«Омаре», міо!

      Любителі підводного туризму та дайвінгу відтепер мають ще одну можливість отримати заряд позитивних «морських» емоцій, не виїжджаючи для цього за кордон, — в Балаклаві урочисто спустили на воду перший в Україні туристичний підводний човен «Омар». Цей апарат раніше виконував дещо іншу функцію — служив науці, досліджуючи морське дно. Його можна використовувати і в геологічних, археологічних, рятувальних заходах і навіть кінозйомках. Відтак народилася ідея застосувати цей човен у туризмі. Адже подібна підводна апаратура активно застосовується в Єгипті, Кіпрі, Іспанії і користується шаленою популярністю. До того ж дно Чорного моря — особливе й малодосліджене. Цікаве воно, перш за все, тим, що в ньому сила-силенна різноманітної затопленої військової техніки різних часів, предметів старовини та природних явищ — кораблі, літаки, якорі, античні амфори, розломи земної кори, підводні скелі.   

      Загалом в «Омарі» може поміститися 4 особи — троє туристів та пілот. Під водою човен здатен перебувати до 6,5 години. А коштуватиме така екскурсія щонайменше 70—100 доларів. Приймати ж туристів на борту човен почне у травні. Щоправда, вже зараз охочих побачити морське дно з ілюмінатора «Омара», сфотографувати його чи зняти на відеокамеру, кажуть автори проекту, багато. Загалом же, аби потрапити на цьому човні під воду, не потрібно проходити медичне обстеження чи технічну підготовку. Достатньо мати гроші й бажання.  

      Але для того, щоб привабити клієнта, слід мати цікаву експозицію і захоплюючi легенди. Їх автори проекту обіцяють. За словами директора держпідприємства «Укрдайвінг» Марії Бусигіної, вже зараз фахівці працюють над розробкою нормативно-правової бази, за якою всі підводні об'єкти — уламки кораблів, літаків абощо — матимуть статус музейних — це має уберегти цінні експонати від розкрадання й знищення. Бо Департамент підводної спадщини України НАНУ вкрай занепокоєний долею археологічних цінностей, які лежать на дні Чорного моря. Його директор Сергій Воронов каже: «Усе, що під водою, — це матеріально-історичні цінності, що належать державі, і їхню долю можуть вирішувати тільки вчені». На даний момент уже зафіксовано 122 випадки демонтажу і розкрадання підводної спадщини. За 879 об'єктами, що стоять на обліку, вже введено археологічний нагляд. Прийнятий також закон, який забов'язує кожне судно, що відправляється у відкрите море для будь-яких промислів, мати на борту археолога, який би слідкував за характером робіт і вирішував, що із «здобичі» має належати науці та державі. Але поки що, це тільки на папері, далеко не кожен власник приватного судна без заперечень погодиться на такі умови.

      Уже найближчим часом найцікавіші об'єкти, розповідає пані Марія, буде стягнуто в Мармурову бухту біля Балаклави (виймати ці експонати з води не можна, бо вони від повітря руйнуються). Спочатку бухту почистять, створять у ній спеціальний майданчик і облаштують справжній унікальний музей під водою. Чекатиме на цікавих і справжня «корабельна» легенда.

      «Тут, біля Балаклави, у листопаді 1854 року почалася жахлива буря, під час якої потонули 33 кораблі — в основному британські, — розповідає Сергій Воронов, директор Департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України. — Такої кількості суден за одну ніч ще ніколи не гинуло. А найвідомішим серед них був корабель, який у народі називають «Чорним принцом». На ньому під час катастрофи мало бути дуже багато золота та срібла — начебто вся зарплата британської армії. Російська влада свого часу навіть продавала ліцензії на пошуки й підняття цього корабля і Японії, і Німеччині, й Італії, i непогано на цьому заробила. Але єдина власниця цього корабля — Британія — так і не виявила бажання шукати скарби. Тому, думаю, що грошей на кораблі насправді не було. Японці ж знайшли металевий корпус «Чорного принца» й кілька срібних монет... Багато хто вважає, що корабель затонув уже після того, як вивантажив усі коштовності у Стамбулі, де був штаб інтендантської служби. Або ж самі британці підняли ці гроші — після катастрофи вони перебували тут ще 8 місяців... Але легенда залишилася. І бажаючих шукати «Чорного принца» та його скарби вистачає». Сергій Воронов певен, що дивитися у Чорному морі є на що. «За нашими підрахунками, тут більше півсотні кораблів і літаків», — каже він. Та й відомий у світі археолог Роберт Болард, який колись знайшов і дослідив сумнозвісний «Титанік», вважає Чорне море справжнім музеєм. Уже цього року з бюджету буде виділено 150 мільйонів гривень для дослідження (вчені говорять про цифру в 1000 об'єктів) і складання реєстру об'єктів підводної спадщини. У перспективі ж на базі виявлених об'єктів Першої та Другої світових воєн буде створено загалом три підводно-археологічні музеї.

      Але і це ще не все. За словами Марії Бусигіної, у Балаклаві планують реалізувати ще один проект — замовити у росіян цікавий підводний апарат. «Він у кілька разів менший, ніж «Омар», повністю скляний і працює за принципом велосипеда, — розповідає пані Марія, — занурюючись у воду, ви рухаєтеся в морі, як на велосипеді, — виходить дуже корисна для здоров'я екскурсія. У цьому підводному човні один пілот і один пасажир». Уже в серпні такий апарат випробовуватимуть у Балаклаві, щоправда, вартість екскурсії на ньому буде значно бiльша.

      Загалом же Балаклава незабаром матиме всі шанси претендувати на звання такої собі столиці дайвінгу та морської справи. Адже тут створюється, за державною програмою, Дитяча морська академія — у ній навчатимуться діти від 12 до 18 років. Передбачається створення двох факультетів — парусної справи та дайвінгу. Юні любителі моря з усієї України вивчатимуть кораблебудування, підводну археологію тощо. А ще вони багато практикуватимуть. Уже зараз в арсеналі академії є катер, збираються купити шлюпки. І віднедавна з'явився ще один унікальний експонат — науково-експериментальне судно, бойова лодія «Сварог», відоме дітище чернігівських майстрів. Його дітям подарувала Національна академія наук України. Документи, які підтверджують передачу унікального історичного судна Балаклаві, вручив Сергій Воронов — беззмінний капітан «Сварога». За шість років на цій лодії пройдено практично всі древні шляхи, які зв'язували Русь з іншими країнами. Судно побувало в Азовському морі, Балтійському, Чорному, Каспійському. Відтепер на ньому ходитимуть юні моряки.

Марина ТКАЧУК,

Інна ШАКАРЬЯН.

      P. S.Дякуємо за сприяння у створенні матеріалу Національній туристичній організації, страховій групі «ТАС», компаніям «UM Air» та «Пан Юкрейн».