Вiктор Ципрiян. (Фото Валерiя СОЛОВЙОВА.)
Із приходом весни мало не кожен із нас відчуває ослаблення організму, поганий настрій, стає важко зосереджуватися, переслідує сонливість. Ще зі школи знаємо, це — брак вітамінів. Зі свого радянського дитинства я пам'ятаю лише два види вітамінних препаратів — великі пігулки вітаміну С та невеличкі жовтенькі кульки полівітамінів. А сьогодні їх просто безліч — як імпортних, так і вітчизняних. За різною ціною. Але на які з них варто витрачати кошти? Можливо, краще натомість пити різноманітні соки? Які весняні витрати на здоров'я будуть найбільш доцільними, на чому зосередити увагу? З цими запитаннями «УМ» звернулася до доктора медичних наук, завідувача кафедрою гігієни харчування Національного медичного університету імені Богомольця Віктора Ципріяна.
— Джерела надходження вітамінів в організм людини дуже різноманітні, нема одного універсального продукту, який би вміщував у собі всі потрібні людині вітаміни, — наголошує науковець. — Для того щоб отримувати більш-менш повний спектр, треба вживати різноманітну їжу щодня. Відомо, що при зберіганні овочів та фруктів (навіть в оптимальних умовах) із часом кількість вітамінів зменшується. Споживаючи таку саму кількість їжі, як завжди, ми вже вітамінів взимку та весною отримуємо менше, ніж влітку чи восени. Ось чому в цей період в організмі людини вітамінів стає менше від потреби. Коли ця недостатність вітаміну триває чималий період, то в організмі починають відбуватися метаболічні зміни, тобто порушується обмін речовин, і лікарі говорять про гіповітаміноз. Організм людини так працює, що запастися може тільки жиророзчинними вітамінами (А, Д, Е), а от водорозчинними нам треба поповнювати організм щодобово. Йдеться про вітаміни групи В, РР та інші. Недостатність вітамінів в організмі відбивається на самопочутті людини, на її реакції на навколишні негативні фактори, вона починає частіше хворіти. Коли не вистачає вітаміну С — аскорбінової кислоти, то людина починає швидко стомлюватися, їй весь час хочеться спати, знижується її працездатність.
— Зараз у магазинах починають з'являтися парникові огірки, помідори, зелена цибуля, кріп, петрушка. Чи можна розраховувати на парникові овочі як на серйозні джерела вітамінів?
— Овочі і фрукти, які були вирощені в інтенсивних умовах, менш багаті на вітаміни, ніж ті, що вирощуються у звичайних умовах. Але вживати їх все одно корисно.
— А що можна сказати відносно консервів? У них можна відшукати хоч якісь вітаміни?
— Вітаміни у консервах — це необгрунтовані фантазії, бо консервована їжа — це мертва їжа. Навіть при звичайній обробці продуктів (наприклад, коли ви варите борщ або суп), то там 30 відсотків усіх вітамінів руйнується. А при стерилізації і температурі плюс 120 градусів у промислових умовах вітаміни взагалі знищуються. В Америці всю сокову продукцію обов'язково вітамінізують до такої концентрації вітаміну С, яка була до початку пастеризації.
— У нас також інколи трапляється напис на упаковці, що сік містить вітамін С.
— Але ж ніхто не пише, скільки саме того чи іншого вітаміну міститься в тій рідині, що зараз називають соком. Пишуть, які вітаміни присутні, а от саме кількості не показують. Чому? Бо там від потрібної людині кількості вітаміну після обробки вже майже нічого й не залишилося. Якби вказували кількість, то людина знала, що вибрала сік, де, наприклад, міститься лише 2 міліграми вітаміну С. На добу організм людини потребує вітаміну С 70 міліграмів. Це означає, що для досягнення добової норми у вітаміні С треба буде випити 35 стаканів соку. Хто це може собі дозволити? Людина має право вибирати продукцію із достатньою для неї кількістю вітамінів, а виробники повинні друкувати цю інформацію на упаковках. Моя точка зору, що вся наша сокова продукція — це нi що інше, як обдурювання споживача.
— Чи є сенс купувати заради вітамінів соки з порошків?
— Я взагалі обурююсь бездіяльністю міністерства АПК. Як можна дозволяти таке робити? Відомо, що в Ізраїлі сушать українські фрукти й овочі, виготовляючи таким чином порошки. Потім ці порошки надходять в Україну, де їх розчиняють у воді разом з ароматизаторами, а потім цей продукт називають «соком». Як можна називати соком те, що пройшло подвійну переробку? Що там корисного з вітамінів після цього в них може залишитися? Це вже не соки — це напої.
— А як краще самим переробляти фрукти, щоб менше псувати їх вітамінну цiнність?
— Кращий спосіб консервування — це замороження. Так роблять в усьому світі. Щоб краще зберегти вітаміни, заморожені овочі треба залити холодною водою, дати розморозитися і саме на цій воді далі їх варити. Йдеться про компот, кисіль чи суп.
— Чи правда, що варити треба обов'язково під закритою кришкою, щоб менше руйнувалися вітаміни?
— Це має значення лише для зменшення випаровування йоду. Коли ми готуємо їжу у відкритій каструлі, то 60 відсотків йоду втрачаємо. Це дуже летюча речовина. Йод — не вітамін, а мінеральний мікроелемент, але вітаміни якраз краще вживати в поєднанні з мінеральними мікроелементами.
— Які продукти треба вживати для нормального насичення організму йодом?
— Продукти, що містять йод, дуже дорогі. Не кожна людина в наших умовах може купити собі сьомгу чи там горбушу, навіть оселедець.
— Але ж можна зупинитися і на морській капусті?
— Це дуже корисний продукт, але ж ви її не будете їсти щодня. Проблема в тому, що немає регулярного споживання продуктів, що містять йод, а потрапляти цей елемент в організм повинен щодня в кількості 200 мікрограмів, а для вагітної жінки щодобова норма — 400 мікрограмів (це потрібно, щоб дитина потім була розумною). Коли ж ви використовуєте сіль, то ви її щодня додаєте у страви. З йодною недостачею в Україні проблеми не тільки в Карпатах. Справа в тому, що рівень споживання морепродуктів населенням нашої країни зменшився у три рази за часи незалежності — з 18 кілограмів до 6 кілограмів на рік. Оселедець купити вийде сьогодні дорожче, ніж курячі стегенця.
В Україні зараз зафіксований середній та легкий дефіцит йоду. Але ми дуже обережно підходимо до йодування солі. Населенню пропонуємо зараз йодовану сіль із помірною кількістю йоду, бо збільшувати дози споживання цього елементу потрібно поступово. Якщо на тлі глибокого дефіциту йоду людина прийме зразу дуже велику дозу, йдеться про тисячу мікрограм, то це може викликати серйозне захворювання. Зараз ми намагаємося вивести споживання йоду в нашій країні на легкий ступінь недостатності, а потім вже подбати і про повну її ліквідацію — з часом будемо більше насичувати сіль йодом. Якщо продовжити розмову про необхідні для людей мікроелементи, то треба зазначити, що дуже часто в наших жінок зустрічається дефіцит заліза в організмі, а у чоловіків — нестача кальцію. Кальцій ми отримуємо з молока та молочних продуктів. Чоловіки стали мало пити молока, перейшли на пиво — тому майже у всіх чоловіків спостерігається дефіцит кальцію — остеопороз. Щоб цього не відбувалося, молочні продукти потрібно споживати щоденно. Треба вживати органічний кальцій, а не мінеральний. Зараз придумали препарати «Осад Мертвого моря», «Кораловий кальцій» — все це «лапша» на вуха споживачів. Ці препарати коштують шалених грошей, а користі від них дуже мало, бо організмом засвоює з них лише 10 відсотків.
— Скільки ж i яких саме вітамінів та мікроелементів треба споживати людині, щоб бути здоровою?
— У зв'язку з тим, що людина веде зараз не дуже активний спосіб життя, «вітамінопрофілактика» повинна проводитися не тільки весною, а й протягом усього року. Чим ширший спектр вітамінів у препараті, чим більший спектр мікроелементів у ньому, тим краще це для людини. Рекомендовано вживати половинну кількість фізіологічної дози за рахунок вітамінних препаратів, а решту ви отримаєте з продуктів харчування. Або можна добову норму вживати через день. Не треба привчати свій організм до великої кількості вітамінів. Влітку можна й перерву зробити, коли є можливість харчуватися різноманітніше, коли у раціоні є свіжі фрукти, овочі, молоко, м'ясо, зернові...
Проблема гіповітамінозу пов'язана ще й з кількістю їжі, яку ви споживаєте. Коли у вас невеликі енерговитрати, сидячий спосіб життя (це щоденні витрати приблизно 2200—2500 кілокалорій), то хоч яку б ви їжу їли, у вас просто запрограмований 50-відсотковий дефіцит вітамінів. У того, хто багато фізично працює (витрати близько 3500 кілокалорій на добу) дефіцит вітамінів становить 30 відсотків. Так відбувається тому, що при більших енерговитратах людина з'їдає більше їжі й тим самим отримує й більше вітамінів. Важка фізична праця забирає в людини до 5 тисяч кілокалорій у день . Солдат царської армії на маневрах мав 9 тисяч кілокалорій витрат. Він за день з'їдав півтора кілограма житнього хліба, двічі їв кашу з м'ясом і стільки ж — щі з м'ясом. Ця велика кількість їжі мала й достатню кількість вітамінів.
Ми стали отримувати менше вітамінів із їжі через зменшення її кількості, бо свої енерговитрати зменшили. Спеціалісти радять збільшувати фізичну активність. Мінімум 30 хвилин в день треба займатися фізкультурою. Другий фактор — це зниження якості продуктів, які ми споживаємо. Третя причина — дуже велику кількість споживаємо рафінованої їжі. Їмо білий батон замість житнього хліба, в якому більше вітамінів та мікроелементів. Їмо рис шліфований, а не в оболонках. Ласі до кондитерських виробів — а це вже чисті вуглеводи. А от багатими на вітаміни крупами — нехтуємо. До речі, найкорисніші вівсянка та гречка, бо вони низькокалорійні та дуже біологічно цінні, що треба сказати й про рослинну олію.
Шкода, що ЗМІ так мало уваги звертають на питання культури споживання щоденної їжі. Трафологічна культура населення (культура споживання продуктів) у нас дуже низька. Пишуть і показують по телебаченню такі страви, що лише на свята можна приготувати і що кожен день їсти просто не будеш. Люди не звикли до різноманітного споживання їжі, особливо у сільській місцевості. Тут, як правило, головний продукт — хліб із салом.
— А чи є вітаміни у салі? Яка користь від його споживання?
— У салі вітамінів зовсім мало, але краще їсти сало, ніж вершкове масло. Чому? Тому що в ньому у два рази менше холестерину. У салі є достатня кількість олиїнової жирної кислоти (лише у 2 рази її менше у салі, ніж у оливковому маслі), це теж дуже корисна речовина для організму.
Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>
Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>
Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>
Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>
Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>
Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>
