Пам'ять про три секунди

      Будь-який баскетбольний уболівальник із пострадянських теренів може згадати про знамениті три секунди, завдяки яким у далекому 1972 році збірна СРСР в олімпійському фіналі перемогла американців і тим самим перервала їхню переможну гегемонію на Олімпійських іграх. Тоді у складі збірної Союзу тон задавали Олександр Бєлов та Сергій Коваленко, Сергій Бєлов та Анатолій Поливода, Геннадій Вольнов та Іван Єдешко, Модестас Пауласкас та Зураб Саканделідзе. Тренував команду легендарний Володимир Кондрашин. Час летить. На жаль, не всі з тріумфаторів зараз поміж нас. Ще в 1978 році від важкої хвороби помер Олександр Бєлов (йому було тільки 26). Зовсім недавно пішов із життя й Володимир Кондрашин. І Бєлов, і Кондрашин мешкали в Ленінграді (нині — Санкт-Петербург). Тож не дивно, що в цьому місті свого часу вирішили організувати турнір пам'яті видатних майстрів. Зовсім недавно із Санкт-Петербурга повернувся наш співвітчизник Сергій Коваленко. Зараз Сергій Іванович — директор українського підприємтсва «Балтіос Брасма Україна». Про пітерський турнір він розповів нашому кореспонденту:

      — У Санкт-Петербурзі вже 9 разів проходив Кубок Олександра Бєлова. Зовсім недавно в цьому місті було створено Фонд розвитку баскетболу імені Кондрашина та Бєлова. Президентом фонду став двоюрідний брат Олександра Бєлова — Ігор Оноков. Змінилася назва турніру — тепер він носить назву вчителя і учня, які разом працювали в ленінградському «Спартаку» і збірній СРСР.

      За традицією, організатори запрошують на турнір ветеранів — олімпійських чемпіонів. Разом зі мною з України до Петербурга приїздив заслужений майстер спорту Олександр Сальников. У місті над Невою також можна було побачити Паулаускаса, Вольнова, телевізійного коментатора Ніну Єрьоміну, багатьох інших відомих у баскетболі людей.

      Змагання проходили в головному спортивному комплексі міста — Палаці спорту «Ювілейний». Переможцем та власником чека на 30 тисяч доларів став московський ЦСКА. Друге місце посів турецький «Ефес Пілсен», на третій позиції — «Гемофарма» (Сербія і Чорногорія), четвертий — італійський «Віртус». Кращим гравцем турніру було визнано форварда «Віртуса» Тушека. На кожному поєдинку зал був заповнений на сто відсотків.

      За традицією, учасники та гості побували на могилі Олександра Бєлова та Володимира Петровича Кондрашина. Так, нам є що згадати... Зазначу, під час турніру ми відчували велику підтримку та увагу Генерального консула України в Санкт-Петербурзі Віктора Семенова. До речі, він також брав участь в організації турніру-меморіалу.