Хочеш — Сталіна, а хочеш — голу жінку...

      Запоріжцям не пощастило: на Масницю вперше за багато років в обласному центрі не відбулося публічного поїдання млинців. Подейкують, ніби чинний міський голова Євген Карташов вирішив не «нахиляти» для організації свята бізнесменів — мовляв, він і без такого приводу не сходить з екранів місцевих телестудій, щедро роздаючи в усіх мікрорайонах подарунки. Не зобов'язує закон мера-кандидата виявити скромність і піти у відпустку. Тож на перегонах із Карташовим можуть позмагатися максимум двоє конкурентів — бізнесмен-«регіонал» Володимир Кальцев та нардеп із партії «Реформи і порядок» Петро Сабашук.

      Місцевий політолог Роман П'ятиборець каже, що у Запоріжжі до «мерських» кандидатів інтерес на кілька позицій вищий, аніж до кандидатів у народні депутати.

      Крім згаданих достойників, ще дві дюжини претендентів керуються олімпійським принципом: головне — участь, а не перемога. Учитель, слюсар, безробітний... Є у списку навіть Сталін (донедавна — Георгій Дружков, очолював службу реклами облгазети «Индустриальное Запорожье»). Студент-третьокурсник Ігор Артющенко вважає, що «містом має керувати «покоління «пепсі», тому я балотуюсь».

      Конкретніше завдання, можна не сумніватися, одержав електрослюсар «Запоріжбуду» Сергій Карташов — відібрати чимбільше голосів у Карташова «справжнього». Та сталася несподіванка: робітник поповнив список безробітних, звільнившись нібито за власним бажанням. Навряд чи бідуватиме — не міг він «за так» знятися з виборчих перегонів...

      Знову тішить виборців лідерка запорізької організації партії «Єдина родина» Олена Солод — та сама домогосподарка, яка попередні вибори хотіла виграти під іменем Осами бен Ладена (завадив Комунарський РАГС, відмовивши жінці у зміні імені), а під час прямого телеефіру на ТБ влаштувала сеанс стриптизу. Листівки з портретом оголеної «леді» — до речі, матері двох дітей — знову з'явилися на стінах, стовпах і в інтернеті. Голосуватимуть за таку кандидатку передусім путани й наркомани, бо ж пані Солод обіцяє легалізувати проституцію і марихуану. Як мер вона має намір набрати у свій штат... двісті охоронців з дітородним органом, не коротшим, аніж десять відсотків зросту.

      Класна передвиборча програма. Однак не з цієї причини Олександр Вишневецький — чоловік Олени — не віддасть їй свого голосу: він також балотується.

      За епатажністю з пані Солод може посперечатися хіба що журналістка Ірина Літош (віднедавна — Перепеліцина). У розповсюдженій 80-тисячним накладом газеті лідер міського осередку партії «Братство» обіцяє, що, ставши мером, місцевих чиновників-бюрократів-корупціонерів буде «сажать и вешать без суда и следствия».

      Словом, запоріжцям є з кого вибирати. І дивуватися є з кого.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Іван Морщавка, міський голова Енергодара, що в Запорізькій області, вирішив стати мером... без виборів. Він чи не єдиний з-поміж діючих в області градоначальників не заявив міськвиборчкому свого бажання балотуватися знову. Обрали Морщавку, замість достроково відправленого у відставку Георгія Яковлєва, 12 червня минулого року, відтак він упевнений, що термін його каденції спливає лише влітку 2009-го («хіба що мене позбавлять повноважень особисто прокурор із «губернатором» чи розіпне міськрайонний суд!»). Відтак Морщавка подав до прокуратури дві заяви з приводу нелегітимності намічених на 26 березня виборів міського голови. А причиною, з якої в Енергодарі влаштували «дострокове» голосування, Морщавка називає те, що він нібито перейшов дорогу місцевим «прихватизаторам».

      Людям з області довелося звернутися за роз'ясненням до Центрвиборчкому. З Києва підтвердили: ніяких винятків бути не може, термін усіх «мерських» каденцій спливає у березні 2006 року. Морщавка ж усе одно заявляє, що нікому місцем не поступиться...