статус держслужбовців, проти чого категорично виступила Тамара Прошкуратова (блок «Не Так!»), сказавши, що таким чином учителі не матимуть права на довгу відпустку та будуть зобов'язані відбувати в школі повний робочий день. Проте Недрага нагадав, що держслужбовці мають право на пенсію, що відповідає 80 відсоткам окладу.
КПУ виступає проти платної освіти та приватних навчальних закладів. Микола Шульга як приклад того, що освіта має перейти на вищий рівень, навів досвід Радянського Союзу. Проте він зовсім не вказав, як партія пропонує боротися з корупцією, яку породила радянська система. КПУ також гарантує надання першого робочого місця, тобто пропонує модель освіти планової економіки.
Соціалістична партія України
СПУ вважає освітню сферу однією з пріоритетних для розвитку суспільства та особистості. Партія вимагає забезпечення безкоштовної освіти та боротьби з корупцією, але не пояснює, з якого джерела буде поповнювати державний бюджет, щоб фінансувати соціальні видатки, якi зросли, в тому числі освітні.
На думку експертів, програма має майже класичний ліберальний характер і не має конкретних пропозицій з удосконалення існуючої ситуації. Основна увага сконцентрована на гаслах про пріоритети в гуманітарній сфері.
Тамара Прошкуратова поводила себе дуже активно, вона справді переймається проблемами вчителів. Проте програма партії у сфері освіти не справляє враження чіткої. Блок виступає за збереження квоти для сільських дітей при прийнятті їх до ВНЗ, а також пропонує прийняти закон, у якому б ВР зазначила, що держава винна вчителям недовиплачену їм заробітну плату. Юхновський попередив, що якщо рахувати заборгованість із 1991 року, то для держави це або боргова прiрва, або жахлива iнфляцiя. Експерти відзначають неконкретність передвиборчої програми блоку щодо освітніх проблем.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
