І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Зареєструватися й одержати мандат удалося не всім членам спілки — на збори селяни проходили через кордон охоронців. (автора.)
З минулого року «Міжгір'ям» керує 45-річний Станіслав Іваніщенко, син Героя соціалістичної праці Луки Іваніщенка, який головував тут майже півстоліття. Минулого року цей поважний чоловік помер, і його посада перейшла синові у... спадщину. Селяни пригадують, як приїхали до них тоді чиновники з району й заявили, мовляв, оце традиція така, ви ж знаєте, як батько добре господарював.
Словом, кажуть люди, нав'язали їм нового керівника, навіть не зважаючи на те, що він не має освіти — працював у господарстві під батьківською опікою постачальником. Тоді на позачерговій виконавчій раді спілки ніхто проти слова не сказав. Тепер, коли промайнув майже рік, люди чухають потилиці: мовляв, не можна було за батьківським авторитетом про здібності сина судити, а серед низки причин, чому найшла коса на камінь, називають земельні паї й те, що керівництво до їхньої думки не прислухається, ставлячи власний інтерес понад усе.
Переконатися в тому, що у спілці тепер не все гаразд, можна було на тих самих зборах СКВ «Міжгір'я», які проводили у клубі Скородистика. Адже потрапити на зібрання могли не всі бажаючі: чимало людей, котрі працюють у господарстві 5—8 років, не одержали мандата учасника, і в зал їх просто не впустили. Люди клянуться, що писали заяви про вступ до спілки, і те, що їх чомусь не прийняли, для них є повною несподіванкою. В таких діях вони вбачають руку керівництва, яке зацікавлене у голосах пенсіонерів, котрi не виступають проти начальства і будуть голосувати за вказівкою керівників спілки.
Не пустили в зал і пресу, а пан Іваніщенко на ходу сердито кинув представникам ЗМІ: «Ми вас сюди не запрошували!». Таку «гостинність» керівництва «Міжгір'я» селяни пояснили нам тим, що батьки спілки не зацікавлені у тому, аби громадськість дізналася про їхнє свавілля. На зібрання довго не міг потрапити і представник місцевої влади — голова Іркліївської сільради Василь Юрченко. Таке ставлення до себе пан Василь пов'язує з тим, що він займає не таку позицію, як того хочеться керівництву спілки. «Я вважаю, що все має бути за законом: якщо людина має право на пай, значить, це повинно виконуватися. А керівництво «Міжгір'я» переконане, що коли люди матимуть паї на руках, то почнеться розвал господарства. Такі переживання я розумію, багато господарств порозпадалися, але є й ті, які непогано працюють. То, може, варто зробити так, щоб, з одного боку, забезпечити законні права та інтереси селян, а з іншого — потурбуватися, аби господарство не розвалилося», — наголосив «Україні молодій» Василь Юрченко.
Коли загальні збори спілки нарешті розпочалися, то у фойє клубу залишилися не при справах осіб 50 ображених працівників спілки: вони обліпили двері, прагнучи почути те, що відбувалося у залі — там стояв неймовірний крик. Правда, довго нудьгувати їм не довелося. Через певний проміжок часу із залу в фойє ринувся обурений люд. Емоції вихлюпувались через край і трохи не довели народ до рукопашної: один з керівників спілки одержав від когось iз селян стусана. Добре, що того чоловіка вчасно зупинили.
«У повістці йшлося про реорганізацію спілки, а на зборах спочатку оголосили: «Хто за те, щоб зберегти спілку?», а потім кажуть: «А тепер підніміть руки ті, хто за розвал «Міжгір'я». Навіщо ж так маніпулювати людьми?» — пояснив нам причину масового покидання зборів один із чоловіків, зазначивши, що керівництво спілки думка селян не цікавить, бо вони переконані, що люди нічого не доможуться. «Я навіть не знаю, який мені пай належить, не маю ніяких документів на нього, кажуть, що тільки у списку є. Нам дали зерна півтонни, говорять, це за пай. А за який пай — не відомо».
Тим часом землі в колективній власності господарства — 2805,6 га, з них орної — 2621,7 га. «На ці ж збори запросили тільки певну кількість людей, які підкоряються начальству, та ще пенсіонерів звезли, котрі про свої права мало що знають», — додає інженер-будівельник «Міжгір'я» Василь Білик. «Зрозумійте, я хочу, щоб усе вкупі було — земля, майно і наш колектив. Але я хочу мати документ на руках, який засвідчить, що у мене є земля», — каже тракторист Іван Півень. «То давайте статут спілки складемо відповідно, наприклад, укладемо угоду, щоб 5 років ніхто не забирав зі спілки свої паї, щоб збори щороку проводилися і керівництво перед людьми звітувалося, скiльки чого закупили, скільки чого зібрали, яка врожайність, який доход маємо. А через 5 років подивимося, чи все нас влаштовує у такому господарюванні. Якщо когось щось не влаштовуватиме у такій співпраці, то він має право взяти свій пай і йти чи до Андрія, чи до Адама, інші ж продовжують угоду, щоб керівники спілки відчували контроль з боку пайовиків», — зазначає бригадир тракторної бригади Анатолій Литвин.
«Я 41 рік пропрацювала тут — 16 років дояркою, 25 років буряки полола. Троє дітей маю, як малими були — робила, навіть в декреті не сиділа, маю медаль «За трудову доблесть». То як же мені тепер боляче, що так до нас ставляться. Ми ж не за те, щоб розділитися, ми за те, щоб зберегти усе, як воно є. Нехай нам віддадуть тільки документи на землю», — трохи не плаче пенсіонерка Катерина Сененко. «Чого пресу не пустили? Це що, таємниця? Якщо люди не мають права голосу, то вони принаймні мають право послухати», — включається в імпровізовану прес-конференцію член спілки Михайло Скрипка. — Нехай вони видадуть нам документи на землю, і ми створимо кооператив, виберемо голову і будемо працювати. А так ми повністю безправні».
До болючої теми про земельні паї, що йде на підвищених тонах, бо пече селянам і серце, і душу, долучається депутат Чорнобаївської районної ради Олександр Юхно, вчитель місцевої школи, якого в зал теж не пустили. Він каже, що є спадкоємцем земельного паю у «Міжгір'ї»: його бабуся померла ще чотири роки тому, і він, й інші спадкоємці, яких у чотирьох селах набереться чимало, не мають на них прав і не одержують від господарства плати за користування паями.
Доки фойє клубу в Скородистику гуде від людського обурення, немов вулик, у залі, наче нічого й не сталося, продовжуються збори. Кворум є, і Станіслав Іваніщенко та його заступники можуть вирішувати, як зберегти спілку колективних власників від розвалу. І таке рішення було прийняте. Як розповів Михайло Забара, начальник управління агропромислового комплексу Чорнобаївської райдержадміністрації, який був присутній на зборах, члени спілки більшістю голосів вирішили не реформувати «Міжгір'я», проголосували вони також за те, щоб майбутні 5 років керівником залишався Станіслав Іваніщенко.
«Збори не можуть скасувати закон і указ Президента про розпаювання, це повинно виконуватися обов'язково. На мою думку, керівникам спілки забракло мудрості справитися з ситуацією: з людьми треба працювати і до їхньої думки прислухатися. Скажу, що сьогодні «Міжгір'я» є одним із кращих господарств Чорнобаївщини: якщо район надоює 25 відсотків молока всієї Черкаської області, то 10 відсотків із них дає ферма цієї спілки. І хто знає, якщо люди заберуть свої паї — чи не підуть ті корови на м'ясо», — зазначає Михайло Забара. «Право власників спілки вирішувати питання реформування, а хто не згодний iз рішенням зборів — має право звертатися до суду, і я знаю, що такі люди є», — додає голова Чорнобаївської райдержадміністрації Володимир Гресь.
На жаль, з'ясувати ставлення щодо ситуації у спілці колективних власників «Міжгір'я» у його керівника Станіслава Іваніщенка «Україні молодій» так і не вдалося. Як і перед зборами, так і пізніше, по телефону, він відмовився від будь-яких коментарів і кинув слухавку.
«У нашій громаді в людей нині різний настрій. Ті, хто ближче до керівництва «Міжгір'я», задоволені рішенням зборів, а ті, котрі хочуть, щоб виконувався закон, будуть звертатися до суду. На мою думку, йде порушення закону України в окремо взятому господарстві», — підсумовує голова Іркліївської сільради Василь Юрченко.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>